Рішення № 72980537, 26.03.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/535/18

Провадження № 2/346/770/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді - П'ятковського В.І.,

за участі секретаря - Іванишин Х.І.,

позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 07 серпня 2012 року між нею та відповідачем розірвано шлюб, від якого у них народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 19 вересня 2012 року з відповідача стягуються аліменти на утримання їх дітей в розмірі по 350 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення повноліття.

На даний час у неї змінилось матеріальне становище, їй важко утримувати їхніх дітей, вони ростуть, потребують багато додаткових витрат: покращеного харчування, забезпечення одягом та всім іншим, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя дитини.

Їй відомо, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід так як їздить на сезонні роботи за кордон, тому просить збільшити розмір визначений рішенням Коломийського міськрайонного суду від 19 вересня 2012 року та стягувати з відповідача аліменти на утримання їхніх дітей в розмірі по 2000 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

У судовому засіданні позивачка зменшила позовні вимоги просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі однієї тисячі гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.

Відповідач в судовому засіданні із зменшеними позовними вимогами погодився.

Беручи до уваги пояснення сторін та дослідивши подані ними докази, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого 18 липня 2003 року народилася дочка – ОСОБА_3, а 11 грудня 2010 року народився син - ОСОБА_4.

Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року шлюб між подружжям розірвано, неповнолітніх дітей залишено проживати з матір’ю.

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 19 вересня 2012 року з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 350 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Позивачка ствердила, що зазначений розмір аліментів вважає заниженим і недостатнім для матеріального забезпечення дитини зі сторони батька.

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.

Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров"я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення .

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із того, що неповнолітні діти сторін проживають окремо від батька і перебувають на утриманні матері. Виходячи із зазначеного та беручи до уваги, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає, а томусуд вважає, що за даних обставин він спроможний оплачувати більший розмір аліментів ніж визначений рішенням суду в 2012 році, який слід стягувати у твердій грошовій сумі.

На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 247, 264, 265, 268, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі одна тисяча гривень на кожну дитину.

Стягнення аліментів розпочати з часу набрання чинності рішенням суду і проводити до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2704,80 грн. судового збору в дохід Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.