Ухвала суду № 72985305, 26.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

судді-доповідача - Шпинти М.Д.,

суддів: Полюховича О.І., Сачука В.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за клопотанням заступника начальника СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області Титечка В.В. (далі - слідчий) від 28 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у с.Переходичі, Рокитнівського р-ну, Рівненської обл.; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.; проживає у АДРЕСА_2., підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України у рамках кримінального провадження №42017181200000008, внесеного до ЄРДР від 03 лютого 2017 року;

За участі:

секретаря с/з - Мельник С.Ю.

прокурора - Чеберяка Є.В.

підозрюваної - ОСОБА_3,

захисника-адвоката - Аврамишина С.В.;

за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу слідчим суддею - Крупенка Ю.А. (далі - прокурор) на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 01 березня 2018 року;

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 01 березня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб та утримувати її у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Згідно оскаржуваної ухвали застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Також, покладено на підозрювану ОСОБА_3 обов'язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, а саме за адресою: АДРЕСА_2, та проживає, а саме у АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Крім того, роз'яснено підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25-ти до 2-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Строк дії ухвали визначено до 01 травня 2018 року включно. Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого.

Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи більш м'який запобіжний захід до підозрюваної ОСОБА_3, а саме у вигляді особистого зобов'язання, в ухвалі зазначив, що враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому, з урахуванням строків досудового розслідування та вже проведених слідчих дій, тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3, було враховано також наявність постійного місця проживання та роботи у підозрюваної, офіційних джерел доходу, наявність на утриманні дочки, якій потрібен постійний нагляд через тяжку хворобу. Крім того, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_3 раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, жодного разу не ухилялась від виклику до слідчого чи прокурора, а тому слідчий суддя визнав, що застосування на даний час до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою є надмірним та не відповідає принципу співмірності та розумності.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинення тяжких злочинів, один із яких є особливо тяжким та за який, передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (дванадцяти) років. Доводить, що за наслідками дій підозрюваної, управлінню освіти виконавчого комітету Вараської міської ради нанесено збитків на суму 1499950 (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн., що у 600 (шістсот) і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а слідчим суддею, у свою чергу, не було враховано вагомість доказів, зібраних на даному етапі досудового розслідування, що підтверджують причетність підозрюваної до вчинення, інкримінованих їй злочинів. Додає, що обгрунтованість підозри у вчиненні злочину саме ОСОБА_3, підтверджується комплексом зібраних у ході досудового розслідування доказів, зокрема показаннями свідків, процесуальними документами та іншими зібраними у ході проведення слідчих дій речовими доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який повністю підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваної ОСОБА_3 та її захисника-адвоката Аврамишина С.В., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

В оскаржуваній прокурором ухвалі, слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування, а у подальшому - від суду, з метою уникнення кримінального покарання; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_3, слідчий суддя врахував вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі доведення її вини у вчиненні злочинів, зокрема передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме - у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (дванадцяти) років, умовно погодився з існуванням, тільки двох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду та можливого незаконного впливу на свідків з її боку, однак, при цьому, дійшов обґрунтованого висновку, що слідчим і прокурором під час розгляду клопотання не було доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких, встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі, про те, що слідчий суддя не дав оцінки, заявленим у клопотанні ризикам - є частково обгрунтованими (з огляду на відсутність такої оцінки усім зазначеним ризикам), однак, на думку колегії суддів, наведені прокурором в апеляційній скарзі обставини, які він покладає в основу прийняття рішення про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - не є підставами для скасування, правильного по суті рішення, оскільки існування заявлених у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України - є лише припущеннями прокурора і жодними доказами ним не підтверджується.

Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні слідчим суддею, зокрема, вагомість наявних доказів, що вказують на обґрунтовану підозру вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, репутацію останньої, даних про її особу, міцності її соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, віку та стану здоров'я, сімейного та майнового стану, обставин досудового розслідування, та беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваної запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав слідчий), а саме - у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що може в достатній мірі гарантувати усунення або ж суттєве зменшення, встановлених ризиків.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, слідчий суддя прийшов до висновків, які суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими і такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини, а також слідчим суддею зроблено посилання на справи «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України» - як практику ЄСПЛ.

Таким чином, частково задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.194 КПК України, та на підставі, наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином вмотивував своє рішення.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що, постановляючи судове рішення, слідчий суддя не в повній мірі врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, зокрема, те, що передбачене ч.5 ст.191 КК України, кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів і за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (дванадцяти) років, - колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного відхиляє, - як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, оскільки при обранні щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, слідчим суддею був урахований.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б потягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді судом також не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 01 березня 2018 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 та застосування до неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у рамках кримінального провадження №42017181200000008 за ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення цим судом, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач - М.Д. Шпинта

Судді: О.І. Полюхович

В.І. Сачук