Рішення № 72989124, 15.03.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-о/235/82/18

Справа № 235/456/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Муханової В.В.

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеною заявою.

В обґрунтування доводів заяви зазначила, що з 1 червня 2004 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах з Управлінням Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, де з 1 листопада 2011 року працює в якості головного спеціаліста у відділі з виплати пенсії.

У зв’язку із народження у неї 20 жовтня 2014 року сина ОСОБА_3, з 13 грудня 2014 року вона знаходиться у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З початком антитерористичної операції на території Донецької області вона разом із своєю сім’єю виїхала до м. Покровська Донецької області, де і мешкає на теперішній час, має статус особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

В листопаді 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька їй було видано на руки трудову книжку, але запису про її звільнення зроблено не було.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України № 1438/Л-4ГЛ від 25.11.2016р. Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька переміщено на підконтрольну українській владі територію за юридичною адресою: м. Покровськ (Красноармійськ) Донецької області, вулиця Центральна (Свердлова), будинок 154, але фактично не здійснює свою діяльність.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.08.2015 № 6045/13, від 25.11.2016 № 1438/Л-4ГЛ, від 30.11.2017 № 1368-Л-01 Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька не є ліквідованим, не знаходиться в стані припинення або реорганізації. Діяльність управління не здійснюється у зв’язку з відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для його функціонування. Керівний склад працівників управління відсутній.

Керуючись положеннями абз.2 ч.4 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», 22 листопада 2017 року нею на адресу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька рекомендованим листом з описом була надіслана нотаріальна посвідчена заява про звільнення.

13 грудня 2017 року за вих. № 38077/07/25 надійшла відповідь від Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якій зазначалось що її заява повертається без розгляду у зв’язку з тим що УПФУ у Ворошиловськом районі м. Донецька за адресою: м. Покровськ вулиця Центральна не знаходиться.

Відсутність офіційного підтвердження факту припинення між нею та УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька трудових відносин призводить до порушення її трудових соціальних прав у тому числі права на працю відпочинок на достатній життєвий рівень для себе та її сім’ї.

Крім того з усіх отриманих нею відповідей щодо офіційного розірвання трудових відносин з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька вбачається що на даний час відсутній легітимний орган який уповноважений прийняти її заяву про звільнення з роботи до розгляду та вирішеними питання про її звільнення із внесенням про це відповідного запису до трудової книжки. Також вона позбавлена можливості передати заяву про звільнення з роботи до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька яке незважаючи на свою перереєстрацію в м. Покровськ Донецької області фактично не здійснює свої повноваження та не має керівного складу у зв’язку з чим вона вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин між нею та УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька з 21 листопада 2017 року за власним бажанням (ч.1 ст.86 Закону України «Про Державну службу»).

Встановлення вказаного факту їй необхідно для реалізації її конституційного права на працю.

В судовому засіданні заявник підтримала заяву, просила її задовольнити.

Заінтересована особа про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, її представник в судове засідання не з’явився, не повідомив про причини неявки.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносини.

Згідно записів у трудовій книжці АС № 456646, заповненої 1 квітня 1999 року, ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька з 1 червня 2004 року по теперішній час, де працює в якості головного спеціаліста відділу з виплати пенсій у зв’язку зі змінами у структурі управління (наказ № 101-с від 01.11.2011). Запис про звільнення заявника трудова книжка не містить (а.с.46-49).

20 жовтня 2014 року у заявниці народився син ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 28.10.2014р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку (а.с.9).

З 4 квітня 2017 року ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, що підтверджується довідкою від 4 квітня 2017 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2017р., має фактичне місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53); перебуває на обліку в УСЗН Покровської міської ради Донецької області та отримує допомогу переміщеним особам на проживання в розмірі 1958 грн. за період з 01.03.2018р. – 04.04.2018р. на ОСОБА_1, 1980р.н., ОСОБА_4, 1979р.н., ОСОБА_3, 2008р.н., ОСОБА_3, 2014р.н. (а.с.34).

Згідно повідомлення Пенсійного фонду України від 25.11.2016р. № 1438/Л-4ГЛ на даний час УПФ у Ворошиловському районі м. Донецька переміщено на підконтрольну українській владі територію за юридичною адресою: м. Покровськ Донецької області, вулиця Свердлова, 154, але фактично не здійснює свою діяльність (а.с.55, 56).

Згідно повідомлень ГУ ПФУ України в Донецькій області від 04.08.2015р. № 6045/13 та від 30.10.2017р № 1368-Л-01 УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька не є ліквідованим, не знаходиться в стані припинення або реорганізації. Керівний склад означеного управління на сьогоднішній час відсутній. До функцій ГУ зобов’язання із оформлення трудових відносин працівників ТУ не входить (а.с.57-60).

22 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька із заявою від 21 листопада 2017 року, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, із заявою про припинення державної служби та звільнення її із займаної посади 21 листопада 2017 року за ініціативою державного службовця (а.с.13), яка листом Красноармійського об’єднаного УПФУ Донецької області від 13.12.2017р. № 38077/07/25 була повернута їй без розгляду у зв’язку з тим, що УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька за зазначеною адресою не знаходиться (а.с.20).

Під окремим провадженням ч.1 ст.293 ЦПК України розуміє вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У зв’язку із зайняттям заявником посади державного службовця, на неї поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-УШ 10 грудня 2015 року № 889-VIII, згідно положень ст.86 якого державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб’єкта призначення у письмовій формі не пізні як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом.

Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Як зазначено у абз.1 п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України 29.7.1993р. № 110 з наступними змінами та доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р., усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні відповідати тексту наказу (розпорядження).

Із змісту ч.1 ст.38 КЗпП України вбачається, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Аналіз приведеного законодавства дозволяє зробити висновок, що законодавством визначений порядок звільнення державного службовця за власним бажанням, в тому числі й суб’єкт такого звільнення – суб’єкт призначення на посаду державного службовця, отже факт припинення трудових відносин не може бути встановлений в судовому порядку в порядку окремого провадження.

Посилання заявника на дотримання нею процедури, передбаченої абз.2 ч.4 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для підтвердження факту припинення трудових відносин з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька, за думкою суду, є безпідставним, оскільки така процедура може бути застосована для набуття статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.

Відповідно до ст.86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-УШ, п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України 29.7.1993р. № 110 з наступними змінами та доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р., ст.38 КЗпП України, керуючись ст.ст.13, 19, 81, 263-263, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, м. Покровськ Донецької області, вулиця Центральна, будинок 154, код ЄДРПОУ 20377072.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 15 березня 2018 року. Повне рішення складене 26 березня 2018 року.

Суддя Г.В. Назаренко