Ухвала суду № 72981118, 26.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1447/18

провадження № 2-з/361/31/18

26.03.2018

У Х В А Л А

26 березня 2018 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

установив:

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №116, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Петлюри Симона, 16-Г, загальною площею 36,9 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Письмовими матеріалами справи встановлено, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання договору іпотеки недійсним.

Із позовних вимог вищевказаної справи вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір іпотеки №876-005/07Р від 12.09.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» з моменту його укладення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

У своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач може у будь-який момент звернути стягнення на предмет іпотеки - квартири №116, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Петлюри Симона, 16-Г, загальною площею 36,9 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Дослідивши письмові матеріали справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 порушено умови виконання основного зобов’язання за кредитним договором №876-005/07Р від 12 лютого 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк».

З огляду на викладене, суд не вважає за можливе накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки і на яке, відповідно до чинного законодавства, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення.

Однак, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання договору іпотеки недійсним з моменту його укладення, посилаючись на невідповідність обставин його укладення нормам чинного законодавства, при задоволенні вимог якого невжиття будь-яких заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за можливе забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за оскаржуваним договором іпотеки №876-005/07Р від 12.09.2007 р., укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк».

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149 153 ЦПК, ст.ст. 260, 261, 354 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №876-005/07Р від 12.09.2007 р., укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», а саме: квартиру №116, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Петлюри Симона, 16-Г, загальною площею 36,9 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Копію ухвали направити для виконання Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушення заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк пред’явлення ухвали до виконання – три роки.

Суддя В.С.Сердинський