Ухвала суду № 72982391, 21.03.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2531/17; 4-с/401/10/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі головуючого судді Гармаш Т. І., при секретарі Липко Л.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 міської ради на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник, ОСОБА_1 міська рада, боржник у виконавчому провадженні, звернувся до суду із скаргою на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 у якій просить визнати неправомірними її дії та скасувати постанову державного виконавця від 29.01.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Скаргу обґрунтовує тим, що 29 січня 2018 року суб’єктом оскарження при примусовому виконанні виконавчого листа № 401/2531/ 17 від 26 грудня 2017 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді директора комунального підприємства «Житлосервіс 2012» було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 міську раду штрафу у розмірі 5100 грн. на користь держави за невиконання ОСОБА_1 міською радою рішення суду без поважних причин. Зазначає, що у ході виконання рішення було відкрито виконавче провадження № 55583600, про що свідчить постанова від 19.01.2018 року.

Листом від 22.01.2018 року ОСОБА_1 міська рада повідомила, що рішення суду в частині негайного виконання поновлення ОСОБА_3 на роботі ними виконано, про що свідчить розпорядження Світловодського міського голови № 518-к від 26.12.2017 року, яким було поновлено ОСОБА_3 на роботі, та внесено відповідний запис у трудову книжку. При внесенні запису до трудової книжки ОСОБА_3 начальником відділу кадрів апарату ОСОБА_1 міської ради в графі 2 (дата внесення запису) було допущено описку, а саме зазначено 30.09.2017 р., тоді як правильно вважати 26.12.2017 року.

Саме з тим, що запис, внесений до трудової книжки ОСОБА_3 датований 30.09.2017 року, а не датою винесення розпорядження про поновлення на роботі 26.12.2017 року, державний виконавець пов’язує свій висновок про невиконання рішення суду без поважних причин та відповідно накладення штрафу.

Скаржник вважає, що дана обставина лише свідчить про допущену технічну помилку при внесенні запису, однак не є підставою вважати рішення суду не виконаним та приймати рішення про накладення штрафу.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу та пояснив, що штраф на підприємство було накладено безпідставно. При внесенні запису до трудової книжки була допущенна технічна помилка, щодо дати внесення запису, проте фактично рішення суду у частині поновлення ОСОБА_3 виконано.

З приводу допущення технічної помилки працівником відділу кадрів на ім’я Світловодського міського голови подана службова записка.

З метою внесення виправлень до трудової книжки ОСОБА_3 йому направлялись повідомлення, проте він до відділу кадрів не з’явився, а тому на даний час ОСОБА_1 міська рада позбавлена можливості внести виправлення до трудової книжки.

Будь-які рішення розпорядчого характеру з приводу внесення виправлень до трудової книжки ОСОБА_3 ОСОБА_1 міським головою не ухвалювались, оскільки це не передбачено законодавством.

Державний виконавець у судове засідання не з’явився, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив про безпідставність поданої скарги, в зв’язку із чим просив у її задоволенні відмовити. Вказує, що боржник (скаржник) не мав ні правових ні будь яких інших підстав вносити запис датований 30.09.2017 року після видачі розпорядження від 26.12.2017 року № 518-к. На день розгляду справи державному виконавцю не надано жодних документів, які підтверджують приведення запису № 12 про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді директора КП "Житлосервіс 2012" з 30.09.2017 р. у відповідність з вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Представник стягувача та стягувач ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні скарги. Надали заперечення у яких навели доводи аналогічні висловленим у запереченні державного виконавця. Крім цього зазначили, що у трудову книжку ОСОБА_3 були внесені два записи датовані 30.09.2017 роком. Який із них є технічною помилкою ОСОБА_1 міська рада не зазначає.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 401/2531/17, 2/401/1488/17 виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 28.12.2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2П 19.01.2018 року відкрито виконавче провадження про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді директора КП «Житлосервіс 2012». (а.с.7)

Листом від 22.01.2018 року ОСОБА_1 міська рада повідомила відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про виконання рішення суду у частині негайного виконання поновлення на роботі ОСОБА_3 згідно розпорядження № 518-к від 26.12.2017 року про що внесено запис у трудову книжку та відповідно направила копію зазначеного рішення та витяг з трудової книжки ОСОБА_3 (а.с.8, 9, 10).

Постановою від 29 січня 2018 року головним державним виконавцем на боржника ОСОБА_1 міську раду був накладений штраф за невиконання без поважних причин рішення суду у повному обсязі. Підставою накладення штрафу стало те, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» запис № 11 про поновлення на посаді датований 30.09.2017 року, а не відповідною датою на підставі виданого розпорядження від 26.12.2017 року № 518-к.

Згідно до ст. 124 Конституції України судове рішення, яким закінчився розгляд справи в суді, що набрало законної сили, є остаточним та підлягає виконанню на всій території України, всіма посадовими, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, шо спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.

Порядок внесення запису до трудової книжки працівника врегульовано «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників». Пунктами 2.3. 2.4. Інструкції передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

З копії трудової книжки вбачається, що під номером 12 внесено такий запис: «Запис 11 недійсний. Поновлено на посаді директора КП «Житлосервіс 2012». Датою внесення вказаного запису зазначено: «30.09.2017». Під номером 13 у трудовій книжці ОСОБА_3 наявний запис такого змісту «Звільнено з посади у зв’язку із закінченням строку дії контракту на підставі п. 2 частини 1 статті 36 КЗпП України. Датою внесення вказаного запису також зазначено: «30.09.2017» (а.с.65)

У пункті 1 розпорядження Світловодського міського голови від 26 грудня 2017 року № 518-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_3Л.» зазначено: «Скасувати розпорядження від 27 вересня 2017 року № 391-к «Про звільнення ОСОБА_3Л.». У пункті 2 вказаного розпорядження зазначено: «Поновити ОСОБА_3 на посаді директора комунального підприємства «Житлосервіс 2012» з 30 вересня 2017 року» (а.с. 9)

Таким чином аналізуючи зміст запису, який внесений у трудову книжку ОСОБА_3 щодо поновлення його на роботі, суд вважає, що він не відповідає змісту зазначеному у пункті 2 розпорядження від 26.12.2017 року № 518-к, а саме у трудовій книжці не зазначено з якого числа ОСОБА_3 поновлено на роботі. Датою внесення запису № 12 зазначено «30.09.2017 року» тобто майже за три місяці до видання розпорядження.

Із службової записки начальника відділу кадрів ОСОБА_4 від 30.01.2018 року (а.с.69) встановлено, що вона повідомила Світловодського міського голову про допущення помилки при заповненні трудової книжки ОСОБА_3 в частині дати внесення запису, у зв’язку із чим вважає, що наявна потреба у повідомленні ОСОБА_3 про необхідність внесення виправлення до його трудової книжки.

ОСОБА_3 направлялись повідомлення про необхідність прибуття до відділу кадрів для внесення відповідних виправлень до трудової книжки. (а.с. 70, 71).

У свою чергу ОСОБА_3 направляв на ім’я Світловодського міського голови заяви з проханням надати йому копію розпорядчого документу на підставі якого будуть вноситися зміни до його трудової книжки із зазначенням формулювання запису на підставі якого будуть вноситись виправлення помилок. (а.с.51, 52)

На заяву ОСОБА_3 від 13.03.2018 року надана відповідь за змістом якої ОСОБА_1 міський голова повідомляє про відсутність необхідності у виданні будь-якого розпорядчого документу для внесення виправлень у його трудову книжку. (а.с. 73)

На час розгляду скарги судом боржник ОСОБА_1 міська рада не надав суду жодних документів, які б свідчили про приведення запису у трудовій книжці ОСОБА_3 у відповідність з текстом п. 2 Розпорядження Світловодського міського голови № 518-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_3Л.» із зазначенням дійсної дати внесення запису.

Таким чином суд погоджується із висновком державного виконавця про невиконання боржником ОСОБА_1 міською радою без поважних причин рішення Світловодського міськрайонного суду у повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 ч. 3 зазначеного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст. 75 Закону України у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частинами 1, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд вважає що за результатами розгляду скарги необхідно відмовити ОСОБА_1 міській раді у її задоволенні оскільки дії державного виконавця були вчинені, а постанова про накладення штрафу прийнята відповідно до закону в межах повноважень державного виконавця, а право заявника не було порушено.

На підставі викладеного та ст. 124 Конституції України ст.ст. 1, 2, 65,75 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись: ст. ст.: 258-260, 263, 352-353, 450-451 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги ОСОБА_1 міської ради на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2П про визнання неправомірних дій щодо винесення постанови від 29 січня 2018 року про накладення штрафу у сумі 5100 грн. на ОСОБА_1 міську раду за невиконання без поважних причин рішення суду від 26 грудня 2017 року у справі № 401/2531/17 та скасування постанови про накладення штрафу від 29.01.2018 року ВП № 55583600 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 днів з дня її проголошення через Світловодський міськрайонний суд у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5