Постанова № 72988121, 27.03.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/111/18

Провадження №3/702/62/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про накладення адміністративного стягнення

27 березня 2018 року м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Чорненька Д.С., за участю секретаря Шковири А.М., представника відділу Монастирищенського бюро правової допомоги Уманського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

27 січня 2018 року ОСОБА_2 о 02 год. 05 хв. керував автомобілем НОМЕР_1, по вул.Гагаріна м.Монастирище Черкаської області, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 «А» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Права представнику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ст.268 КУпАП- роз’яснено.

Представник ОСОБА_2 подав клопотання про закриття провадження, так як огляд його підзахисного проведено за відсутності свідків, протокол підроблено, огляд проведено приладом, яким не можна проводити огляд у відповідності до Наказу МОЗ України №95 від 10.02.2010 року. Прилад показав, що освідування проводилось при температурі + 14 °С, хоча була зима і температура повітря була - 8°С. Калібрування приладу проведено 27.02.2017 року, а тому таке освідування є незаконним і не може бути підставою для притягнення його підзахисного до відповідальності, оскільки калібрування має проводитись 1 раз у шість місяців. ОСОБА_2 після освідування не відсторонили від керування, що свідчить про визнання працівниками поліції факту відсутності у його підзахисного стану сп"яніння.

ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, вину не визнав, надав письмові пояснення, що його огляд проводився без свідків, приладом, який був розпакований. На його прохання проїхати в медичний заклад, працівники поліції не відреагували.

Свідок ОСОБА_3, пояснив суду, що приблизно місяць назад, після 24 години, він з друзями їхав в м.Монастирище біля магазину "Лідер", коли їх автомобіль та автомобіль, який їхав попереду, зупинили працівники поліції. Його та його товариша попросили бути свідком освідування водія, який їхав в іншому автомобілі. Працівник поліції роз"яснив, що освідування буде проводитися на приладі "Драгер", при них було розпаковано друбку для дихання. Водій відмовлявся дихати і лише на четвертий раз дихнув, прилад показав стан сп"яніння. Освідуваний водій, років 30, заперечень проти освідування не подавав, не оскаржував його результату, для медичного огляду проїхати не пропонував. Працівники поліції склали протокол та ще один документ, в якому він з товаришем розписалися. Підтверджує свої підписи в протоколі та акті огляду. Після складення документів він з товаришами поїхав далі, освідуваного водія посадили в автомобіль працівників поліції, а що відбувалося далі, він не бачив.

ОСОБА_4, допитаний в якості свідка, пояснив, що після зупинки автомобіля, було проведено освідування водія на стан алкогольного сп"яніння. При освідуванні ОСОБА_2 була мінусова температура. Коли було встановлено, що є необхідність провести освідування, він в присутності двох свідків та ОСОБА_2, відкрив задню кришку автомобіля, в якому знаходився прилад, відкрив трубку, надів її на прилад та дав можливість ОСОБА_2 продути в неї. Під час продуття прилад знаходився в салоні автомобіля. ОСОБА_2 не оспорював результати проведення тестування, розписався в усіх документах. При складенні протоколу йому роз"яснювались його права. Після проведення освідування, він був відсторонений від керування автомобілем, приїхав його тесть на прізвище Вовк, який сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 Що відбувалось далі, він незнає, так як не слідкував за рухом автомобіля ОСОБА_2 У протоколі зазначено номер результату тесту 3700, який значиться в результаті тестування на аркуші справи 1.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд ОСОБА_2 проведено відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Згідно Постанови КМ України від 17 грудня 2008 року №1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" та п.14 цього Порядку Висновок щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законом порядку.

Суду доказів оспорювання висновку водієм на його відповідність вимогам Закону не надано, при розгляді справи про адміністративні правопорушення такі вимоги не розглядаються, а дається оцінка доказам.

Згідно п.2.9. а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 із змінами і доповненнями, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керування ОСОБА_2 автомобілем підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №385003 від 27.01.2018 року (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) поясненнями самого ОСОБА_2 та поясненнями свідків.

Доказом перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп"яніння є тестування на алкоголь (а.с.1), та акт огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), підписаний ОСОБА_2 без будь-яких зауважень, протоколом (а.с.2).

Суд вважає, що посилання представника ОСОБА_2 як на підставу для закриття провадження, що прилад для освідування, застосований при освідуванні його підзахисного, не дозволений МОЗ, відсутні, оскільки, згідно п.3 Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння дозволено: газоаналізатор "AlcoQuant 6020"; газоаналізатор "Alcotest 6510"; газоаналізатор "Alcotest 6810"; газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com"; прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, "Алконт 01". Тобто, газоаналізатор "Alcotest 6810", дозволений для проведення освідування на території України.

Щодо проведення освідування газоаналізатором "Alcotest 6810", без своєчасного його калібрування, суд вважає, що ці підстави також відсутні, оскільки згідно Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатору "Alcotest 6810", наданого суду та застосованого при освідуванні- його повірку проведено 27.02.2017 року та свідоцтво чинне до 27.02.2018 року, а згідно технічних характеристик газоаналізатору "Alcotest 6810", в тому числі, які знаходяться на сайтах виробника (http://drager.com.ua/drager-alcotest-6810), вироблений Німеччиною, призначений для підприємств, яким є відділ поліції, його калібрування та повірка проводиться, в тому числі і один раз на рік, попереднє калібрування проведено 27.02.2017 року, що свідчить про відповідність приладу технічним характеристикам. Надані ж витяги з технічної характеристики приладу "Alcotest 6810" представником особи, яка притягується до відповідальності, не мітить інформації ні про виробника приладу, ні про область його використання.

Щодо порушення температурного режиму використання приладу при температурі повітря - 8°С, суд вважає, що дана обставина спростовується самим результатом тестування, де зазначено, що тестування проводилось при температурі +14 °С (а.с.1), поясненнями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що у момент проведення освідування прилад знаходився в салоні автомобіля, який був відкритим ним безпосередньо перед освідуванням ОСОБА_2

Щодо відсутності відомостей у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення про дозвіл використання газоаналізатору "Alcotest 6810", суд вважає, що дана обставина не може бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки, газоаналізатор "Alcotest 6810" не є ні медичною технікою, ні виробом лікарського призначення, а є технічним засобом, що використовується в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, згідно норм законодавства, які діяли на час проведення освідування.

Так, згідно Постанови КМ України "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів", яка має вищу юридичну силу, чим Накази МОЗ України, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Тобто медичні вироби, у відповідності до діючої на час освідування Постанови КМ, це вироби, які використовуються при діагностуванні захворювання та його лікуванні, а не для огляду на стан сп"яніння, на даний час відсутні нормативно-правові акти, які б стан сп"яніння визнавали захворюванням.

Наказ МОЗ № 95 від 10.02.2010 року був виданий на виконання Постанови КМ України від 09.11.2004 року № 1497 та Указу Президенка України " Про заходи щодо поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, а також підвищення ефективності державного управління у цій сфері". Постанова КМ України від 09.11.2004 року № 1497 втратила чинність на підставі Постанови КМ від 02.10.2013 року № 753 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів" у зв"язку з прийняття Закону України від 15.01.2015 року № 124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", який набрав чинності в повному обсязі 10.02.2016 року.

Згідно ст. 1 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), протокол (у тому числі протокол випробувань), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності.

Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатору "Alcotest 6810", наданого суду, видане 27.02.2017 року, проведене у відповідності до Закону № 124-VIII та Постанови КМ № 753, чинного на час його повірки та освідування, які не передбачають ведення Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, а також заборону їх використання у випадку відсутності такого виробу в даному Реєстрі.

Згідно ст.45 Закону № 124-VIII "Результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, проведеної в іншій державі, приймаються і визнаються в Україні, якщо застосовані в цій державі процедури оцінки відповідності (навіть якщо вони відрізняються від українських процедур) забезпечують такий самий рівень відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності. Документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності, визнаються згідно з правилами, визначеними українським та іноземним органами з оцінки відповідності, які домовляються про таке визнання, або згідно з правилами міжнародних чи регіональних систем оцінки відповідності, членами яких є український та іноземний органи з оцінки відповідності.

Відповідно до Розділу VIII "ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ" Закону № 124-VIII презумпція відповідності - припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про те, що продукція, пов'язаний з нею процес або метод виробництва чи інший об'єкт відповідає вимогам відповідного технічного регламенту, що визначені в ньому, а орган з оцінки відповідності відповідає спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності (далі - призначений орган) чи визнаних незалежних організацій.

Оскільки суду особою, яка притягується до відповідальності, та його представником не надано суду доказів невідповідності приладу "Alcotest 6810" та його повірки вимогам Закону № 124-VIII та Постанови КМ № 753, наказ МОЗ № 95 та Указ Президента прийняті в часі раніше та мають нижчу юридичну силу, чим Закон, у відповідності до Рішення Конституційного Суду України застосовуються законодавчі акти, які прийняті в часі пізніше, а тому суд вважає, що освідування проведено у відповідності до норм діючого законодавства, уповноваженою особою, в порядку, встановленому законом, а тому підстави для задоволення клопотання про закриття провадження відсутні.

При оцінці доказів судом також враховується і факт відсутності оскарження ОСОБА_2 дій працівників поліції при складенні документів по даному факту, в тому числі щодо внесення неправдивих відомостей до них, відсутності оскарження висновку про його огляд в судовому порядку.

Письмові посянення ОСОБА_2, надані суду (а.с.34), суд розцінює як такі, що дані ним з метою ухилення від відповідальності та накладення стягнення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, вони спростовуються повністю матеріалами справи та поясненнями свідків, заінтересованості яких у постановленні рішення проти ОСОБА_2 суду не надано, а тому вважає, що вони не можуть бути підставою ні для закриття провадження, ні для звільнення його від відповідальності. Запис про роз"яснення ОСОБА_2 прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, при складені протоколу у відповідності до ст. 256 КУпАП є в наявності у протоколі. Суд вважає, що, оскільки протокол та акт надавався працівником поліції ОСОБА_2, про що свідчить дані ним пояснення, та його підписи, при наявності порушення його прав, він мав можливість зазначити про ці обставини у протоколі, чого не зробив, а тому суд вважає, що суду доказів порушення його прав при складанні протоколу та при проведенні освідування не надано, судом у судовому засіданні не встановлено.

Тому, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, притягується до адміністративної відповідальності вперше, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.256, 283,284 КУпАП, Законом України від 15.01.2015 року № 124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 із змінами і доповненнями, Постановою КМ України від 17 грудня 2008 року №1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", Постановою КМ України від 09.11.2004 року № 1497, Постановою КМ від 02.10.2013 року № 753 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів", Указом Президента України " Про заходи щодо поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, а також підвищення ефективності державного управління у цій сфері", Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33, Наказом МОЗ № 95 від 10.02.2010 року, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір на користь Державної судової адміністрації України, вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, на рахунок: ГУК у м.Києві, код за ЄДРПОУ-37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, в сумі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова підлягає виконанню з моменту проголошення.

Штраф має бути сплачений в добровільному порядку не пізніш як через 15 днів з дня одержання копії постанови.

У разі несплати штрафу в 15 днів в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Суддя: Д.С.Чорненька