Ухвала суду № 72987193, 16.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2437/17

Провадження №11-кп/772/87/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Нагорняка Є.П.,

суддів: Ковальської І.А., Нешик Р.І.,

із секретарем Діденко В.В.,

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

та їх захисників – адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх захисників - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджений:

- 16.06.1999 вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 142 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

- 01.04.2008 вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі;

- 16.04.2010 вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту;

- 25.05.2011 вироком Староміського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до п’яти місяців арешту;

- 27.11.2014 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі; звільнений 11.08.2015 року по відбуттю строку покарання;

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України з призначенням йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано йому в строк відбутого покарання строк попереднього ув’язнення з 25.12.2016 до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, непрацюючий, неодружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше засуджений:

- 15.12.1988 вироком Шаргородського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 215-3, ч.1 ст. 215, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до двох років позбавлення волі;

- 12.06.1992 вироком Хмільницького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 117, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 01.03.2006 вироком Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 395, ст. 70 КК України до трьох років двох місяців позбавлення волі;

- 27.08.2008 вироком Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 186 КК України до п’яти років позбавлення волі;

- 24.09.2010 вироком Крижопільського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 390, ст. 71 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;

- 15.07.2013 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі.

звільнений 11.11.2014 по відбуттю строку покарання;

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України з призначенням йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано йому в строк відбутого покарання строк попереднього ув’язнення з 25.12.2016 до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі;

стягнуто в рівних долях з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі п’ятсот п’ятдесят гривень 25 копійок на користь держави та вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у тому, що 25 грудня 2016 року о 14:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходилися на перехресті вулиць Стрілецька - Київська в м. Вінниці. Маючи умисел на здійснення розбійного нападу з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до раніше невідомої їм особи - ОСОБА_6

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел на розбійний напад, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_2 одразу кулаком правої руки наніс два удари в ділянку нижньої щелепи ОСОБА_6, після чого ОСОБА_3 з лівої кишені дублянки потерпілого дістав мобільний телефон марки «Нокіа 1280», в корпусі чорного кольору.

В цей час, потерпілий ОСОБА_6 скориставшись тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відволіклися відійшов від них та почав тікати по вул. Київська до будинку за адресою вул. Академіка Янгеля, 83, де проживають його рідні.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, почали переслідувати ОСОБА_6 та наздогнали його біля будинку № 83 по вул. Академіка Янгеля. Там ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс один удар в ділянку нижньої щелепи потерпілого. Після чого, обступивши потерпілого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провели його по вул. Академіка Янгеля до будинку № 101, де ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс ще два удари в ділянку підборіддя потерпілого.

В подальшому, діючи узгоджено, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розстебнули куртку потерпілого та почали оглядати вміст кишень куртки. В ході огляду куртки в прихованому відділі лівої кишені дублянки, ОСОБА_3 виявив грошові кошти в сумі 110 гривень. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забрали вищевказані грошові кошти в сумі 110 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 1280», залишили місце скоєння злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Згідно висновку повторної судово-медичної експертизи № 57-к від 20.06.2017 року, внаслідок нанесених ударів в ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: крововилив з набряком на слизовій оболонці нижньої губи та синці на обличчі, травматичний підвивих 4 зубів на верхній щелепі. Підвивихнуті зуби були видалені стоматологом-хірургом 26.12.2016 р. та 07.04.2017 р. Втрата чотирьох зубів ОСОБА_6 становить 15% стійкої втрати загальної працездатності (з застосуванням ст. 58 в) «Таблицы процентов утрата общей трудоспособности в результате различных травм...» Инструкции Министерства Финансов СССР «О порядке организации и проведения врачебно-страховой экспертизы» № 2 от 08.01.1996). Таким чином, втрата чотирьох зубів належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоров’я, пов’язаного зі стійкою втратою працездатності менш ніж на одну третину, але понад 10% (п. 2.2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995).

Відповідно до висновку експерта № 1594 від 03.01.2017 року, вартість мобільного телефону марки «Нокіа 1280» становить 243,33 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 343 грн. 33 коп.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4, вважаючи судове рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і, окрім того, висновки суду, викладені у ньому, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скасувати та у кримінальному провадженні призначити новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що замість потерпілого, який є людиною з обмеженими фізичними можливостями, інвалідом 1-ої групи, при його допиті фактично давала показання його сестра, повноваження якої та родинні стосунки з потерпілим судом не з’ясовані, що мало місце також під час проведення слідчого експерименту, отже, показання потерпілого та слідчий експеримент, проведений за його участі, є недопустимими доказами і, крім цього, висновки проведених у кримінальному провадженні двох експертиз ґрунтуються на недіючих у даний час законодавчих актах, а тому вони також є недопустимими доказами.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_5 з підстав, наведених у апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_4 та у зв’язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність та незазначенням у судовому рішенні, чому суд взяв до уваги одні докази, відкинувши інші, посилаючись на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, просить обвинувальний вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати та ухвалити новий вирок, яким їх виправдати за відсутністю події злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вказує на його непричетність до скоєння кримінального правопорушення, у вчиненні якого його визнано винним та на те, що висновки суду, який при розгляді кримінального провадження допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, наведені в апеляційних скаргах захисників, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, у зв’язку з чим просить вирок скасувати та у кримінальному провадженні призначити новий судовий розгляд.

З аналогічних підстав просить скасувати вирок в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, їх захисників - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтримали апеляційні скарги, прокурора Миколайчука Д.Г., на переконання якого вирок суду є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Суд, всебічно, повно і об’єктивно дослідивши у судовому засіданні надані сторонами кримінального провадження докази, належним чином проаналізувавши їх та оцінивши в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у скоєнні ними розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для здоров’я потерпілого ОСОБА_6, вчиненого за попередньою змовою між собою особами, які раніше вчинили розбій.

Так, про доведеність вини обвинувачених свідчать показання потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яких він впевнено впізнав, серед дня напали на нього, наносили йому численні удари кулаками в обличчя, внаслідок чого вибили чотири зуби та заволоділи спочатку мобільним телефоном, а потім грішми, що, примусово самостійно обшукавши його, знайшли.

Такі показання потерпілий давав в ході проведення з його участю слідчого експерименту.

Доводи апеляційних скарг в частині того, що замість потерпілого фактично давала свідчення його сестра, особа якої та її повноваження судом не були встановлені, є безпідставними, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 через свої фізичні вади являється інвалідом 1-ої групи, йому важко висловлюватись, а тому йому в даванні показань допомагала його сестра ОСОБА_8, яка визнана його законним представником, про що зазначено в обвинувальному акті.

Отже, вважати показання потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні та проведений з його участю слідчий експеримент недопустимими доказами з огляду на положення ст.ст. 87, 88 КПК України підстав немає.

Поряд з показаннями потерпілого про винуватість ОСОБА_9 і ОСОБА_3 свідчать, зокрема, протокол заяви ОСОБА_6 про вчинене щодо нього кримінальне правопорушення, виписка з його медичної карти, згідно якої у нього виявлено травматичний вивих двох зубів, протоколи пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно яких потерпілий впізнав обвинувачених як осіб, які здійснили на нього розбійний напад, в ході якого заволоділи мобільним телефоном та грішми, висновки експертів, у тому числі висновок № 57 від 20.06.2017, згідно якого у ОСОБА_6 крім інших тілесних ушкоджень виявлено травматичний підвивих чотирьох зубів на верхній щелепі, що були видалені хірургічним шляхом і їх втрата належить до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Твердження захисників обвинувачених про те, що вказаний висновок експертів №57 від 20.06.2017 є недопустимим доказом, так як він ґрунтується на нормативних актах, які у даний час не діють, судом вірно визнані необґрунтованими.

В ході судового розгляду кримінального провадження був допитаний експерт ОСОБА_10, який підтримав свій висновок, пояснивши, що при проведенні експертизи експерти керувались чинними нормативно-правовими актами, а тому суд вірно даний висновок визнав належним та допустимим доказом.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд обґрунтовано критично оцінив показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не визнали своєї вини в скоєному, надаючи плутані пояснення, які відрізняються між собою, що належним чином наведено у вироку.

Таким чином, кваліфікація дій обвинувачених за ч.2 ст. 187 КК України є вірною.

Призначаючи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання на максимальний строк, передбачений санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, суд з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував тяжкість вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, осіб винних, які раніше неодноразово судимі за вчинення умисних корисливих злочинів, даний умисний тяжкий корисливий злочин вчинили в період непогашених судимостей у світлу пору доби в житловому районі міста щодо потерпілого, який за важким станом свого здоров’я не міг чинити опору та обставин, які обтяжують покарання – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів за відсутності обставин, що його пом’якшують.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисників – адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2017 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - у той же строк з дня отримання ними копії ухвали.

Судді: (підписи)

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Згідно з оригіналом: