Рішення № 72991465, 26.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34755/17

Провадження № 2/761/1997/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Триндюк А.М.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, відповідно до останньої редакції якого просить суд: визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 на праві спільної власності (інші співвласники: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6) згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 88-2-00297 від 11 серпня 1999 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємицею першої черги за своєю матір'ю - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

Окрім позивача, спадкоємцем першої черги є її рідний брат - відповідач ОСОБА_3, інших спадкоємців першої черги немає.

За життя спадкодавиця ОСОБА_5 заповіту не складала, тому спадкування за нею відбувається за законом.

Після смерті спадкодавиці ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить наступне майно:

- 1/5 частини житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом;

- частина земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65.

Згідно вказаного вище Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65, співвласниками даної земельної ділянки окрім спадкодавиці ОСОБА_5 є позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_3, та його донька ОСОБА_6

Вказаним Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 не був визначений розмір часток співвласників у праві власності на досліджувану земельну ділянку, тобто станом на даний момент вона перебуває в спільній сумісній власності усіх співвласників.

З метою прийняття спадщини та належного оформлення своїх спадкових прав в строк визначений чинним законодавством позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_3 звернулись до Першої київської державної нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини.

19 вересня 2013 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори на підставі наших з відповідачем заяв було відкрито спадкову справу № 1117/2013.

18 грудня 2014 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Н.О. позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у відповідності до якого були оформлені їх спадкові права на належну померлій ОСОБА_5 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1, а саме по 1/10 частині вказаного будинку кожному.

Стосовно оформлення спадкових прав на належну спадкодавиці ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 10 грудня 2014 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Н.О. була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка була вмотивована тим, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65 на вищевказану земельну ділянку не визначені частки співвласників, що згідно зі ст. 68 ЗУ «Про нотаріат» не дає можливості визначити спадкову масу.

З огляду на наведене позивач ОСОБА_1 не має можливості оформити своє право на спадкове майно після смерті своєї матері в позасудовому порядку.

Відповідачем по справі, ОСОБА_3 було подано зустрічний позов в якому просить суд: визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, на 1/8 частку земельної ділянки яка закріплена Державним актом на право власності на землю на підставі Державного акту серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65. Земельна ділянка передана у приватну власність загальною площею 0,0551 гектара в межах згідно з планом що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель у спільну приватну власність з громадянкою ОСОБА_1, громадянином ОСОБА_3, та громадянкою ОСОБА_6. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 88-2-0097 від 11 серпня 1999 року.

Вимоги свого зустрічного позову ОСОБА_3 обгрунтовує тим, що він також, разом із позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за своєю матір'ю - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

За тих самих обставин, що викладені в первісному позові ОСОБА_1, зокрема за умови того, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 також не має можливості оформити свої спадкові права на належну спадкодавиці ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, оскільки 17 грудня 2014 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Н.О. була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка була вмотивована тим, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65 на вищевказану земельну ділянку не визначені частки співвласників, що згідно зі ст. 68 ЗУ «Про нотаріат» не дає можливості визначити спадкову масу.

В судовому засіданні відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 визнав позовні вимоги останньої редакції позову ОСОБА_1 до нього про визнання права власності на спадкове майно, про що подав суду власноручно підписану заяву.

У свою чергу позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 також визнала позовні вимоги зустрічного позову, про що подала суду власноручно підписану заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, тому спадкування за нею відбувається за законом.

Спадкоємцями першої черги за померлою ОСОБА_5 є донька - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3, інших спадкоємців першої черги немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 1117/2013.

Після смерті спадкодавиці ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить наступне майно:

- 1/5 частини житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом;

- частина земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і

господарських будівель, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65.

Згідно вказаного вище Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65, співвласниками даної земельної ділянки окрім спадкодавиці ОСОБА_5 є ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6

Вказаним Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 не був визначений розмір часток співвласників у праві власності на досліджувану земельну ділянку, тобто станом на даний момент вона перебуває в спільній сумісній власності усіх співвласників.

З метою прийняття спадщини та належного оформлення своїх спадкових прав в строк визначений чинним законодавством, спадкоємці першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до Першої київської державної нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини.

19 вересня 2013 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори на підставі заяв позивача та відповідача було відкрито спадкову справу № 1117/2013.

18 грудня 2014 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Н.О. спадкоємцям першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у відповідності до якого були оформлені їх спадкові права на належну спадкодавиці ОСОБА_5 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1, а саме по 1/10 частині вказаного будинку кожному.

Стосовно оформлення спадкових прав на належну спадкодавиці ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 10 грудня 2014 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Н.О. були винесені:

-10 грудня 2014 року Постанова про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, яка була вмотивована тим, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65 на вищевказану земельну ділянку не визначені частки співвласників, що згідно зі ст. 68 ЗУ «Про нотаріат» не дає можливості визначити спадкову масу;

-17 грудня 2014 року Постанова про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, яка була вмотивована тим, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65 на вищевказану земельну ділянку не визначені частки співвласників, що згідно зі ст. 68 ЗУ «Про нотаріат» не дає можливості визначити спадкову масу.

З огляду на наведені постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій сторони по справі мають обґрунтовані труднощі в позасудовому оформленні своїх спадкових прав.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65 перебуває у спільній сумісній власності чотирьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

За змістом частини другої статті 370 ЦК України вбачається, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Положеннями статті 89 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

З огляду на наведені приписи матеріального права розмір частки спадкодавця - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, складає ? частку.

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною першою статті 1267 ЦК України врегульовано, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, виходячи з того, що спадкодавиці ОСОБА_5 на момент її смерті належала ? частка у праві власності на земельну ділянку площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, то у відповідності до наведених норм матеріального права сторони по справі, як спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину за законом, мають право на спадкування кожен по 1/8 частці у праві власності на вказану земельну ділянку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Окрім того, згідно положень статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 392, 1218, 1226, 1261, 1267 ЦК України, ст. 89 ЗК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 12, 81, 193, 206, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,0551 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 на праві спільної власності (інші співвласники: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6) згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Київською міською радою 11 серпня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 07 липня 1998 року за № 65, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 88-2-00297 від 11 серпня 1999 року.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, на 1/8 частку земельної ділянки яка закріплена Державним актом на право приватної власності на землю на підставі Державного акту серії НОМЕР_5, виданого на підставі рішення Київської міської ради від 07.07.1998 року,№ 65. Земельна ділянка передана у приватну власність загальною площею 0,0551 гектарів в межах згідно з планом що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель у спільну приватну власність з громадянкою ОСОБА_1, громадянином ОСОБА_3, та громадянкою ОСОБА_6. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 88-2-00297 від 11 серпня 1999 року.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя