Постанова № 72986373, 27.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

27 березня 2018 року

м. Харків

справа № 644/3927/17

провадження № 22-ц/790/956/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Маміної О В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

треті особи - Відділ реєстрації місця проживання в Індустріальному районі Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, КП «Жилкомсервіс», Харківська міська рада

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Відділ реєстрації місця проживання в Індустріальному районі Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, КП «Жилкомсервіс», Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою Харківської міської ради на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 1 грудня 2017 року,-

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 1 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Харківська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення є незаконним, необґрунтованим таким що підлягає скасуванню. Рішення суду ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом неповно з'ясовано обставини у справі, що мають істотне значення для вирішення спору по суті, суд вважав встановленими обставини, які не доведені позивачем.

До апеляційного суду надійшов відзив позивача, в якому вона зазначає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення суду повно та всебічно дослідив обставини у справі, перевірив всі надані докази та надав їм належну правову оцінку. Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач підтримує зв'язок зі спірним житлом або в ньому зацікавлена, факт її не проживання у квартирі підтверджується показаннями свідків та відповідями з організацій про те, що відповідач з заявами про порушення її житлових прав та про перешкоджання в користуванні житлом не зверталася.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач тривалий час не проживала у квартирі без поважних причин.

З таким висновком суду, колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 4 січня 1993 року на квартиру АДРЕСА_1 був виданий ордер № 793 (а.с.4).

У даній квартирі, яка не приватизована разом з ОСОБА_4, який 15.3.2017 виписаний з квартири відповідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 06.06.2017 з 24.02.1995 були зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з 18.05.1995 ОСОБА_7 та з 13.07.2007, ОСОБА_8 (а.с5).

У відповіді на адвокатський запит КП «Жилкомсервіс» повідомляв, що відповідач у спірній квартирі зареєстрована з 18.05.1995 по теперішній час, у період з 2016 року по час надання відповіді з заявами до відділку № 51 не зверталася, у спірній квартирі на 01.07.2017 є заборгованість по квартплаті у розмірі 4732,59 грн та зазначено про те, що іншою інформацією не володіє (а.с. 6)

У відповіді від 06.06.2017 начальник Індустріального ВП ГУ НП у Харківській області повідомляв про те, що від ОСОБА_2 заяв про перешкоджання в користуванні спірним житлом не надходило (а.с.7).

Відповідно до вимог ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у деяких випадках. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

У пункті 27 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) ВСУ від 26.05.2001 зазначено, що відповідно до п. 2 ст. 71 ЖК і п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 за громадянами, відсутніми в місці постійного проживання за умовами й характером роботи (екіпажі суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій, інші працівники, діяльність яких пов'язана з постійним пересуванням), зберігається право користування жилим приміщенням на період цієї роботи.

Доводи апеляційної скарги, заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з матеріалів справи суду не було надано жодних належних доказів не проживання відповідача у спірній квартирі за місцем її реєстрації понад шість місяців без поважних причин.

Матеріали справи, крім показань свідків того, що у квартирі не знаходяться особисті речі відповідача належних доказів, які б підтверджували це не містять.

Суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивачем не було надано інформації щодо місця знаходження або місця перебування чи місця роботи відповідача ОСОБА_2, інформації із закладів соціального захисту населення щодо визнання непрацездатною, знаходження її в установі соціальної допомоги або перебування у місцях позбавлення волі, з закладів охорони здоров'я про те, що відповідач зверталася чи ні за допомогою, з відділень зв'язку про отримання будь-якої кореспонденції.

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувся без вручення відповідачу судових повісток про виклик в судові засідання, заяв про розгляд справи без її участі матеріали справи не містять. Не зазначивши місце перебування відповідача, позивач позбавила суди можливості повідомити відповідача про розгляд справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні заочного рішення допущені порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Отже, колегія суддів Апеляційного суду Харківської області вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, заочне рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - задовольнити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 1 грудня 2017 року - скасувати ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Відділ реєстрації місця проживання в Індустріальному районі Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, КП «Жилкомсервіс», Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

О.В. Маміна