Ухвала суду № 72991014, 12.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11637/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., за участю прокурора Янківського С.В., захисника підозрюваного - адвоката Поповченка О.І., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначає, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000004087 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При альтернативному розмірі застави, просив визначити її в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважаючи такий розмір прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри ОСОБА_2, а також, вказували на відсутність ризиків у кримінальному провадженні. Просили в задоволенні клопотання відмовити, та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Вислухавши прокурора, підозрювану та її захисника, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України в кримінальному провадженні № 42016000000004087.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні незакінчених замахів на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману, тобто у шахрайстві, не доведених до кінця з причин, що не залежали від її волі; складанні та видачі працівником юридичної особи, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, з метою їх використання; використанні за попередньою змовою групою осіб завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 35, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті, на початку лютого 2016 року, у адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлої ОСОБА_4, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй за життя на праві приватної власності.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном, яке належало ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 усвідомлюючи неможливість його реалізації без залучення нотаріуса, який повинен був відкрити та вести спадкову справу після смерті ОСОБА_4, залучили до своїх злочинних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6

В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, в невстановлені слідством дату, місці та час розробили та узгодили план, який полягав у тому, що майно померлої ОСОБА_4 мала отримати у спадок підконтрольна їм особа, на ім'я якої буде виготовлено, посвідчено та зареєстровано в одній із сільських рад заповіт, інформація про який, на підставі підробленої заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, у подальшому буде внесена адміністратором Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» до Спадкового реєстру.

10 лютого 2016 року ОСОБА_6 звернулася до раніше знайомого їй судді Солом'янського районного суду міста Києва Зінченка С.В. з пропозицією за грошову винагороду вирішити питання щодо виготовлення, посвідчення та реєстрації в одній із сільських рад заповіту від імені ОСОБА_4 на все належне їй майно, а також внести на підставі підробленої заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів відповідну інформацію щодо даного заповіту до Спадкового реєстру. На вказану пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_8 погодився.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати план направлений на заволодіння майном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, після її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєструвала 14 березня 2016 року о 17 год. 01 хв. у Спадковому реєстрі відповідну спадкову справу.

У подальшому, протягом лютого-березня 2016 року ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 узгоджували між собою проект заповіту нібито від імені ОСОБА_4 стосовно майна, що їй належало, та погодивши кінцеву його редакцію, за допомогою невстановлених слідством осіб, підробивши в ньому підписи від імені ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які начебто були присутні під час посвідчення заповіту, та підпис секретаря Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_12, яка начебто посвідчила заповіт, надали його для посвідчення та реєстрації Михайлівському сільському голові Білоцерківського району Київської області ОСОБА_13 За умовами наданого ОСОБА_13 заповіту, який було датовано 01.12.2015, ОСОБА_4 нібито заповідала все майно, яке їй належало, на користь ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Окрім того, з метою внесення до Спадкового реєстру неправдивої інформації щодо посвідчення та реєстрації посадовими особами Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області вказаного заповіту ОСОБА_13 діючи умисно, на виконання раніше досягнутих з ОСОБА_9 домовленостей, у невстановлені слідством дату, місці та час, усвідомлюючи, що викладена в заповіті начебто від імені ОСОБА_4 інформація не відповідає дійсності, поставив печатку Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області в графі відведеній для печатки на зворотному боці заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України 07 липня 2011 року № 1810/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 831/19569, «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», яку було складено невстановленою слідством особою та датовано 13.05.2016 за № 18, з метою її подальшого використання, а саме направлення її до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи».

В ході реалізації злочинного наміру ОСОБА_2, ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6 до останньої 22 березня 2016 року звернувся із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_15, а пізніше, 10 травня 2016 року, і його племінниця ОСОБА_16, яким ОСОБА_4, згідно із заповіту від 28 липня 2011 року посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_17, заповідала все своє майно.

Усвідомлюючи те, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 могли зашкодити їм в реалізації злочинного плану направленого на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлої ОСОБА_4, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй за життя на праві приватної власності, ОСОБА_6, достеменно знаючи про існування підробленого заповіту від імені

ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14, який було датовано 01 грудня 2015 року, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи на меті заволодіти шляхом обману майном померлої ОСОБА_4, вводячи в оману ОСОБА_15 переконала останнього в необхідності звернутися за правовою допомогою до її знайомої адвоката ОСОБА_2, з якою він 01 червня 2016 року уклав договір на представництво його інтересів. На виконання умов договору ОСОБА_15 03.06.2016 надав на ім'я ОСОБА_2 довіреність на представництво його інтересів, яку посвідчила приватний нотаріус ОСОБА_6 Пізніше ОСОБА_15 через ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 довіреність на представництво інтересів і від імені його племінниці ОСОБА_16

ОСОБА_2 будучи обізнаною у тому, що право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, а саме 15 березня 2016 року, було переоформлено невстановленими слідством особами на користь іншої особи на підставі підроблених документів, та знаючи про існування підробленого заповіту від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14, який було датовано 01 грудня 2015 року, вводячи в оману ОСОБА_15 та ОСОБА_16, що полягала у замовчуванні перед ними відомостей про існуючий заповіт начебто від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14, з метою заволодіння чужим майном, а саме всім майном померлої ОСОБА_4, у тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй за життя на праві приватної власності, звернулася від імені ОСОБА_15 та ОСОБА_16 із позовною заявою від 11.06.2016 до Шевченківського районного суду міста Києва.

Згідно зазначених у позовній заяві вимог ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за № 64 в будинку за № 21-А, по вул. Якіра в м. Києві, укладений 17 листопада 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_18, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19, зареєстрований в реєстрі за № 1857.

За результатами розгляду цивільної справи № 761/22131/16-ц суддею Шевченківського районного суду міста Києва Волошиним В.О. 02 березня 2017 року прийнято рішення, яким заявлений ОСОБА_2 позов було задоволено в повному обсязі.

Згідно висновку експерта від 31 січня 2018 року № 19/13-3/358-СЕ/17 ринкова вартість трикімнатної квартири № 64 загальною площею 55,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, станом на 16 травня 2016 року, могла складати 1 112 556,00 грн.

За результатами проведених слідчих дій, оригінал спадкової справи після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, було вилучено у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, місці та час, з метою незаконного збагачення, використовуючи підроблений від імені ОСОБА_4 заповіт, який начебто був посвідчений посадовими особами Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, 01 грудня 2015 року, та зареєстрований у реєстрі за № 17, маючи на меті заволодіти шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлої ОСОБА_4, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй за життя на праві приватної власності, вартість якої, згідно з висновком експерта могла складати 1 112 556,00 грн., з причин, що не залежали від їх волі, не змогли довести до кінця свій злочинний умисел.

Також, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_5, діючи умисно, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, місці та час, схилила ОСОБА_8, який у свою чергу схилив ОСОБА_9 до підбурювання ОСОБА_13 щодо складання та видачі останнім завідомо підробленої заяви № 18, датованої 13 травня 2016 року, про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України 07 липня 2011 року № 1810/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 831/19569, «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», з метою її подальшого використання шляхом скерування для розгляду до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» з метою внесення до Спадкового реєстру інформації про заповіт від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14

Разом із цим, досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_37 помер ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5. Після його смерті, в червні 2016 року (точної дати, часу та місця не встановлено), у адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлого

ОСОБА_20, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належала йому за життя на праві приватної власності.

З метою реалізації наведеного плану приватний нотаріус Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6 мала відкрити та вести спадкову справу після смерті ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, а в подальшому, на підставі підробленого заповіту від імені ОСОБА_20 на користь підконтрольної їм особи, видати свідоцтво про право на спадщину на майно померлого.

Також, протягом липня 2016 року ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 узгоджували між собою проект заповіту від імені ОСОБА_20 на все належне йому майно та погодивши кінцеву його редакцію, зазначивши в ньому данні від імені ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, які начебто були присутні під час посвідчення заповіту, та надали його для посвідчення та реєстрації Михайлівському сільському голові Білоцерківського району Київської області ОСОБА_13 Крім вказаного заповіту, ОСОБА_13 також надали копії паспортів та карток платників податків осіб, інформація про яких була зазначена в заповіті. За умовами наданого ОСОБА_13 заповіту, який було датовано 26 листопада 2015 року, ОСОБА_20 заповідав все належне йому майно на користь ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка є рідною сестрою дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Усвідомлюючи те, що ОСОБА_26 міг зашкодити ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в реалізації їх злочинного плану направленого на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлого ОСОБА_20, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належала йому за життя на праві приватної власності, ОСОБА_2, достеменно знаючи, що заповіт від імені ОСОБА_20 на користь ОСОБА_24, який було датовано 26 листопада 2015 року, підроблений, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи на меті заволодіти шляхом обману майном померлого ОСОБА_20, 26 жовтня 2016 року звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із заявами про видачу їй, як представнику ОСОБА_24, копії рішення суду від 17 жовтня 2016 року, яким прийнято рішення у справі № 761/28777/16-ц та задоволено позов ОСОБА_26 в повному обсязі та про ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_2 в обґрунтування своїх повноважень, як представника ОСОБА_24, надала в якості додатків до своїх заяв копії довіреності від імені ОСОБА_24 на представництво її інтересів, датованої 31 серпня 2016 року, яку було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6 та копії заповіту від імені ОСОБА_20 на користь ОСОБА_24, датованого 26 листопада 2015 року.

Згідно з інформацією, зазначеною в довіреності ОСОБА_24 31 серпня 2016 року, остання уповноважила ОСОБА_2 та ОСОБА_5 представляти її інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату України щодо ведення справи з оформлення її спадкових справ на будь-яке майно, що залишилося після померлого 10 січня 2016 року ОСОБА_20, 1939 року народження, який постійно мешкав в АДРЕСА_2.

В подальшому, ОСОБА_2 достеменно знаючи про те, що заповіт від імені ОСОБА_20 на користь ОСОБА_24, який було датовано 26.11.2015, підроблений 31 жовтня 2016 року звернулася з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року у справі № 761/28777/16-ц.

Згідно з позовними вимогами ОСОБА_2 просила суд скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року у справі № 761/28777/16-ц і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. За результатом розгляду апеляційної скарги Апеляційним судом міста Києва 07 грудня 2016 року прийнято рішення, яким апеляційну скаргу представника ОСОБА_24 - ОСОБА_2 задоволено, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року у справі № 761/28777/16-ц скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_26 до Київської міської ради про визнання додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року представник ОСОБА_26 - ОСОБА_27 10 березня 2017 року звернувся до апеляційного суду міста Києва із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року.

Вказану заяву представником ОСОБА_26 мотивовано тим, що на його запит Михайлівською сільською радою Білоцерківського району Київської області надано відповідь згідно з якою, заповіт від імені ОСОБА_20, 1939 року народження, посадовими особами сільської ради не посвідчувався та не реєструвався в журналі реєстрації нотаріальних дій.

За результатом розгляду апеляційним судом міста Києва заяви представника ОСОБА_26 - ОСОБА_27 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року апеляційним судом міста Києва 25 травня 2017 року прийнято рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_26 відмовлено.

Згідно з журналу судового засідання від 25 травня 2017 року інтереси ОСОБА_24 в судовому засіданні представляв ОСОБА_5, який, достеменно знаючи про те, що заповіт від імені ОСОБА_20 на користь ОСОБА_24, датований 26 листопада 2015 року, підроблений, заперечував проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Окрім того, ОСОБА_2 будучи обізнаною в тому, що невстановлені слідством особи після смерті ОСОБА_20 переоформили шляхом використання підроблених документів право власності на його квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також, будучи обізнаною в тому, що заповіт від імені ОСОБА_20 на користь ОСОБА_24, який було датовано 26 листопада 2015 року, підроблений 31 жовтня 2016 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, яке полягало у заволодінні чужим майном, а саме всім майном померлого ОСОБА_20, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належала йому за життя на праві приватної власності, звернулася від імені ОСОБА_24 до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання договору дарування квартири, яка належала за життя ОСОБА_20, недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння (справа № 756/340/17).

Згідно з висновком експерта від 31 січня 2018 року № 19/13-3/358-СЕ/17 ринкова вартість однокімнатної квартири № 398 загальною площею 34,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, станом на 12 липня 2016 року, могла складати 826 336,00 грн.

За результатами проведених слідчих дій, оригінал спадкової справи після смерті ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер 10 січня 2016 року, було вилучено у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, місці та час, за пособництва ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, з метою незаконного збагачення, використовуючи підроблений від імені ОСОБА_20 заповіт, який начебто був посвідчений посадовими особами Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, 26.11.2015 року, та зареєстрований у реєстрі за № 15, маючи на меті заволодіти шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлого ОСОБА_20, в тому числі квартирою, що знаходиться за адресою: Київ, АДРЕСА_2, яка належала йому за життя на праві приватної власності, вартість якої, згідно з висновком експерта могла складати 826 336,00 грн., з причин, що не залежали від їх волі, не змогли довести до кінця свій злочинний умисел.

Також, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 діючи умисно, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, місці та час, схилила ОСОБА_8, який у свою чергу схилив ОСОБА_9 підбурити ОСОБА_13 до повторного складання та видачі завідомо підробленої заяви № 115, датованої 07 липня 2016 року, про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України 07 липня 2011 року № 1810/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 831/19569, «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», з метою її подальшого використання шляхом скерування для розгляду до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» з метою внесення до Спадкового реєстру інформації про заповіт від імені ОСОБА_20 на користь ОСОБА_24

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_39 помер ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_9. Після його смерті, в липні 2016 року (точної дати, часу та місця не встановлено), у адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлого ОСОБА_28, в тому числі і майном, на яке він за законом мав право після смерті його матері ОСОБА_29, а саме грошовими коштами, які перебували на банківських рахунках його матері ОСОБА_29 в ПАТ КБ «Приватбанк», яка померла ІНФОРМАЦІЯ_38, та квартирами, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_4, яка належала йому за життя на праві приватної власності та АДРЕСА_5, на яку він за законом мав право після смерті його матері ОСОБА_29

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном, яке належало ОСОБА_28, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 усвідомлюючи неможливість його реалізації без залучення нотаріуса, який повинен був відкрити та вести спадкову справу після смерті ОСОБА_28, залучили до своїх злочинних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6

В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, в невстановлені слідством дату, місці та час розробили та узгодили план, який полягав у тому, що майно померлого ОСОБА_28 мала отримати у спадок підконтрольна їм особа, на ім'я якої буде виготовлено, посвідчено та зареєстровано в одній із сільських рад заповіт, інформація про який, на підставі підробленої заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, у подальшому буде внесена адміністратором Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» до Спадкового реєстру.

З метою реалізації наведеного плану приватний нотаріус Київського міського нотаріального округо ОСОБА_6 мала відкрити та вести спадкову справу після смерті ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_9, витребувати з Шостої київської нотаріальної контори та приєднати до спадкової справи померлого ОСОБА_28 спадкову справу його матері ОСОБА_29, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_38, а в подальшому, на підставі підробленого заповіту від імені ОСОБА_28 на користь підконтрольної їм особи, видати свідоцтва про право на спадщину.

Отримавши заповіт від імені ОСОБА_28 ОСОБА_9, у невстановлені слідством дату, місці та час, усвідомлюючи, що викладена в ньому інформація не відповідає дійсності, користуючись допомогою невстановленої слідством особи, підробив від імені посадових осіб Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області заяву про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, датовану від 28 жовтня 2016 року № 138, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України 07 липня 2011 року № 1810/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 831/19569, «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», шляхом внесення до неї неправдивих відомостей, та гербову печатку Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яку використав шляхом проставлення її відтиску на підроблених заповіті від імені ОСОБА_28 та заяві про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, датовану від 28 жовтня 2016 року № 138.

Після складання невстановленою слідством особою заяви від 28 жовтня 2016 року № 138 та проставляння на ній відтиску завідомо підробленої гербової печатки Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, її було скеровано до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи».

За результатами розгляду заяви № 138, датованої 28 жовтня 2016 року, відповідальним адміністратором Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» 03 листопада 2016 року інформація про посвідчення та реєстрацію заповіту посадовими особами Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, датованого 28 грудня 2015 року за № 19, від імені ОСОБА_28, була внесена до Спадкового реєстру.

Окрім того слідством встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6, будучи попередньо обізнаними про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають посвідчити та зареєструвати від імені посадових осіб Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області заповіт від імені ОСОБА_28 на користь ОСОБА_30, вводячи в оману ОСОБА_31 05 вересня 2016 року отримали від останнього в порядку передоручення довіреність від імені його дружини ОСОБА_32, на представництво її інтересів. Представництвом інтересів ОСОБА_32 мала займатися ОСОБА_2 Вказану довіреність посвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

ОСОБА_2 будучи обізнаною в тому, що право власності на квартири, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5, після смерті ОСОБА_28, а саме 28 липня 2016 року, було переоформлено невстановленими слідством особами на користь інших осіб на підставі підроблених документів, отримавши довіреність від імені ОСОБА_32 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи на меті заволодіти ними шляхом обману, звернулася від її імені до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання договорів дарування квартир не дійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Окрім того, ОСОБА_5 будучи обізнаними про існування підробленого за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заповіту від імені ОСОБА_28 на користь ОСОБА_30, інформація про який була внесена відповідальним адміністратором Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» 03 листопада 2016 року на підставі підробленої заяви № 138, датованої 28 жовтня 2016 року, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, маючи на меті заволодіти шляхом обману квартирами, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5, звернувся від її імені ОСОБА_30 до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою, датованою 23 грудня 2016 року, про визнання договорів дарування квартир не дійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В подальшому 30 березня 2017 року за клопотанням ОСОБА_2 цивільні справи №752/16725/16-ц за позовом ОСОБА_32 та №752/2213/16-ц за позовом ОСОБА_30 було об'єднано в одне провадження.

Окрім того встановлено, що з метою заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлого ОСОБА_28, в тому числі, грошовими коштами, які перебували на банківських рахунках його матері ОСОБА_29 в ПАТ КБ «Приватбанк», яка померла ІНФОРМАЦІЯ_38, квартирами, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_4, яка належала йому за життя на праві приватної власності та АДРЕСА_5, на яку він за законом мав право після смерті його матері ОСОБА_29, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчила 27 грудня 2016 року довіреність від імені громадянки Молдови ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_10, якою остання начебто уповноважила ОСОБА_5, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, представляти її інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату України щодо ведення справи з оформлення спадкових прав на будь-яке майно, що залишилося після померлого ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_9. Дана довіреність була виконана нотаріусом на бланку серія НВІ 477301. Згідно з інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі довіреностей встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 27 грудня 2016 року зареєструвала довіреність від імені ОСОБА_30 (податковий номер НОМЕР_1), виконану нею на бланку серія НВІ 477301, о 13 год. 34 хв. Разом з цим, згідно інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, особа на ім'я ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_10, 27 грудня 2016 року о 16 год. 28 хв. перетнула державний кордон України в'їхавши до України з Республіки Молдова в пропускному пункті Тимкове (Одеська область) та о 17 год. 24 хв. того ж дня виїхала через вказаний пункт пропуску в напрямку Республіки Молдова.

Маючи на руках довіреність від імені ОСОБА_30 ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_34, усвідомлюючи, що для отримання в подальшому у спадок на ім'я ОСОБА_30 майна померлого ОСОБА_28 нотаріусу необхідно буде долучити до спадкової справи реєстраційний номер облікової картки платника податків, використовуючи довіреність від імені ОСОБА_30, яку було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, 18 січня 2017 року отримав в Головному управлінні ДФС у м. Києві картку платника податків з реєстраційним номером НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_30.

В подальшому, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 23 січня 2017 року видала ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі №10/2016. Дане свідоцтво було виконано нотаріусом на бланку серія НВІ 477322.

Згідно з даним свідоцтвом ОСОБА_30, 1974 року народження, на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_12 секретарем Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, 28 грудня 2015 року у реєстрі 19, визнана спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_39. Крім того, відповідно до даного свідоцтва, спадщина складається з грошових вкладів з відсотками та компенсаційними сумами, що знаходяться на зберіганні у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», депозитні договори SAMDN 25000731536511,№ рахунку НОМЕР_2, від 16 березня 2013 року, залишок 89 356 грн. 42 коп., SAMDN 01000711628489, № рахунку НОМЕР_3, від 16 березня 2013 року, залишок 31 849 грн. 14 коп., що є еквівалентом 1092,22 євро, згідно курсу НБУ, 100 євро=2916 грн. 00 коп., картковий рахунок НОМЕР_4, залишок 3483 грн. 57 коп. та НОМЕР_5, залишок 27735 грн. 54 коп., що належало ОСОБА_29, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_38, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_28, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно висновку експерта від 31 січня 2018 року № 19/13-3/358-СЕ/17 ринкова вартість двокімнатної квартири № 31 загальною площею 50,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_8, станом на 03 листопада 2016 року, могла складати 1 738 024,00 грн., а ринкова вартість двокімнатної квартири № 21 загальною площею 39,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_9, станом на 03 листопада 2016 року, могла складати 1 798 562,00 грн.

За результатами проведених слідчих дій, оригінал спадкової справи після смерті ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_39, було вилучено у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, місці та час, за пособництва ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших невстановлених на даний час осіб, з метою незаконного збагачення, використовуючи підроблені від імені ОСОБА_30 документи та підроблений від імені ОСОБА_28 заповіт, який начебто був посвідчений посадовими особами Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, 28 грудня 2015 року, та зареєстрований у реєстрі за № 19, маючи на меті заволодіти шляхом обману чужим майном, а саме всім майном померлого ОСОБА_28, в тому числі, грошовими коштами, які перебували на банківських рахунках його матері ОСОБА_29 в ПАТ КБ «Приватбанк», яка померла ІНФОРМАЦІЯ_38, та квартирами, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_4, яка належала йому за життя на праві приватної власності та АДРЕСА_5, на яку він за законом мав право після смерті його матері ОСОБА_29, вартість яких, згідно висновку експерта могла складати 3 536 586 грн. 00 коп., фактично заволоділи лише грошовими коштами, які зберігалися на рахунках ОСОБА_29 в ПАТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 152 424 грн. 67 коп. з причин, що не залежали від їх волі, якими розпорядилися на власний розсуд.

02 березня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 35, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме, у вчиненні незакінчених замахів на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману, тобто у шахрайстві, не доведених до кінця з причин, що не залежали від її волі; складанні та видачі працівником юридичної особи, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, з метою їх використання; використанні за попередньою змовою групою осіб завідомо підроблених документів.

Як вказує заступник Генерального прокурора в обґрунтування клопотання, наявні всі підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також, слідчий вказує на те, що наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочинів ОСОБА_2

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_26, ОСОБА_15; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; висновками експертів за результатами проведення судово-почеркознавчих та оціночно-будівельною експертиз; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами оглядів; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, кримінальних правопорушень, інкримінованих їй стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, знищення, приховання або спотворення документів, речей, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, враховуючи займану посаду підозрюваного.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Як особа ОСОБА_2, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має вищу освіту та визначене місце проживання, за якими характеризується позитивно, міцні соціальні зв'язки.

Разом з тим, позитивні характеристики підозрюваної, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-5 ст. 177 КПК України.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_2 не допускає тримання її під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушень, у яких вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 352 400,00 грн., оскільки, внесення застави, саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13; ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_14; ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_15; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_16; ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_17; ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_18; ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_19; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_20; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_21; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_22; ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_23; ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_24; ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_25; ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_26; ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_27; ОСОБА_31 ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_28; ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_29; ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_30; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_31; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_32; ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_33; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_34; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_35; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_36; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не відвідувати місця за наступними адресами: Київська область, Білоцерківський район, село Михайлівка, вул. Московська, 34 (приміщення, в якому раніше знаходилась Михайлівська сільська рада Білоцерківського району Київської області та поштове відділення), АДРЕСА_6 (місце здійснення професійної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_6); носити електронний засіб контролю.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці Республіки Молдова, громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 08 травня 2018 року включно.

Здійснити взяття під варту підозрювану ОСОБА_2 в залі суду.

Строк тримання під вартою обраховувати з 17 год. 10 хв. 12 березня 2018 року.

Строк дії ухвали визначити до 08 травня 2018 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 400 (триста п'ятдесят дві тисячі чотириста) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСА України в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві

р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_2 у разі внесення застави обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13; ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_14; ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_15; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_16; ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_17; ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_18; ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_19; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_20; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_21; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_22; ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_23; ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_24; ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_25; ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_26; ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_27; ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_28; ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_29; ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_30; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_31; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_32; ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_33; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_34; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_35; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_36.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) не відвідувати місця за наступними адресами: Київська область, Білоцерківський район, село Михайлівка, вул. Московська, 34 (приміщення, в якому раніше знаходилась Михайлівська сільська рада Білоцерківського району Київської області та поштове відділення), АДРЕСА_6 (місце здійснення професійної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_6).

6) носити електронний засіб контролю.

Визначити двох місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлений, не з'явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 08 травня 2018 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваній ОСОБА_2.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000004087.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 16 год. 20 хв. 15 березня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець