Ухвала суду № 72987531, 27.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/782/17

Провадження № 22-ц/772/888/2018

Категорія: 34

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол В. І.

Доповідач :Панасюк О. С.

УХВАЛА

27 березня 2018 рокуСправа № 126/782/17м. Вінниця

Апеляційний суду Вінницької області у складі судді Панасюка О.С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СП-Біогран»,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»,

вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Біогран» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Гуцола В.І., -

встановив:

23 березня 2018 року до Апеляційного суду Вінницької області надійшла ця апеляційна скарга з доданим до неї клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в якому ОСОБА_2 посилався на скрутне матеріальне становище, просив відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі судом апеляційної інстанції. Вказував, що єдиним джерелом його існування є ведення домашнього господарства, яке він здійснює разом з дружиною, ні він ні його дружина доходів не отримують.

Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України та частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як роз'яснено у абзаці 2, 3 пункту першого Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Підтвердженням важкого матеріального стану ОСОБА_2 є додані до клопотання довідка про склад його сім'ї (Т. 1, а.с. 248) та довідки видані Бершадським відділенням Гайсинського управління ДФС у Вінницькій області, відповідно до яких ні ОСОБА_3, ні його дружина доходів не отримують (Т. 1, а.с. 249).

Таким чином, з метою недопущення перешкод у доступі до правосуддя, відповідно до положень частини 3 статті 136 ЦПК України суд вважає можливим відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2018 року до ухвалення судового рішення у справі апеляційним судом.

Крім того, ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2018 року, мотивуючи його тим, що копію повного тексту оскаржуваного рішення суду отримав лише 19 лютого 2018 року.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, суд вважає, що клопотання про поновлення строку є обґрунтованим, а тому пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційне провадження у справі відкриттю з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи оскаржуване рішення постановлено судом першої інстанції 02 лютого 2018 року за участі відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_4, в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (Т.1, а.с. 222 - 225). Дата складення повного тексту судового рішення незазначена.

Копію повного тексту оскаржуваного рішення представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 отримав 19 лютого 2018 року, про що міститься розписка в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 240), а заявник отримав 19 лютого 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 1, а.с. 237).

Апеляційна скарга подана 14 березня 2018 року (Т.1, а.с. 242).

За змістом ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та' резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду (частина 2 статті 354 ЦПК України).

Відтак з метою забезпечення права заявника на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк необхідно поновити.

В решті апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України.

Керуючись ст. 127, 136, 354, 356, 359 ЦПК України,-

постановив:

Поновити ОСОБА_2 пропущений строк на апеляційне оскарження.

Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення справи судом апеляційної інстанції.

Відкрити апеляційне провадження у справі.

Визначити позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «СП-Біогран» та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватному акціонерному товариству «Страхова Група «ТАС» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом семи днів з дня отримання цієї ухвали та зобов'язати надати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів позивачу ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ О.С. Панасюк

Згідно з оригіналом О.С. Панасюк