Ухвала суду № 72989260, 17.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3382/18

Провадження № 1-кс/234/1290/18

УХВАЛА

іменем України

17 березня 2018 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

Головуючого слідчого судді – Переверзевої Л.І.,

секретаря – Сухорукової В.В.

прокурора – Протасова А.В.

захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу управління військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді начальника територіального сервісного центру №1445 Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку Єву, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично мешкаючого за адресою: Донецька область, Мангушський район, с. Юр’ївка, вул. Степова, 16,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотаннязаступника начальника слідчого відділу управління військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 ч.3 КК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_3 працює на посаді начальника територіального сервісного центру № 1445 Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області.

Згідно з Положенням про територіальний сервісний центр МВС, яке затверджене наказом МВС № 1646 від 29.12.2015 (далі - Положення) Територіальний сервісний центр МВС (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС).ТСЦ МВС очолює начальник.

Відповідно до п. 2 розділу IV. «Організація та забезпечення діяльності ТСЦ МВС» Положення, начальник ТСЦ МВС здійснює керівництво та контроль за діяльністю ТСЦ МВС і відповідає перед начальником РСЦ МВС або особою, що виконує його обов’язки, та керівництвом ГСЦ МВС за виконання покладених на нього завдань і функцій; у межах повноважень приймає рішення організаційно-розпорядчого характеру та здійснює контроль за їх виконанням.

Таким чином, перебуваючи на посаді начальника ТСЦ № НОМЕР_1 МВС України в Донецькій області ОСОБА_3 постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Крім цього, працюючи на посаді ТСЦ № НОМЕР_1 МВС України в Донецькій області відповідно до Примітки 2 ст. 368 КК України та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», є службовою особою яка займає відповідальне становище.

Перебуваючи на посаді начальника ТСЦ № НОМЕР_1 МВС України в Донецькій області ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», зобов’язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, а також виконувати інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту «и», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_3 є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно з ст. 22 вказаного Закону, особам, зазначеним в ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно правових актів, будучи попередженим про обмеження, передбачені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням під час перебування на державній службі, ОСОБА_3, з метою особистого протиправного збагачення використав свої службові повноваження у злочинних цілях за наступних обставин.

Так, у жовтні 2017 року, більш точний час у ході досудового розслідування на даний момент не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний корисливий умисел на протиправне особисте збагачення шляхом вимагання та одержання від директора Мар’їнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі яка дорівнює 26 000 грн., по 1000 (одній тисячі) грн. з кожного учня у складі навчальної групи.

Реалізовуючи власний злочинний план ОСОБА_3, під час однієї із зустрічей з ОСОБА_5, яка відбулась 22 грудня 2017 року у його службовому кабінеті у приміщенні ТСЦ № 1445, за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Першого Травня, 86, , поставив перед останнім категоричну вимогу про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі, приблизно 14 000 грн., із розрахунку по 1000 (одній тисячі) грн. з кожного учня у складі навчальної групи з водіння транспортними засобами. Крім того ОСОБА_3 вказав ОСОБА_5, що якщо він відмовиться виконати його незаконні вимоги, то він, як начальник ТСЦ № НОМЕР_1 МВС України, буде чинити перешкоди у здачі іспитів з керування транспортними засобами учнями Мар’їнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, та отримання ними в подальшому водійських посвідчень.

ОСОБА_5, усвідомлюючи, що у разі невиконання протиправних вимог ОСОБА_3, для його освітянської діяльності, у зв’язку зі створенням ОСОБА_3 штучних перешкод у здачі іспитів з водіння та отримання водійських посвідчень учнями Мар’їнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, можуть настати негативні наслідки, не бажаючи їх настання, будучи поставленим у безвихідь, змушений був погодитися на його протиправні вимоги.

У свою чергу, ОСОБА_5, розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи настання негативних наслідків для себе у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності, 19.10.2017 та повторно 06.03.2018 звернувся із заявою до правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_3

У подальшому, ОСОБА_5, діючи із вищевказаною метою, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_3, 06.03.2018, близько 15 год., зустрівся з останнім у його службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні Територіального сервісного центру № 1445, за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Першого Травня, 86.

Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 частину предмету неправомірної вигоди у сумі 14 000 грн., яку ОСОБА_3 вимагав у нього.

У свою чергу, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне збагачення прийняв від ОСОБА_5 вказані грошові кошти і у такий спосіб одержав частину предмету неправомірної вигоди, який вимагав попередньо у нього.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, ОСОБА_3, діючи умисно, 15.03.2018, близько 11 год. 55 хв. зустрівся з ОСОБА_5 у своєму службовому кабінеті що знаходиться у приміщенні Територіального сервісного центру № 1445, за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Першого Травня, 86.

Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 частину предмету неправомірної вигоди у сумі 12 000 грн., яку ОСОБА_3 вимагав у нього.

У свою чергу, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне збагачення прийняв від ОСОБА_5 вказані грошові кошти і у такий спосіб одержав другу частину предмету неправомірної вигоди, який вимагав у ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_3, підозрюється у тому, що він, будучі начальником територіального сервісного центру № 1445 Регіонального сервісного центру МВС України, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог Конституції України і Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», переслідуючи корисливий мотив спрямованого на особисте протиправне збагачення, з метою реалізації свого злочинного умислу, який попередньо виник з жовтня 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, вимагав та 06.03.2018 близько 15 год. одержав від громадянина ОСОБА_5, у своєму службовому кабінеті у приміщенні Територіального сервісного центру № 1445 Регіонального сервісного центру МВС України, за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Першого Травня, 86, першу частину предмету неправомірної вигоди у сумі 14 000 грн.

Він же, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди 15.03.2018, близько 12 год., знаходячись у своєму службовому кабінеті у приміщенні Територіального сервісного центру № 1445 Регіонального сервісного центру МВС України, за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Першого Травня, 86, одержав від ОСОБА_5, другу частину предмету неправомірної вигоди у сумі 12 000 грн., а всього на загальну суму 26 000 грн., за безперешкодне складання іспитів з керування транспортними засобами учнями Мар’їнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України та отримання ними в подальшому водійських посвідчень.

16.03.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вищенаведеного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення є: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9,

вул. Степова, б. 16, працюючий на посаді начальника територіального сервісного центру № 1445 Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області, одружений, раніше не судимий.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 27.10.2017, протоколами допитів свідка ОСОБА_5 від 20.12.2017, 06.03.018 та 15.03.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 02.11.2017, протоколами огляду та вручення грошових коштів від 06.03.2018 та 15.03.2018, протоколом обшуку від 15.03.2018, протоколом затримання ОСОБА_3 від 15.03.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 06.03.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 15.03.2018 та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

При цьому, застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, маючи оформлені паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії FJ6599351 та FH 298794, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном або на території тимчасово непідконтрольній українській владі.

Крім того, ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника територіального сервісного центру № 1445 Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області, перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе, у тому числі шляхом використання грошових активів та соціальних зв’язків, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Поряд з цим, ОСОБА_3, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити, сховати або спотворити будь-які із речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинених ним кримінальних правопорушень, зокрема документів, що стосуються отримання водійських посвідчень особами, що надавали ОСОБА_3 неправомірну вигоду за успішну здачу іспитів.

Наведені обставини свідчать про наявну можливість у

ОСОБА_3, перебуваючи на волі, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити документи, предмети та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3 інших більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Вказані обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших належних та допустимих доказах, зібраних у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Таким чином, вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, запобігання спробам вчинення наведених дій та для виконання завдань кримінального провадження, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захиснику судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

В судовому засіданні захисник також заявив, що вважає що ОСОБА_3 на даний момент незаконно утримується під вартою, оскільки його затримання відбулося о 12 годині 24 хвили 15 березня 2018 року.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, суд вважає необхідним задовольнити клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що запобігання вищезазначеним ризикам неможливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших більш м’яких запобіжних заходів, суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, існуючих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави, який буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов’язків, повинен складати 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 105 720 гривень.

Крім того, у разі внесення застави, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст. 183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_3 передбачені ч. 5 ст.194 цього Кодексу обов'язки:

-не відлучатися із с. Юр’ївка Мангушського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Що стосується заяви адвоката ОСОБА_1 про незаконне утримання під вартою ОСОБА_3, то суд не вважає вказану заяву слушною, оскільки адвокат помилково вказує на затримання ОСОБА_3 о 12 год. 24 хв. 15 березня 2018 року (час початку обшуку). Судом встановлено, що згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_3 було затримано 15 березня 2018 року о 13 годині 11 хвилин.

Керуючись статтями 177, 197, 199, 206 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника слідчого відділу управління військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 травня 2018 року, з утриманням в Арештному домі Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань №6»

Визначити розмір застави 60 мінімальних заробітних плат в сумі 105 720 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним та і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області: р/р 37311047011792 в ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796, отримувач - ТУ ДСА України в Донецькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, наступні обов’язки: не відлучатися із с. Юр’ївка Мангушського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_3, що у разі невиконання даних обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Л. І. Переверзева