Вирок № 72982170, 26.03.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/665/17

провадження №: 1-кп/398/127/18

ВИРОК

Іменем України

"26" березня 2018 р." Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Соколової Р.І.

за участю секретарів судового засідання Черкасової Ж.О., Лісовської Л.М., Шостак А.М.

прокурорів Проценка А.П., Бабенко Д.В., Бурец О.К.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Покровська), 269, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за таких обставин.

28 грудня 2015 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в умовах недостатньої видимості, а саме у вечірніх сутінках, на 31 км. +700 м. автодороги Знам’янка-Луганськ-Ізварино на території Олександрійського району Кіровоградської області, в напрямку від м.Дніпро в бік м.Києва, порушив вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 б) та д), 10.1, 14.2 в) та 14.6 г) Правил дорожнього руху України (п. 1.2. в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху; п. 14.2 Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; п.14.6 Обгін заборонено: г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості), не впевнившись в безпечності маневру, здійснив обгін невстановленого автомобіля, який рухався у попутному напрямку, при цьому виїхав на смугу зустрічного руху та продовжив рух по смузі зустрічного руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по своїй смузі руху, тобто у зустрічному для ОСОБА_4 напрямку.

В результаті зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля ЗАЗ «DAEWOO Lanos», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді ран лоба, правого передпліччя та кисті, саден та гематом тулуба та кінцівок, параорбітальної гематоми на лобі зліва, закритого перелому правої стегнової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 165 від 10.05.2016 року, в комплексі відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я на термін понад 21 добу.

Також внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та пасажир цього автомобіля ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, отримали тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я на термін від 6 до 21 доби.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав повністю та пояснив, що 28.12.2015 року він разом з батьком їхав з м.Дніпродзержинськ в бік м.Київ на автомобілі НОМЕР_3, м. Олександрію вони проїхали біля 15 год.30 хв. В ОСОБА_3 в той час йшов дощ, дорожнє покриття було слизьке, крім того почало темніти, машини їхали з увімкненими фарами. За м.Олександрія в бік Знам’янки велись ремонтні роботи. З правого боку на дорозі стояли дорожні знаки «ведуться ремонтні роботи» та «обмеження швидкості 50км/год», в зв’язку з чим утворилась колона приблизно з 5 машин. На правій частині дороги велись ремонтні роботи «ямковой ремонт», і ця частина дороги була закрита, машини могли їхати лише по зустрічній смузі. Протяжність відрізку від знаку 50 км/год до місця дтп близько 1,5-2 км. Потім знову з правого боку стояли знаки «ремонтні роботи», «обмеження шв.50 км/год», «об’їзд перешкоди з лівого боку». Вони з батьком їхали останніми в колоні з п’яти машин, безпосередньо перед ними їхав бус білого кольору з трьома смугами: зелена, жовта, червона. Оскільки справа йшли ремонтні роботи і стояли шашки, то його смуга руху далі була закрита. Метрів через сто він помітив з правого боку дороги машину «Газель» та знаки «ремонтні роботи», «обмеження шв. 50 км/год», «об’їзд перешкоди з лівого боку», все це було огороджено шашками, ще через 100-150 метрів стояла робоча техніка и автомобіль «Краз» та ходили люди з дорожньої служби. Коли він вже доїжджав до «Краза», «бус» який їхав перед ним різко пришвидшив рух і перелаштувався в свою смугу руху, яка на тому відрізку вже була вільна. І в цей момент він побачив авто - джип, чорного кольору, точніше він не міг роздивитись, бо в авто були ввімкнені фари. Він швидко поглянув вправо, там стояв «Краз» та ходило четверо людей – працівників дорожньої служби, і зрозумів, що якщо поверне направо то або зіб’є людей, або сам в’їде в «Краз». Загальмувати він теж не міг, оскільки йшов дощ і дорога була слизькою і його авто могло занести, тому він повернув кермо вліво, але там асфальт закінчувався і було ґрунтове покриття, оскільки йшов дощ, то земля була промокла і коли колеса авто виїхали на землю його почало заносити. ДТП трапилось десь за 5 метрів від «Кразу», його авто вилетіло в кювет, а «NISSAN X-TRAIL» розвернуло трохи в напрямку Олекснадрії, при цьому частина авто знаходилась на дорозі, частина на узбіччі. В результаті ДТП його батько отримав перелом стегна та черепно-мозкову травму і забій грудної клітини. Хвилин через 30 з моменту ДТП приїхали співробітники ДАІ, які почали складати акти, схему дтп, зробили фото слідів гальмування, вказані документи він та водій автомобіля NISSAN підписали власноручно. Через 5-10 хвилин після аварії «Краз» поїхав з місця ДТП, тому коли приїхали автомобілі МНС та ДАІ його вже не було, на час складання схеми ДТП ні техніки, ні працівників ремонтних служб на місці ДТП не було. На запитання прокурора про швидкість руху автомобіля під його керуванням обвинувачений точно відповісти не зміг, проте зазначив, що коли бачив знаки обмеження швидкості, він відповідно знижував швидкість до встановленої.

Обвинувачений зазначив, що жодних відшкодувань потерпілому ОСОБА_2 він не здійснював, оскільки своєю вини не визнає, на думку обвинуваченого, в зіткненні його вини як і вини водія автомобіля «NISSAN X-TRAIL» немає. На думку обвинуваченого, зіткнення сталось з вини Автодору, працівники якого не встановили попереджувальних знаків про ремонтні роботи зі сторони руху автомобіля «NISSAN X-TRAIL». Цивільний позов не визнав в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його вина підтверджується наступними дослідженими і перевіреними судом доказами.

Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаного судом потерпілого ОСОБА_2, водія автомобіля НОМЕР_4, який суду пояснив, що 28.12.2015 року він разом з дружиною та онукою, на автомобілі NISSAN виїхали з м.Київ до м.Олександрія. Враховуючи те, що в салоні авто була маленька онука, а також погодні умови та дорожнє покриття, маючи 25-річний водійський стаж, він їхав дуже обережно, швидкість авто по трасі була 80-90км/год. Виїжджаючи із Знам’янки він знав, що на відрізку дороги від Знам’янки до Пантаївки, а також до ОСОБА_3 можуть проводитись дрібні дорожні роботи, ямковий ремонт, оскільки, коли він їхав до Києва такі роботи проводились. Приблизно за два кілометри до ОСОБА_3 він, рухаючись в своїй смузі руху, побачив великий автомобіль, який рухався на зустріч, метрів за 100 він зменшив швидкість, як робить завжди коли на вузькій дорозі розминається з великим авто, десь до 60-70 км/год. Метрів за 50, вже на своїй смузі руху, він побачив авто світлого кольору, яке намагалось обігнати великий автомобіль, з яким він щойно розминувся. Він почав пригальмовувати, щоб дати зазначеному авто завершити маневр, та раптом помітив авто ОСОБА_7, яке рухалось йому прямо «в лоб». Швидкість його автомобіля, коли він помітив ОСОБА_7 була біля 45-50 км/год. Звернути вліво він не міг, там був великий автомобіль, з правого боку їхав ОСОБА_7, єдине що йому залишалось це їхати між ними. Після зіткнення його авто розвернуло майже перпендикулярно дорозі, трішки в бік ОСОБА_3. Коли він вийшов з автомобіля, то чув як обвинувачений закричав «Що я наробив?» та питав в нього скільки коштує його машина. Вони з водієм Ланоса за участю працівників ДАІ склали протокол та хвилин через 50 їх повезли до лікарні. Потерпілий зазначив, що до місця зіткнення з Ланосом жодних ремонтних робіт та ремонтної техніки він не бачив, тільки метрів за 200 від місця ДТП в бік ОСОБА_3 побачив зліва на узбіччі автомобіль дорожніх служб Газель та бочку з бітумом. Потерпілий зазначив, що в місці зіткнення рух був двосторонній, обмежень для руху по обох смугах не було, водій автомобіля ОСОБА_7 здійснював саме обгін вантажівки, яка рухалась в його смузі, в зв’язку з чим виїхав на зустрічну смугу. Потерпілий зазначив, що він двічі запрошував обвинуваченого на проведення автотоварознавчої експертизи. Коли обвинувачений не приїхав вперше 12.01.16., то огляд перенесли на 30.01.16, однак він знову не приїхав, він також поштою посилав обвинуваченому повідомлення про експертизу, але повідомлення повернулись не отриманими.

Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних судом свідків:

- свідка ОСОБА_8, який працює дорожнім робітником філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор». ОСОБА_8 суду пояснив, що деталі події не пам’ятає, так як пройшло багато часу. Два роки тому, десь восени в другій половині дня, вони працювали на дорозі з ОСОБА_3 в сторону Пантаївки, розкидали асфальт. Свідок момент зіткнення не бачив, просто почув хлопок, пішов пар з машини, він до місця ДТП не підходив. Ремонтні роботи вони проводили по правій стороні дороги як їхати з ОСОБА_3 до Кропивницького, а зіткнення відбулось на лівій стороні дороги, на відстані біля 150 метрів від ремонтної техніки. Після ДТП вони працювали ще приблизно хвилин 30, потім вся бригада поїхала. Свідок повідомив, що вони завжди виставляли знаки про зниження швидкості і обмежувальні фішки, в день, коли відбулось ДТП також мали виставити, проте точно він не пам’ятає.

- свідка ОСОБА_9, який працює дорожнім робітником філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор». ОСОБА_9 суду повідомив, що вони з бригадою працювали на автодорозі М 04 (Знамянка-Луганськ), робили ямковий ремонт. Зіткнення відбулось за 100-200 метрів від останнього автомобіля КРАЗ, попереджувальні знаки про ремонтні роботи були виставлені. Ремонтна техніка займала праву смугу, якщо їхати з ОСОБА_3 в сторону Пантаївки, дорожнє покриття було сухим, видимість нормальна. В місці зіткнення автомобілів рух був вільних в обох напрямках, обмежувальних фішок на дорозі вже не було. Після зіткнення їх бригада працювала ще біля півгодини, потім вони зібрались, зібрали фішки, попереджувальні знаки про ремонтні роботи та поїхали.

- свідка ОСОБА_10, який працює виконробом філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор». ОСОБА_10 суду повідомив, що в грудні 2015 року, після 15.00 год. їх бригадою проводився ямковий ремонт автодороги М 04. Свідок бачив як повз них проїхав жовтий бусик відразу за ним їхав ОСОБА_7, після того як вони проїхали, через хвилини дві він почув хлопок і побачив, що ОСОБА_7 стояв на узбіччі, чорний джип стояв на дорозі, але розвернутий. Він підходив до місця ДТП, зіткнення відбулось поза межами ремонтної ділянки на вільній смузі. На думку свідка, швидкість жовтого бусика та автомобіля ОСОБА_7, який рухався одразу за ним, перевищувала встановлену на тому відрізку швидкість 30 км/год., їх швидкість була десь 50 км/год. Свідок повідомив, що їх робоча колона була обмежена знаком «обмеження швидкості», який був встановлений на газелі, потім працювали робочі, за ними був каток і Краз, крім того вони виставляли обмежувальні фішки. Зіткнення відбулось на смузі руху джипа, приблизно через 150 метрів від КРАЗА, обидва автомобіля, що зіткнулись мали рухатись зі швидкістю 30 км/год.

- свідка ОСОБА_7, яка повідомила, що в грудні 2015 року в другій половині дня вони з чоловіком рухались зі сторони Пантаївки в сторону ОСОБА_3, перед шахтою Верболозівською їх обігнав чорний джип і за 5 хвилин по тому вони побачили, що цей джип стоїть посередині дороги розвернутий, ще одна машина стояла в кюветі. Вони перші зупинились, щоб надати допомогу, викликали швидку і працівників ГАІ. ДТП трапилось перед ремонтними роботами, на смузі руху позашляховика, обидві смуги були відкриті для руху, попереду стояли фішки та працювала техніка, проте назвати точну відстань вона не може.

- свідка ОСОБА_11, який пояснив суду, що в грудні 2015 року вони з дружиною їхали з с. Комінтерни, доїджаючи до ОСОБА_3 побачили ДТП, вийшли з машини і почали надавати першу медичну допомогу, при цьому ОСОБА_7 стояв задньою частиною в кюветі, чорний NISSAN знаходився посеред дороги. До знаку ОСОБА_3 було приблизно 1 км., асфальт був сухий. Він бачив, що попереду велись ремонтні роботи, від місця ДТП до них було 200-300 м. Попереджувальні знаки про ремонтні роботи точно були зі сторони ОСОБА_3, коли вони повертались назад вже не пам’ятає. З учасниками ДТП вони нічого не обговорювали, тим більше хто винен в даній пригоді, водій Ланоса перебував в шоковому стані, постійно повторював «що я наробив».

- свідка ОСОБА_6, яка повідомила суду, що 28.12.2015 року приблизно о 15.40 вони з чоловіком та онукою їхали в напрямку ОСОБА_3 зі Знам'янки, рухались не швидко, оскільки в машині була дитина. На знаки на дорозі вони уваги не звертала. після зіткнення водій Ланоса повторював «що я наробив» та «яка дорога машина», особисто з ним вона тоді не спілкувалась.

- свідка ОСОБА_12, який повідомив суду, що в кінці грудня 2015 року біля 16 години йому зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що він потрапив в ДТП. Він відразу виїхав на місце ДТП, він підїхав на місце через 5-10 хвилин, побачив, що ОСОБА_7 стояв в кюветі, NISSAN знаходився поперек дороги. Водій Ланоса весь час повторював «що я наробив». Біля місця ДТП, коли він підїхав, також були автомобілі дорожньої ремонтної служби, які знаходились від місця зіткнення на відстані приблизно 150-200 метрів. Зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля NISSAN, на думку свідка, автомобілі дорожньої служби не створювали перешкод для руху автомобілів в обох напрямках. Він був понятим при складанні протоколу огляду місця та схеми ДТП, які відповідали дійсності, всі заміри проводились там же за їх участі.

- свідка ОСОБА_13, який пояснив суду, що йому зателефонував ОСОБА_2, він приїхав на місце ДТП приблизно о 17-00. Зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля NISSAN. ОСОБА_14 перебував в кюветі, його водій повторював фразу «що я наробив».

Фактичними даними, що містяться у наступних джерелах доказів:

- в протоколі огляду місця події (ДТГІ) разом із схемою від 28.12.2015 року, відповідно до якого оглянуто місце зіткнення автомобілів НОМЕР_5 та «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, місце ДТП - ділянка автодороги Знамянка-Луганськ-Ізварино, вид дорожнього покриття - асфальтобетонне, середньозернисте, стан покриття - вологе, чисте, оглянуті зазначені транспортні засоби, зображено схематично та зафіксовано їх розміщення після ДТП (т. 1 а. к. п. 6 - 10).

- висновку судово-медичного експерта № 49 від 05.02.2016 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді: ран лоба та слизової нижньої губи, гематоми та саден тулубу, голови, лівого колінного суглобу, кінцівок. Садна та гематоми утворились внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів). Дані тілесні ушкодження класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоровя на термін до 6 діб, окрім рани лоба, яка класифікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я на термін від 6 до 21 доби. Враховуючи відсутність в наданій медичній документації опису характеристик, точної локалізації, судити чи могли вони утворитись у водія легкового автомобіля та про час їх спричинення не виявляється можливим (т. 1 а. к. п. 30-32).

- висновку судово-медичного експерта № 50 від 05.02.2016 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани в лівій надбрівній ділянці, гематоми в лівій виличній ділянці, саден та гематом тулубу, кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів). Садна та гематоми класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров’я на термін до 6 діб. Рана класифікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я на термін від 6 до 21 доби. Враховуючи відсутність в наданій медичній документації опису характеристик тілесних ушкоджень судити про час їх спричинення не представляється можливим (т. 1 а. к. п. 34-36).

- висновку судово-медичного експерта № 165 від 10.05.2016 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани лоба, правого передпліччя та кисті, садна та гематоми тулуба та кінцівок, параболічна гематома зліва на лобі. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів).та самі по собі

класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров’я на термін до 6 діб, окрім рани лоба, яка класифікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я на термін від 6 до 21 доби. Закритий перелом правої стегнової кістки класифікується як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості з розладом здоровя на термін понад 21 добу. Діагнози «забій органів середностіння, тупа травма живота, закритий перелом правого надколінка, гемартроз правого колінного суглоба» за ступенем тяжкості не оцінюються на підставі того, що вони були встановлені на основі суб’єктивних факторів і не підтверджуються об’єктивними даними медичного характеру. На підставі відсутності в наданій медичній документації опису характеристик тілесних ушкоджень судити про час їх спричинення не виявляється можливим, окрім перелому правої стегнової кістки, який міг бути спричинений і в строк указаної травми згідно висновку комісії лікарів рентгенологів (т. 1 а. к. п. 39-42).

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 23 від 01.02.2016, згідно якого на момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система, автомобіля знаходились в технічно працездатному стані, ходова частина автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходилась в несправному, непрацездатному стані. На момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система, автомобіля знаходились в технічно працездатному стані, ходова частина автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, має технічні несправності у вигляді деформації та зміщення з місця конструкційного встановлення передньої правої гідравлічної амортизаційної стійки (в зборі), пошкодження ободу переднього правого колеса, розгерметизації шини переднього правого колеса, дані технічні несправності виникли під час ДТП. Давати відповідь на питання «Якщо несправності виникли до ДТП, то чи міг водій їх виявити і як дані несправності могли сплинути на керованість автомобіля?» немає технічного змісту, оскільки відсутні технічні несправності автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП (т. 1 а. к. п. 48-53).

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 22 від 04.02.2016, згідно якого на момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля НОМЕР_5 знаходились в несправному, непрацездатному стані. На момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля НОМЕР_5 має технічні несправності у вигляді деформації валу рульового керування, ободу рульового колеса та правої рульової тяги, педального вузла, деформація та зміщення з місця конструкційного встановлення передньої правої гідравлічної амортизаційної стійки, деформація стійки стабілізатора поперечної стійки переднього правого колеса, зміщення з конструктивного кріплення правого важеля передньої підвіски, пошкодження зовнішньої та внутрішньої закраїни диску переднього правого колеса, розгерметизації шини переднього правого колеса,дані технічні несправності виникли під час ДТП. Давати відповідь на питання «Якщо несправності виникли до ДТП, то чи міг водій їх виявити і як дані несправності могли сплинути на керованість автомобіля?» немає технічного змісту, оскільки технічних несправностей, які могли вплинути на керованість автомобіля НОМЕР_5 до моменту ДТП не виявлено (т. 1 а. к. п. 59-65).

- висновком експерта № 24 від 15.02.2016 року, згідно якого в умовах розглянутої події автомобіль НОМЕР_5 правою передньою частиною контактував з правою передньою частиною автомобіля НОМЕР_4. В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми вісями автомобіля НОМЕР_4 та автомобіля НОМЕР_5 складав близько 170 ± 5 ?, відлічуваний від лінії подовжньої вісі автомобіля НОМЕР_5 проти ходу годинникової стрілки до перетинання з лінією подовжньої вісі «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 (т. 1 а. к. п. 70-75).

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 692 від 25.04.2016 року, згідно якого умовою, яка могла забезпечити безпеку дорожнього руху і можливість запобігання ДТП для водія автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos ОСОБА_4 в описаній дорожній ситуації є виконання ним вимог п.2.3 «б», п. 10.1, п. 14.2 «в» та п.14.6 «г» ПДР України. Проведене дослідження показує, що в розглянутій дорожній ситуації при належному виконанні водієм автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos ОСОБА_4 вимог п.2.3 «б», п. 10.1, п. 14.2 «в» та п.14.6 «г» ПДР України. він тимчасово відмовившись від обгону на ділянці з обмеженою оглядовістю мав в своєму розпорядженні технічну можливість уникнути умов, які в подальшому призвели до зіткнення з автомобілем «NISSAN X-TRAIL». В даній дорожній обстановці з моменту обєктивно можливого виявлення водієм автомобіля «NISSAN X-TRAIL» небезпеки для подальшого руху (виявлення тієї ситуації, що на його смугу виїхав автомобіль ЗАЗ DAEWOO Lanos, для здійснення маневру обгону попутного транспортного засобу) вимогами п. 12.3 ПДР засобом запобігання можливого настання ДТП передбачається гальмування аж до зупинки транспортного засобу або гарантоване безпечне маневрування по об’їзду перешкоди. Проведене дослідження технічної можливості у водія автомобіля «NISSAN X-TRAIL» уникнути ДТП показує, що в умовах розглянутої події, фактичні дії водія автомобіля DAEWOO Lanos, усупереч вимогам ПДР, який при зустрічному роз’їзді виїхав на протилежну сторону проїзної частини - обумовили неминучість його зіткнення з автомобілем NISSAN X-TRAIL, тому вимоги передбачені п.12.3 ПДР України для запобігання ДТП (гальмування або маневр) - не виключали зіткнення. Іншими словами, діями водія автомобіля DAEWOO Lanos для водія автомобіля NISSAN X-TRAIL була створена така дорожня ситуація, в якій водій автомобіля NISSAN X-TRAIL будь-якими своїми однобічними діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем DAEWOO Lanos (т. 1 а. к. п. 78-82).

- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 02-16 від 05.02.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля НОМЕР_4 на момент скоєння ДТП - 28.12.2015 року складає 695545 грн. 29 коп. Вартість відновлювального ремонту КТЗ «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 на момент проведення експертизи станом на 30.01.2016 року складає 638481 грн. 93 коп. Сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 на момент проведення експертизи станом на 30.01.2016 року складає 688507 грн. 95 коп.

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями за участю свідка ОСОБА_10 від 23.01.2017 року, відповідно до якого свідок розповів про відомі йому обставини ДТП за участю автомобілів «NISSAN X-TRAIL» та «DAEWOO Lanos», а також вказав на місце ДТП та розташування ремонтної техніки відносно місця зіткнення, яке згідно замірів було на відстані 168,4 м від місця проведення ремонтних робіт (т. 1 а. к. п. 137-139).

- постанові про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 29.12.2015 року, якою визнано речовими доказами автомобіль НОМЕР_4 та автомобіль НОМЕР_5, та їх передано на зберігання власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (т. 1 а. к. п. 116).

Крім того, судом досліджено витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру, відомості, що мають значення для вирішення долі речових доказів, а також матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

Зазначені вище докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, так як отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, в матеріалах кримінального провадження відсутні об'єктивні дані які б свідчили, що ці докази здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення вимог п.п. 1.2, 1.5, 2.3 б) та д), 10.1, 14.2 в) та 14.6 г) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_1, який є батьком обвинуваченого, та який пояснив, що 28.12.2015 року близько 15.30 вони з сином проїхали м.Олександрія. Проїхавши декілька кілометрів по своїй смузі руху він побачив дорожні знаки, які були розташовані в такому порядку «об’їзд перешкоди», «обмеження швидкості 50км/год» «дорожні роботи». Тобто цей відрізок шляху був «нерегульований». Діючи згідно знаків, син, який був за кермом, перестроївся в ліву частину дороги, перед ними, теж по лівій частині дороги, вже їхало машин 5-6, всі машини їхали фактично колоною, швидкість 50 км/год. Дистанція між машинами була 10-12 метрів, вони рухались нікого не намагаючись обігнати, бо такої змоги навіть не було. Проїхавши метрів 200 вони побачили «шашки» та якусь робочу техніку, яку саме він не звернув увагу. З правої сторони дороги стояла вантажівка дорожньої служби та ходили працівники. В цей час, бус який їхав перед ними та вже проїхав вантажівку, різко звернув вправо і вони побачили, що назустріч ним рухається джип. Якщо б син звернув вправо, то це, напевно, призвело б до загибелі працюючих там людей, тому син почав звертати вліво. Коли машина лівою стороною дісталась узбіччя, то її почало «кидати». Зрозумівши, що зіткнення не уникнути, він закрив очі. Коли прийшов до тями та відкрив очі, то побачив, що їх авто стоїть в кюветі, перпендикулярно до дороги, а джип – майже так само, тільки з невеликим поворотом в бік ОСОБА_12. Він чітко запам’ятав, що в цей момент бачив як в метрах 5-10 від джипу стояла вантажівка дорожньої служби, це був Краз з кабіною оранжевого кольору, біля якого ходили люди. Потерпілий ОСОБА_1 наполягав. що його син ПДР не порушував, його вини в спричиненні ДТП немає, як немає вини й водія автомобіля NISSAN. Вважає, що ДТП сталось з вини працівників дорожньої служби, які не виставили попереджувальні знаки про ремонтні роботи та обмеження швидкості зі сторони руху автомобіля NISSAN.

Вказані показання потерпілого ОСОБА_1 суперечать показам інших свідків та потерпілого ОСОБА_2, дослідженим судом висновкам експертів та протоколу проведення слідчого експерименту, сам потерпілий є батьком обвинуваченого та відповідно об'єктивно зацікавленою особою.

Суд зазначає, що позиція обвинуваченого та захисту щодо покладення вини за створення аварійної ситуації, яка призвела до ДТП на працівників дорожньої служби, розцінюється судом як реалізація ним свого права на захист, так як покази обвинуваченого в цій частині повністю спростовують встановленими судом обставинами справи, та є неспроможними з технічної точки зору.

Твердження сторони захисту щодо неналежності та недопустимості показань потерпілого ОСОБА_2 оскільки останній не міг бути залучений до участі у справі в якості потерпілого, а мав давати показання як свідок, відхиляються судом з тих підстав, що статтею 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. З фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_2 внаслідок ДТП було завдано як фізичної шкоди, яка виразилась в тілесних ушкодженнях легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров’я на термін до 6 діб та тілесному ушкодженні легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я на термін від 6 до 21 доби, так і майнової шкоди у зв’язку з пошкодженням належного йому автомобіля НОМЕР_4, крім того, ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов з вимогами про стягнення й моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 у встановленому порядку звернувся з заявою про залучення до провадження як потерпілого від 30.03.2016 року (т. 1 а. к. п. 22), йому було вручено пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого ((т. 1 а. к. п. 23). Таким чином, процесуальний статус ОСОБА_2 як потерпілого в даному кримінальному провадженні був вірно встановлений органом досудового розслідування.

Позиція захисту щодо невідповідності висновку судової автотоварознавчої експертизи № 02-16 від 05.02.2016 року, нормам чинного законодавства, відхиляється судом оскільки зміст висновку автотоварознавчої експертизи № 02-16 від 05.02.2016 року відповідає розділу IV «Вимоги до оцінки КТЗ та викладення її результатів» Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом ФДМУ від 24.11.2003 № 142/5/2092. Зазначення у висновку експерта про розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 на момент проведення експертизи станом на 30.01.2016 року, замість дати скоєння ДТП – 28.12.2015 року, жодним чином не впливає на реальний розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому, а також на належність та допустимість вказаного доказу.

Крім того, потерпілим двічі направлялись повідомлення на адресу обвинуваченого з пропозицією взяти участь складанні протоколу огляду пошкодженого КТЗ для проведення автотоварознавчої експертизи автомобіля НОМЕР_4, проте обвинувачений у вказаний в повідомленнях час та місце не прибув, у зв’язку з чим огляд було здійснено без його участі.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні захистом висловлювалась позиція про невідповідність висновку інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 692 від 25.04.2016 встановленим в ході судового розгляду фактичним обставинам справи, проте вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки в ході досудового розслідування проведено ряд експертиз, в тому числі судову автотехнічну, судові інженерно-транспортні експертизи щодо технічного стану автомобілів, які були досліджені в судовому засіданні. Підстав не довіряти висновкам експертів, які були попереджені про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384 та 385 КК України, у суду немає.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997р. "Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах" визначено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: - чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - достатність поданих експертові об'єктів дослідження; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; - обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Висновок проведеної експертизи № 692 від 25.04.2016 є повним, логічним та об`єктивним, наданий в межах компетенції експерта, ґрунтується на методичних рекомендаціях та результатах дослідження даних об`єктів. Крім того, як вбачається з останнього абзацу арк. 5 судової автотехнічної експертизи № 692 від 25.04.2016 року при її проведенні експертом було враховано пояснення обвинуваченого ОСОБА_4, які були надані ним 30.12.2015 року, тобто безпосередньо після вчинення ДТП.

Таким чином, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, з урахуванням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджується вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є неумисним злочином невеликої тяжкості, матеріальна та моральна шкода обвинуваченим не відшкодована, зважаючи на позицію потерпілих, як не наполягали на суворому покаранні, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, не навчається, не працює, неодружений, на утриманні немає неповнолітніх дітей, працездатний, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Суд враховує досудову доповідь надану органом пробації, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб – низький, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання за злочини в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України у виді обмеження волі. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності за скоєння необережного злочину, пов'язаного з експлуатацією транспортного засобу, даних про систематичне порушення Правил дорожнього руху в суду немає, потерпілі не наполягали на призначенні додаткового покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання в вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому слід застосувати ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки у відповідності до ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню та перевихованню. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_15 заявлений цивільний позов до ПрАТ «СК «Талісман Страхування» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп., моральної шкоди в сумі 2500 грн. 00 коп., та до ОСОБА_4 про стягнення 638507 грн. 95 коп. матеріальної шкоди та 66300 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов не визнав в повному обсязі, цивільний відповідач - ПрАТ «СК «Талісман Страхування» відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, з'ясувавши характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд приходить до наступного висновку.

17.06.2015 року між ПрАТ «СК «Талісман Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договори страхування цивільно-правової відповідальності (поліс АЕ 3648229 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності) та додаткової цивільно-правової відповідальності (№ 1590.02.15 від 17.06.2015 року), які діяли в період з 14.07.2016 року по 13.07.2016 року, забезпечений транспортний засіб - ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1, розмір франшизи - 0. Страхова сума за полісом АЕ 3648229 складає 100 000 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілого, та 50 000 грн. за шкоду, заподіяну майну потерпілого. Страхова сума за договором страхування додаткової цивільно-правової відповідальності № 1590.02.15 від 17.06.2015 року складає 50 000 грн.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» . Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 зазначеного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування. Подія, яка відбулася 28.12.2015 року за участю забезпеченого транспортного засобу є страховим випадком. Враховуючи викладене, з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи № 02-16 від 05.02.2016 року, відповідно до якого сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 складає 688507 грн. 95 коп., позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «СК «Талісман Страхування» матеріальної шкоди в сумі 50 000 грн. та з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 638507 грн. 95 коп. підлягають задоволенню. При цьому судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену постанові по справі № 344/10730/15-ц від 14.02.18, відповідно до якої право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, суд не вправі відмовити в такому позові з таких підстав.

Стосовно стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою, щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Стаття 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд зазначає, що за змістом ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому — фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров’я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю. Оскільки потерплим ОСОБА_2 не було надано суду розрахунок розміру шкоди задіяної його здоров’ю (документи, які підтверджують витрати на лікування ), тому позовні вимоги до ПрАТ «СК «Талісман Страхування» в частині моральної шкоди в розмірі 2500 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, упорушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В пункті 9 цієї Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер унемайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін уйого життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховано, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_2 були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричиняли значний фізичний біль, крім того у зв’язку з несправністю свого автомобіля потерпілий вимушений був більше часу витрачати на проїзд, що зменшувало час його відпочинку, чим порушено звичний спосіб його життя.

При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер правопорушення, ступінь фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих відносинах, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього фізичного стану здоров’я потерпілого, одночасно суд також враховує матеріальний стан ОСОБА_4

Тому, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, беручи до уваги зазначені вище обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого підлягають частковому задоволенню, і справедливим відшкодуванням моральних страждань, яких зазнав потерпілий, є відшкодування у розмірі 50 000 гривень.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 2942 грн. 40 коп. відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, крім того на користь потерпілого ОСОБА_2 підлягає стягненню 2500 грн. в якості відшкодування оплаченої ним судової автотоварознавчої експертизи № 02-16 від 05.02.2016 року відповідно до квитанції № 161312 від 05.02.2016 року.

Щодо відшкодування потерпілому витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 20 000 грн. суд зазначає наступне. До складу витрат на правову допомогу входять дії адвоката, які, в тому числі вчинені ним поза судовим засіданням. Такими діями, наприклад, є надання консультацій, складання позовної заяви, оформлення та копіювання додатків. Проте, такі витрати є предметом доказування у справі і повинні бути підтверджені документами. Такими документами, як правило, є: договір про надання правової допомоги, доручення, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки, посвідчення про відрядження, квитки на поїзд, тощо.) Представником потерпілого ОСОБА_2 було надано суду розрахункову квитанцію серії ААА № 003317 від 01.11.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 було сплачено адвокату ОСОБА_3 20 000 грн. за надання правової допомоги за угодою від 04.01.2016 року. Крім того, в матеріалах судового провадження міститься ордер серії КР № 016881 від 17.01.2016 року, а також акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 16.03.2018 року. Таким чином, у справі було доведено суму витрат на правову допомогу потерплого, вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в повному розмірі.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Керуючись ст.ст. 124, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання в виді обмеження волі на строк один рік без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Талісман Страхування» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Талісман Страхування» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 39, код ЄДРПОУ 30930046) на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 638507 (шістсот тридцять вісім тисяч п’ятсот сім) гривень 95 коп. та моральну шкоду в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 коп., 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. за надання правової допомоги. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в розмірі 2942 (дві тисячі дев’ятсот сорок дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 процесуальні витрати на проведення судової експертизи в розмірі 2500 (дві тисячі п’ятсот) грн.. 00 коп.

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_4 повернути ОСОБА_2

-автомобіль НОМЕР_5 повернути ОСОБА_4.

Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Р.І.Соколова