Ухвала суду № 72980265, 26.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3665/18

Провадження № 1-кс/344/1468/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Кулеша С.І., прокурора Боровика С.О., слідчого Кравчука І.М., підозрюваного ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2 Фозі, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 1207090000000225 від 20.03.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000225 від 20.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що в другій декаді березня 2018 року, в м. Львів, ОСОБА_1 ОСОБА_4 (SHAKHAWAN SEDEEQ MAJEED), переслідуючи корисливу мету отримання грошових коштів від незаконного переправлення через державний кордон України до країн Європейського Союзу нелегальних мігрантів, сформував групу громадян республіки Ірак, в яку увійшли: ОСОБА_5 Авбулазіз (Mohammed Khudhur Abdulaziz) ІНФОРМАЦІЯ_1, Газіза ОСОБА_6ОСОБА_3 (Gaziza Qadir D.Abdalla) ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 Бахомар (Darun Kamal Bahomar) ІНФОРМАЦІЯ_3, та її новонароджена на території України дитина, ОСОБА_8 ОСОБА_3 (Hanan Kawa Ahmed) ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9 ОСОБА_5 (Morad Mohammed Khudhur), ІНФОРМАЦІЯ_5 Вказаниим громадянам, ОСОБА_1 ОСОБА_4 дав вказівку про поселення у одну із квартир по вулиці Одеська, 31 в м. Львів з метою очікування найбільш вдалого моменту для незаконного переправлення через державний кордон України, при цьому забезпечував їх харчуванням.

Так, 19.03.2018 року, ОСОБА_1 ОСОБА_4 запропонував громадянину ОСОБА_10, за грошову винагороду в розмірі 6300 доларів США, посприяти у незаконному переправленні через державний кордон України до країн Європейського союзу сформовану ним групу громадян ОСОБА_11.

20.03.2018 року у післяобідній час ОСОБА_1 ОСОБА_4 на автомобілі НОМЕР_1 доставив з м. Львів у м. Івано-Франківськ сформовану ним групу осіб, з метою незаконного переправлення через державний кордон України до країн Європейського Союзу.

На АЗС «Formula», по вул. Надрічна в м. Івано-Франківськ, ОСОБА_1 ОСОБА_4 передав разом із документами громадянину ОСОБА_12 сформовану ним групу осіб, та грошові кошти в сумі 1000 доларів США, як завдаток за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

23 березня 2018 року ОСОБА_1 ОСОБА_4 (SHAKHAWAN SEDEEQ MAJEED), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання. Існування такого ризику підтверджується наявністю у ОСОБА_1 ОСОБА_4 (SHAKHAWANSEDEEQMAJEED), паспорта громадянину ОСОБА_11 для виїзду закордон, що дасть йому змогу безперешкодно покинути територію України. Також ОСОБА_1 ОСОБА_4 (SHAKHAWANSEDEEQMAJEED), не зареєстрований на території України, та не має тісних соціальних зав’язків, ніде не працевлаштований, що не дає змоги запробігти вищевказаному ризику; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 ОСОБА_4 вчинив злочин з корисливих мотивів, за що отримав значну суму грошових коштів. Будучи на волі ОСОБА_1 ОСОБА_4 буде мати змогу переховати отримані злочинним шляхом кошти, та можливість підозрюваного впливати на свідка, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просив клопотання задовольнити, а визначаючи заставу – вийти за визначені ст. 182 КПК України межі, в розмірі 1500000 гривень.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, тому просив врахувати характеризуючі дані підозрюваного та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 23 березня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.03.2018 року ОСОБА_1 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – тяжкого злочину, відповідальність за який відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покаранні у вигляді позбавлення волі на строк до дев’яти років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою АльмашіМухамеда, показами свідка ОСОБА_12, показами свідка ОСОБА_13, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення, у зв’язку з чим вважаю, що є всі підстави для виходу за встановлені ст. 182 КПК України межі.

Однак клопотання прокурора про визначення застави в розмірі 1500000 гривень, в достатній мірі не обґрунтовано, такий її розмір буде завідомо непомірним для підозрюваного та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини в цій категорії справ.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов’язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

лопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 21 травня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 352 400 (триста п’ятдесят дві тисячі чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 21 травня 2018 року обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_14

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 26 березня 2018 року.

Слідчий суддя: Татарінова О.А.