Рішення № 72985959, 16.03.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/12589/17

Провадження № 2/643/1348/18

16.03.2018

16 березня 2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа – Державний нотаріус Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківській області ОСОБА_4 про визнання простого процентного векселю недійсним, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить визнати простий процентний вексель № 80350589 213666 у повному обсязі недійсним та таким, що не має вексельної сили, визнати недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль, вчинений ОСОБА_3 на простому процентному векселі № 80350589 213666, визнати недійсним та таким, що не має вексельної сили акт про вчинення протесту (протест) векселя про не оплату, вчинений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 07.09.2017 за реєстровим № 2-912.

Обґрунтовуючи доводи позову зазначає, що до Міськрайонного ВДВС по Харківському району та м. Люботин ГТУЮ у Харківській області надійшла заява ОСОБА_2 про передачу на виконання виконавчого напису про стягнення грошей з боржника ОСОБА_3, як особи зобов’язаною за вказаним вище векселем. Підставою для стягнення з ОСОБА_3 вексельного боргу є акт про вчинення протесту векселя про не оплату, вчинену нотаріусом ОСОБА_4 від 07.09.2017 за р/н 2-912. Боржником є аваліст простого процентного векселя № 80350589 213666 фізична особа ОСОБА_3, стягувач ОСОБА_2, сума, що підлягає стягненню становить 6251250грн., у тому числі сума основного боргу становить 1500000грн., сума процентів – 4751250грн. Позивач вважає, що авалювання ним вказаного векселя, є недійсним, т.я. у виконавчому написі від 08.09.2017 міститься вказівка на 14-значний номер векселя замість семизначного номеру, що свідчить про порушення законодавчо встановлених вимог щодо реквізитів (форми) векселя. Отже, забезпечене авалем зобов’язання за векселем є недійсним через дефект форми, тому сам аваль має бути визнаний недійсним. Нотаріус не перевірив відповідності наданого векселя вимогам вексельного законодавства, не звернув уваги і на те, що поданий стягувачем вексель не має сили цінного паперу, бо є дефектним за формою, а тому безгрошовим. У зв’язку із вказаним, позивач вважає, що акт про вчинення протесту через відсутності вексельної сили, є недійсним.

В судовому засідання представник позивача підтримав викладені обставини і вимоги позову в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнав повністю, надавши письмовий відзив.

Державний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не зв’язалась, надавши письмові заперечення щодо вимог позову.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача та державного нотаріуса, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

У силу п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», вексельні правочини регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання та відповідно за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Статтею 194 ЦК України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», особа, в якої знаходиться вексель, вважається законним держателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Судом встановлено, що 31.03.2003 Приватною фірмою «Левада-7» видано простий вексель № 80350589 213666. Векселедержателем є ОСОБА_2, авалістом ОСОБА_3.

07.09.2017 державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 вчинено протест про неплатежі за простим векселем, зареєстрований в реєстрі за № 2-912, на підставі заяви фізичної особи ОСОБА_2, законного векселедержателя простого процентного векселя № 80350589 213666, виданого Приватною фірмою «Левада-7» та аваліста фізичної особи ОСОБА_3, до яких пред’явлена вимога в платежі, із строком платежу за пред’явленням не раніше 31.03.2008, не пізніше 31.03.2018 на суму 1 500 000,00 грн, сума процентів складає 4 751 250,00 грн, загальна сума боргу за опротестованим векселем складає: 6 251 250,00 грн.

Вексель до нотаріуса подано ОСОБА_5 06.09.2017, попередньо пред’явивши до векселедавця Приватної фірми «Левада-7» та аваліста фізичної особи ОСОБА_3 вимоги про оплату 06.09.2017 та не отримавши платежу.

Також встановлено, що постановою ВП № 54675556 від 11.09.2017 старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження на підставі заяви ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого напису № 2-916, виданого 07.09.2017 виданого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн, суму процентів за простим векселем № 80350589213666 у розмірі 4 751 250,00 грн, а усього 6 251 250,00 грн.

Позивач в позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на наявності дефекту форми вищевказаного векселя, посилаючись на невідповідність нумерації векселя, тобто відсутність серії з двох літер та семизначного номера, законодавчо встановленим вимогам, а з цього, на їх думку, випливає, що забезпечене авалем зобов’язання за векселем є недійсним через дефект форми, а значить і сам вексель має бути визнано недійсним. Посилаються на те, що третя особа - Державний нотаріус Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківській області ОСОБА_4 не перевірила відповідність наданого векселя вимогам вексельного законодавства, не звернула уваги на те, що поданий стягувачем вексель не має сили цінного паперу, бо є дефективним за формою та вочевидь безгрошовим, у зв’язку з чим, відповідний акт про вчинення протесту має бути визнано таким, що не має вексельної сили та недійсним.

Так, відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Визначений Законом перелік є вичерпним.

Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.09.2013 № 1681, (далі – Рішення № 1681), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.2013 за № 1639/24171, набрало чинності 15.10.2013.

Згідно з п. 2 Рішення № 1681 було визнано таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001 № 338 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.04.2002 за № 360/6648 (далі – Рішення № 338).

Згідно із підпунктом 1.4 пункту 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2015 Ґ№; 34/5, втрата чинності нормативно-правового акта – припинення в установленому законодавством порядку застосування зареєстрованого в Міністерстві юстиції України нормативно-правового акта.

Таким чином, починаючи з 15.10.2013 розповсюдження бланків векселів повинно здійснюватися відповідно до вимог Рішення Комісії № 1681.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про перебіг векселів в Україні», векселі (переказні і прості) складаються в документальній формі на бланках, з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, обіг векселів, виданих до 15.10.2013 на бланках старого зразка (затвердженого Рішенням № 338), може здійснюватися до моменту їх погашення в установленому порядку.

Отже, єдиною підставою для визнання простого векселя недійсним є відсутність якого-небудь з реквізитів, передбачених ст. 75 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», з урахуванням ст.76 вказаного Закону.

З реквізитів простого векселя № 80350589 213666 від 31.03.2003 не вбачається невідповідність вимогам вищезазначеного Закону, тому підстави для визнання вказаного векселя недійсним відсутні, а посилання позивача на наявність таких підстав або відсутність вексельної сили, у зв’язку з нумеруванням бланку векселю, є безпідставним та надуманим.

Окрім того, як вбачається із заперечень Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (а.с.15), простий вексель № 80350589 213666 має перелік реквізитів, які повинен мати вексель та які зазначені у ст. 1 та ст. 75 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі».

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні», зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

З тих же заперечень вбачається, що серед осіб, які можуть бути за конкретним векселем зобов’язаними особами, є авалісти, особи які здійснили поручительство за векселем. Аваль проставляється на векселі з посиланням на місце його видачі, чи іншим рівнозначним виразом і підписується тим, хто його видає. Для авалю досить самого лише підпису, проставленого авалістом на лицьовому боці векселя, який і був проставлений авалістом ОСОБА_3

З листа директора ПФ «Левада-7» ОСОБА_7 від 22.09.2017 вбачається, що ПФ «Левада-7» як векселедавець зі згоди ОСОБА_2 01.09.2016 вносила зміни до простого процентного векселя № 80350589 213666, про що складено акт. При цьому при проставленні дати була допущена описка в даті, замість правильного «01.09.2016» помилково зазначено «01.08.2016», тобто невірно вказано номер місяця, коли вносилися зміни.

В подальшому, зміни були належно внесені до тексту векселя після виявлення описки у нумерації місяця.

Таким чином, позивач наводить недостовірні та надумані твердження, які не мають прямого відношення до безспірності боргу і не враховують наявність описок на векселі та факт законного виправлення цих описок відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Далі, згідно до вимог ст. 32 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов’язання якої він забезпечив. Його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

ОСОБА_3 є авалістом простого процентного векселю, а тому несе цивільно-правову відповідальність у обсязі, передбаченому Уніфікованим законом «Про переказні векселі та прості векселі».

Таким чином, суд не погоджується з твердженнями позивача та його представника стосовно того, що забезпечене авалем зобов’язання та сам аваль є недійсними.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Окрім усього вищенаведеного, суд звертає свою увагу й на те, що позивачем взагалі не подано до суду оригіналу простого процентного векселя № 80350589 213666 або ж його копії.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд вважає, що доводи позивача, викладені у позовній заяві не підтверджені належними і допустимими доказами, а також спростовуються встановленими в судовому засіданні обставинами справи, доказами, наданими відповідачем та третьою особою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 81, 83, 258, 263-268 ЦПК України, ст. 194 ЦК України, ст. 58 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», постановою Пленуму ВСУ № 5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів», Уніфікованим законом «Про переказні та прості векселі», Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затверджене рішенням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.09.2013 № 1681, Законом України «Про перебіг векселів в Україні», суд,-

в и р і ш и в:

В задоволені вимог позову відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Суддя О.О. Сугачова