Ухвала суду № 72991955, 26.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/205/2018(м)

221/5879/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Гєрцика Р.В., Демяносова О.В.

при секретарі: Меляник К.В.

за участю прокурора Лісодіда В.О.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 24 січня 2018 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прокурору, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 24 січня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 березня 2017 року до ЄРДР за №42017050000000211, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 та ч.3 ст. 369-2 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

В ухвалі суд першої інстанції посилається на те, що у обвинувальному акті не зазначені відомості щодо громадянства обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, що є грубим порушенням вимог ч.2 п.2 ст. 291 КПК України.

У обвинувальному акті зазначений факт того, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, завдано майнову шкоду кримінальним правопорушення, вказані особи не залучені в якості потерпілих. Натомість, в обвинувальному акті зазначено, що «потерпілих від кримінального правопорушення під час досудового розслідування не встановлено». Даний факт свідчить про грубе порушення вимог діючого кримінально-процесуального законодавства, зокрема ч.1, 2 ст. 55 Кримінально-процесуального Кодексу України та вимог ч.3 ст. 291 КПК України в частині відсутності у обвинувальному акті і реєстрі матеріалів досудового розслідування анкетних відомостей кожного потерпілого.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5, ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КК України, при цьому в обвинувальному акті не зазначено дату, час, місце скоєння інкримінованого обвинуваченим правопорушення – зокрема зазначено лише «в той же день», але який саме – з обвинувального акту не вбачається, чи взагалі відсутні дати скоєння інкримінованого обвинуваченими правопорушення.

Кваліфікуючи діяння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.3 ст. 368 та ч.3 ст. 369-2 КК України, в обвинувальному акті неодноразово зазначено, що «реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою групою осіб тощо». Однак, при цьому, в обвинувальному акті не зазначено, чи висунута ОСОБА_10 підозра, чи він притягнений до кримінальної відповідальності чи то матеріали у відношенні нього виділені у окреме провадження тощо, не визначена роль ОСОБА_10 у вчинених ОСОБА_5, ОСОБА_6 злочинах, не визначено, чи є він співучасником даних злочинів, тобто обвинувачення не є конкретними, коректним та процесуально чітким, що позбавляє суд можливості чітко визначити межі обвинувачення та порушує право обвинувачених на захист.

Крім того, в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6, ОСОБА_10, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КПК України, у той час як провина особи у скоєнні певних кримінальних правопорушень встановлюється виключно вироком суду. При пред’явленні обвинувального акту до суду особа лише обвинувачується, а не визнається винною, у скоєнні інкримінованих правопорушень. Некоректне формулювання обвинувального акту порушує як вимоги діючого кримінально - процесуального законодавства України, так і презумпцію невинуватості особи.

Аналогічні недоліки містяться і в частині складання обвинувального акту у відношенні ОСОБА_6 - в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, ОСОБА_10, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КПК України, у той час як провина особи у скоєнні певних кримінальних правопорушень встановлюється виключно вироком суду. Тим самим в черговий раз порушуються як вимоги діючого кримінального процесуального законодавства України, так і презумпцію невинуватості особи.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 291, 370 КПК України, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження судом першої інстанції, починаючи з підготовчого судового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам кримінального процесуального Кодексу.

Для суду обвинувальний акт це є процесуальний документ, та є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина перша статті 337 КПК).

Водночас суду першої інстанції при підготовчому судовому засіданні належить встановити, чи має встановлене судом недотримання вимог кримінального процесуального закону наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору прийшов до передчасного та помилкового висновку, оскільки на думку колегії суддів обвинувальний акт складений у відповідності до ст. 291 КПК України.

Що стосується обвинувального акта щодо обвинувачених, то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а самє правову модель злочину, вказівку на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченім.

Колегія суддів приходить до висновку, що прокурор саме так бачить пред’явлене обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення, як вказано в обвинувальному акті, та колегія суддів вважає, що прокурором складено обвинувальний акт правильно, у відповідності до кримінального процесуального законодавства.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора являється обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як незаконна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 24 січня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 березня 2017 року до ЄРДР за №42017050000000211, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 та ч.3 ст. 369-2 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направити до Волноваського районного суду Донецької області на новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Судді: