Ухвала суду № 72981085, 27.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4140/17

Провадження №2-з/359/5/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

за участю третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2215 та Київського квартирно-експлуатацій-ного управління, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, Комісія з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України та ОСОБА_4, про визнання незаконними дій житлової комісії, що полягають у знятті позивача з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; визнання незаконним та скасування протоколу засідання житлової комісії в частині вжиття цього заходу; зобов’язання житлової комісії поновити позивача на квартирному обліку та передати список розподілу житлової площі; зобо-в’язання квартирно-експлуатаційного управління передати список розподілу житлової площі на затвердження; зобов’язання керівництва військової частини затвердити список розподілу житлової площі та передати його та інші документи, необхідні для оформлення ордеру на вселення позивача в квартиру,

встановив:

В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати незаконними дії житлової комісії військової частини А2215, що полягають у знятті його з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; визнати не-законним та скасувати протокол засідання житлової комісії військової частини А2215 №6 від 28 квітня 2017 року в частині зняття позивача з квартирного обліку; зобов’язати жит-лову комісію військової частини А2215 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців Бориспільського гарнізону: за №35 – в загальному списку черги на отримання житла та за №5 – в списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла; зобов’язати житлову комісію військової частини А2215 передати до Київського КЕУ список розподілу житлової площі щодо надання позивачу та членам його сім’ї для постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов’язати Київське КЕУ передати цей список розподілу житлової площі начальнику Бориспіль-ського гарнізону; зобов’язати начальника Бориспільського гарнізону затвердити список розподілу житлової площі щодо надання ОСОБА_1 та членам його сім’ї для постій-ного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов’язати началь-ника Бориспільського гарнізону передати цей список розподілу житлової площі до вико-навчого комітету Бориспільської міської ради для оформлення ордеру на вселення пози-вача та членів його сім’ї в квартиру АДРЕСА_1.

В ході розгляду цивільної справи представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони житловій комісії військової частини А2215 приймати рішення про погодження надання іншому військовослужбовцю та членам його сім’ї для постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1; заборо-ни житловій комісії військової частини А2215 передавати до Київського КЕУ список роз-поділу житлової площі щодо надання іншому військовослужбовцю та членам його сім’ї для постійного проживання вказаної квартири; заборони військовій частині А2215, Київ-ському КЕУ та начальнику Бориспільського гарнізону передавати виконавчому комітету список розподілу постійного житла у гарнізоні для видачі ордеру на вселення іншого військовослужбовця та членів його сім’ї в квартиру АДРЕСА_2; а також накласти арешт на цей об’єкт нерухомого майна.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 5 вересня 2017 року заяву про забезпечення позову була задоволена в повному обсязі. Водночас, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 8 листопада 2017 року була скасована ухвала суду першої ін-станції, а заяву про забезпечення позову передано на новий судовий розгляд.

В ході нового розгляду цієї заяви ОСОБА_1 подав заяву про внесення змін в заяву про забезпечення позову. Він посилається на те, що 17 січня 2018 року виконавчий комі-тет Бориспільської міської ради видав ОСОБА_4 ордер №1 на вселення в квартиру АДРЕСА_1. Очевидно, що ОСОБА_4 розпочне дії, спря-мовані на реєстрацію за ним права власності на вказану квартиру. Ця обставина унемож-ливить виконання рішення суду про задоволення позову. Тому ОСОБА_1 просить лише накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримують заяву про забезпечення позову в зміненій редакції та наполягають на її задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечують проти задо-волення цієї заяви. В обґрунтування своїх заперечень вони посилаються на те, що ОСОБА_1 не має жодних прав на квартиру АДРЕСА_1. Ця об-ставина свідчить про те, що підстави для накладення арешту на цей об’єкт нерухомого майна відсутні. Тому представник відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу та дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефектив-ний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмір-ними із заявленими позовними вимогами.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна за-гроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповід-ність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дійсно, 17 січня 2018 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради видав ОСОБА_4 ордер №1 на вселення його та членів його сім’ї ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_1. Крім того, з копій паспортів громадян України, виданих на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що в той же день було зареєстровано місце їх проживання у вказаній квартирі.

Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 та члени його сім’ї набули ви-ключно право користування, а не власності на квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не подали жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 та члени його сім’ї розпочали процес привати-зації цього об’єкту нерухомого майна. Навпаки, достовірність таких доводів красномовно спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 110921556 від 17 січня 2018 року та №118556643 від 27 березня 2018 року, з яких вбача-ється, що в період часу з січня по березень 2018 року квартира АДРЕСА_1 незмінно залишається у власності держави в особі МОУ.

Ретельний аналіз викладених обставин свідчить про те, що жодних загроз невико-нання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не існує.

Крім того, в мотивувальній частині ухвали Апеляційного суду Київської області від 8 листопада 2017 року (а.с.226) було наголошено на тому, що ОСОБА_1 не заявляє матеріально-правової вимоги щодо квартири АДРЕСА_1. Спір не є майновим. Тому накладення арешту на вказаний об’єкт нерухомого майна не відпо-відає змісту позовних вимог.

З огляду на це суд вважає, що підстави для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відсутні. Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4-ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від-мовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_8