Ухвала суду № 72990695, 27.03.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3370/18

1-кп/755/765/18

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

27 березня 2018 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Пальченко А.В.,

за участю прокурора Радевича В.І.,

захисника Юсупової К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040001206 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040001206 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, зазначив про необхідність виклику в судове засідання до суду осіб, які вказані у супровідному листі.

Захисник Юсупова К.О. та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про те, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він, перебуваючи на свободі та будучи притягнутий 20 червня 2017 року Дарницьким УП ГУНП у м. Києві за вчинення аналогічного злочину; будучи обізнаним про міру покарання, може переховуватись від органів суду та прокуратури; незаконно впливати на свідків, шляхом схиляння їх для дачі неправдивих доказів; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності; не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину повторно. Крім того, у ході судового засідання зазначив, що з наявної вимоги ДІТ МВС України вбачається, що ОСОБА_2 скоїв крім наведеного вище ще кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, та 26 січня 2018 року обвинувальний акт направлено для розгляду до суду.

Захисник у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, оскільки, на її думку, воно є необґрунтованим та прокурором не доведено наявність ризиків, які ним зазначені, у зв'язку з чим, прохала обрати ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, - цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, зокрема зазначив, що дійсно відносно нього є ще два обвинувальні акти за ст. 185 КК України, один з яких направлено до Дарницького районного суду м. Києва.

Заслухавши думки учасників процесу, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників провадження на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке є тяжким, ніде не працює та як встановлено схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040001206 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду на 05 квітня 2018 року на 12 годину 50 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5, зал № 1.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судове засідання проводити за участю прокурора, захисника, обвинуваченого ОСОБА_2, а також потерпілого та свідків, забезпечення явки яких до судового засідання, у порядку ч. 3 ст. 23 КПК України, покласти на сторону обвинувачення.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, не працюючому, з середньою спеціальною освітою, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 травня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 88 100 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки прот

ягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченого ОСОБА_2, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя