Постанова № 72981889, 19.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/357/17 Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/90/18 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 26 19.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Волохова Л.А.,

за участю секретаря Шуляка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року та на додаткове рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором із відповідача, мотивуючи тим, що 17.11.2011 року ОСОБА_2 звернувся до банку із заявою про отримання кредитних послуг та відповідно до поданої заяви, отримав кредитну картку « Універсальна».

17.01.2015 року Відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку « GOLD» та відкрито картковий рахунок, згідно якого, відповідач отримав кредит у розмірі 8100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32.4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_2 повинен був погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання , по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісію.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач має заборгованість в розмірі 12138,95 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 3588,37 грн. тіло кредиту, 3362,95 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 4133,39 грн. пені, а також 500 грн. штрафу ( фіксована складова) та 554,24 грн. штрафу ( процентна складова), а всього заборгованість за кредитним договором від 17.11.2011 року в сумі 12138,95 грн. та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року в позові відмовлено.

Додатковим рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року доповнено рішенням Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2017року та

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ( код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 ) на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1) 3840 ( три тисячі вісімсот сорок ) грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зайняв односторонню позицію відповідача та в основу рішення поклав заперечення позичальника, які не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та ухвалив протиправне рішення, тим самим звільнивши заявника від виконання зобов'язань за кредитною угодою. Суд першої інстанції не звернув увагу щодо розрахунку заборгованості та виписки по рахунку з яких вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом та погашав заборгованість, тобто погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом, та відповідно отримав кредитну картку, яка є : спеціальним платіжним інструментом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.11.2011 року ОСОБА_2 з метою отримання кредитних послуг підписав заяву б/н згідно якої отримав кредитну картку « Універсальна» із встановленим кредитним лімітом в розмірі 5000 грн.

Як видно із довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна », 55 днів пільгового періоду», яка підписана ОСОБА_2 11 листопада 2011 року та складає умови договору, відповідач зобов'язаний був повертати кредит та проценти щомісячними платежами, до 25 числа місяця, який слідує за звітним у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості ( а.с.15, 89).

17.01.2015 року ОСОБА_2 було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку « GOLD» та відкрито картковий рахунок згідно якого, відповідач отримав кредит у розмірі 8100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32.4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Умови договору передбачали можливість збільшення ліміту кредитування.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необгрунтованими, суд позбавлений можливості перевірити надані позивачем докази, та докази, які наявні в матеріалах справи спростовуються доказами відповідача.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 17.11.2011 року, згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна».

Встановлено, що 17.01.2015 року відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Gold» та відкрито картковий рахунок, згідно якого останній отримав кредит розмірі 8100,00 гри. у вигляді встановленого кредитного ліміту (що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 05.12.2016 року має заборгованість - 12138,95 грн.

Отже правовідносини між сторонами виникли на підставі договору приєднання і регулюються ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною( сторонами).

Укладення між банком та відповідачем саме вказаного виду договору підтверджується змістом заяви, в якій зазначається, що відповідач своїм підписом приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають договір банківського обслуговування.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами по справі не заперечується виникнення договірних правовідносин, укладення кредитної угоди, отримання кредитних коштів та часткове їх повернення.

Згідно до ч.1, ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За змістом ч. 5 ст. 81 ЦПК України, обов'язок подання доказів покладається на сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач укладання чи не укладання кредитного договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував, не доведено відсутність заборгованості та виконання умов договору належним чином, зустрічних позовних вимог не заявляв, таким чином судом першої інстанції помилково відмовлено в позовних вимогах.

При укладенні договору відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1056 ЦК України, відповідач мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин.

Проте цим правом позичальник не скористався, тобто оцінивши всі фінансові ризики, він не відмовився від отримання кредитних коштів та умов їх повернення, які були запропоновані на умовах Банку.

У той же час позичальник не звертався до банку із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення певних положень договору, надання інформації про наявність заборгованості, та не перевірив, чому він не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та протягом тривалого часу вносив кошти на погашення кредитного зобов'язання передбаченого угодою та користувався кредитними коштами.

Виходячи із положень ст. 642 ЦК України, своїми діями позичальник погодився із запропонованими умовами договору.

Так, воля особи виявляється в її діях (поведінці, мовчанні) та, враховуючи, що відповідно до чинного законодавства та звичаїв ділового обороту акцепт (прийняття пропозиції) вчиняється шляхом підписання особою запропонованих умов договору або шляхом відправлення листа, телеграми тощо з відповіддю про прийняття пропозиції, або шляхом вчинення конклюдентних дій чи мовчання, або шляхом вчинення особою, яка вдержала оферту (пропозицію), дій на виконання оферти (а саме: сплата належної суми грошей в даному випадку).

З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом та погашав заборгованість, тобто погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом, та відповідно отримав кредитну картку, яка є : спеціальним платіжним інструментом.

Відповідно до п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Із матеріалів справи вбачається, що заява з анкетою має ознаки кредитного договору, містить відповідні умови, які підписали обидві сторони, при укладанні договору відповідач був ідентифікований. Випискою про рух коштів по картрахунку ОСОБА_2, відкритого відповідно до договору, підтверджується, що Банк встановив ліміт та в подальшому здійснив кредитування рахунку картки.

Відповідач після отримання картки та ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Підписання ОСОБА_2 зазначеної заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору на визначених ними умовах про падання та обслуговування платіжних карток.

У ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, колегія суддів враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи приходить до висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконанні.

Крім того, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо додаткового рішення від 09 серпня 2017 року про стягнення з публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» витрат на правову допомогу відповідача у сумі 3840 гривень виходячи з наступного:

Згідно з положеннями ст.. 73 ЦПК України, експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом. Відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення, за відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи що свідчать про оплату гонорару.

Натомість такі документи відсутні в матеріалах справи.

А тому суд першої інстанції на такі порушення вимог закону не звернув уваги та дійшов до передчасного висновку щодо стягненню з публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» витрат на правову допомогу у розмірі 3840 гривень, навіть не перевіривши обставини щодо граничного розміру таких витрат.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права при ухваленні рішення суду колегією судді знайшли своє підтвердження.

Таким чином колегія суддів вважає, що визначений в позові розрахунку заборгованість у розмірі 12138 грн 95 коп. відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про задоволення позову, згідно з яким з ОСОБА_2 05.01.1959 року підлягає стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк заборгованість за кредитним договором в сумі 12138,95 грн. ( дванадцять тисяч сто тридцять вісім гривень) з яких тіло кредиту в розмірі 3588,37 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень) 37 коп., нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 3362,95 грн.( три тисячі триста шістдесят дві гривні) 95 коп., пеня в розмірі 4133,39 грн.( чотири тисячі сто тридцять три гривні) 39 коп., а також штраф в розмірі 500 ( п'ятсот грн.) фіксована складова та 554,24 ( п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. штрафу ( процентна складова),

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ПАТ КБ «Приватбанк» при подачі позову сплатило судовий збір у розмірі 1600 грн., Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і повністю задовольняє позов ПАТ КБ «Приватбанк», то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376,367, 374, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року та на додаткове рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року скасувати та ухвалити по справі нове.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1) на користь

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ( код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 ) заборгованість за кредитним договором в сумі 12138,95 грн. ( дванадцять тисяч сто тридцять вісім гривень) з яких тіло кредиту в розмірі 3588,37 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень) 37 коп., нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 3362,95 грн.( три тисячі триста шістдесят дві гривні) 95 коп., пеня в розмірі 4133,39 грн.( чотири тисячі сто тридцять три гривні) 39 коп., а також штраф в розмірі 500 ( п'ятсот грн.) фіксована складова та 554,24 ( п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. штрафу ( процентна складова),

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1) на користь

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ( код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 ) судові витрати у розмірі 1600 грн. ( одна тисяча шістсот гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 27 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: