Ухвала суду № 72981706, 23.03.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/545/18

381/858/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 березня 2018 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на 3/10 частин житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року позивач звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п’ятої статті 13 ЦК України.

Розглянувши вказану позовну заяву вбачається, що вона подана з порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, позовна заява повинна відповідати ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, на обґрунтування своїх позовних вимог стороною позивача не надано жодних доказів, які б підтверджували вказані обставини, не надано договір який позивач просить суд визнати виконаним та дійсним.

Позивач в своїй позовній заяві не зазначає та не надає доказів, чим саме було порушено її права та інтереси зі сторони відповідача.

У пункті 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказано, що в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Проте, позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви доказів, які б підтверджували факт звернення до відповідача із вимогою врегулювання спору в досудовому порядку та укладення в органах нотаріату договору купівлі-продажу 3/10 частин житлового будинку № 7 по вул. Офірянська в с. Дорогинка Фастівського району Київської області.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Між тим, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом даної справи.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет» станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн. 00 коп..

Так, у відповідності до перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання позовної заяви не майнового характеру фізичної особою складає 704 грн. 80 коп., але не більше 8810,00 грн., а за подання позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток від ціни позову.

Як вбачається з прохальної частини позову позивачем заявлено дві вимоги, а саме майнового та немайнового характеру.

З наявної в матеріалах справи квитанції № 85 від 20.03.2018 року, вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн..

Між тим, до матеріалів позову, позивач не додає нормативно-грошову оцінку спірного житлового будинку, яка б дала суду можливість встановити чи вірно позивачем було визначено ціну позову та відповідно до неї сплачено судовий збір.

Таким чином, для встановлення реальної ціни позову позивачу необхідно надати докази, які підтверджують дійсну вартість майна та сплатити (доплатити в разі необхідності) судовий збір, про що надати суду підтверджуючий сплату документ.

Окрім того, якщо прохальна частина позову містить вимоги немайнового характеру сторона позивача повинна сплатити судовий збір за заявлену вимогу.

Так, відповідно до п. 10 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру.

Окрім того, у пункті 12 даної Постанови передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Разом з тим, пункт 26 вказаної Постанови зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, відповідно до вказаних правових норм чинного законодавства, позивачу необхідно сплатити судовий збір встановлений на час звернення до суду за вимогу майнового характеру та за вимогу немайнового характеру, про що надати суду відповідні докази.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на 3/10 частин житлового будинку- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ