Ухвала суду № 72980225, 27.03.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/354/18

Номер провадження: 1-кп/0343/67/18

У Х В А Л А

про об'єднання кримінальних проваджень, призначення судового розгляду та обрання запобіжного заходу

27 березня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Монташевич С. М.,

за участю: секретаря - Шикор Г.В.,

прокурора - Попадинець О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисників - Свинтицького І.К., Керницького В.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Івано-Франківської області обвинувальний акт та додані до нього документи про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає без реєстрації в АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У Долинський районний суд з Калуської місцевої прокуратури для розгляду по суті поступив обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який ухвалою суду від 05 березня 2018 року призначений до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2018 року матеріали кримінального провадження № 12018090160000094 від 05.02.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, передано для вирішення питання про об'єднання в порядку ст. 334 КПК України судді Долинського районного суду Івано-Франківської області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, яке надійшло раніше.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про об'єднання в одне провадження матеріалів вищевказаних кримінальних проваджень за № 12017090160000071 від 07.02.2017 р. та № 12018090160000094 від 05.02.2018 р. і призначення об'єднаного провадження до судового розгляду. Вважає, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018090160000094 відповідає вимогам КПК України, а обгрунтування захисника щодо повернення обвинувального акта є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також заявила клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків: не одружений, ніде не зареєстрований, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та який вчинено під час розгляду іншого кримінального провадження відносно нього, усвідомлює неминучість покарання за нього.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Свинтицький І.К. заперечили проти клопотань прокурора, оскільки вважають, що кримінальні провадження не можуть бути об'єднані, так як обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018090160000094 не відповідає вимогам КПК України та повинен бути повернений прокурору. Щодо запобіжного заходу, то просили, з врахуванням думки захисника Керницького В.М., змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, мотивовуючи наступним.

Підставою обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали слідчого судді Долинського районного суду від 07.02.2018 р. є існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; можливість вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Однак, з часу порушення кримінального провадження по даний час не здобуто та не досліджено жодного доказу, який би підтверджував висунуту ОСОБА_1 підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину. Не зазначені відомості про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, та про неможливість застосування більш м'яких запобіжних захобів для їх запобігання, не надані посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини. Не дослідженні повністю характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема, та обставина, що він переніс важку черепно-мозкову травму. В той же час встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері, позитивно характеризується за місцем проживання, не притягувався до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності. Наведені характеристики обвинуваченого свідчать про те, що він не являється суспільно небезпечною особою, не схильний до вчинення злочинів, не становить загрози для суспільства, не має наміру продовжувати займатись злочинною діяльністю. А тому відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, наявні усі підстави змінити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу, не пов'язану з його ізоляцією від суспільства, таку як домашній арешт.

З метою обгрунтування клопотання про повернення обвинувального акта по кримінальному провадженню № 12018090160000094 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 296 КК України прокурорузахисник Свинтицький І.К. зазначив, що він складений з порушеннями вимог, передбачених ст. 291 КПК України.

Зокрема, вручена обвинуваченому копія обвинувального акта не скріплення печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу в контексті примітки до ст. 358 КК України.

Крім того, ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що, виходячи з суті цієї статті, має відображатися в обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вказаний принпип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення. Європейський суд з прав людини у справах «Абрамян проти Росії» та «Камінські проти Австрії» також вказав на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та які деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також рішення у справі «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Всупереч вищеописаним нормам в обвинувальному акті від 28.02.2018 р. відсутні дані про те, в який проміжок часу ОСОБА_1 грубо порушувався громадський порядок (з протоколу огляду відеозапису цей час становить біля 2-х хвилин), також не встановлено конкретне місце вчинення хуліганських дій, не зазначено, де саме та яким чином ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_4 пістолетом.

В порушення вимог постанови Пленуму ВС України від 28.06.1991 р. не зазначено та не розкрито зміст такої кваліфікуючої ознаки хуліганства як особлива зухвалість, в якій роз'яснено, що злісним є таке злочинне порушення громадського порядку, яке виражало явну неповагу до суспільства, тривалий час і вперто не припинялось. Крім цього, в обвинувальному акті не розкритий механізм способу вчинення особливо злісного хуліганства. Так, як визнано судовою практикою, демонстрація ножа чи іншої зброї не може бути підставою для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК України.

Реєстр матеріалів досудового слідства також не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України, в якому зазначено, що він повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Слідчий не зазначає або зазначає не в повному обсязі про прийняті процесуальні рішення, номера й дати проваджень, осіб, які приймали рішення тощо. В тому числі, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні реквізити процесуального рішення - постанови про відмову в задоволенні клопотання від 28.02.2018 року захисника та підозрюваного ОСОБА_1

Крім того, обов'язок вручення копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику закон покладає прокурора, а не слідчого у кримінальному провадженні. Однак, в даному випадку вони були вручені 28.02.2018 р. в УВП № 12 м. Івано-Франківська слідчою Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кобецькою Г.Я., прокурор Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури 28.02.2018 р. УВП 12 не відвідував. Зазначений факт також являється суттєвим порушенням діючих норм КПК України.

В підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_4 не з'явилася, подала клопотання про проведення підготовчого судового засідання в її відсутності.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, можливості об'єднання кримінальних проваджень та призначення їх до судового розгляду, обрання запобіжного заходу обвинуваченому, вивчивши обвинувальний акт з додатками до нього, суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні питання про відповідність обвинувального акта вимогам закону суд виходить з того, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно з ч. 3 вказаної вище статті Кримінально-процесуального кодексу України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

У разі невідповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, суд має право, відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні прийняти рішення про повернення обвинувального акта.

В матеріалах кримінального провадження № 12018090160000094 від 05.02.2018 р., що надійшли до Долинського районного суду Івано-Франківської області, міститься обвинувальний акт, який підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, з наявною на ньому печаткою, що спростовує твердження захисника про те, що під час оформлення обвинувального акта порушені вимоги, встановлені до офіційного документа.

Щодо обгрунтувань захисника про те, що в обвинувальному акті відсутня конкретизація кримінального правопорушення, не вказано всіх обставин та механізм його вчинення, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до норм кримінального процесуального закону на стадії підготовчого судового засідання аналіз фактичних обставин кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації дій обвинуваченого судом не здійснюються, оскільки вони підлягають перевіці під час розгляду провадження по суті. При цьому суд не зв'язаний позицією обвинувачення щодо встановлення наведених обставин і за результатами судового розгляду може встановити їх наявність або ж підтвердити відсутність. А тому, суд першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання не вправі перевіряти матеріали кримінального провадження щодо повноти досудового слідства та достатності сукупності зібраних доказів для прийняття відповідного процесуального рішення.

З обвинувального акта вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, посилання сторони захисту на неповноту формулювання обвинувачення не є достатньою підставою для повернення обвинувального акта, оскільки відповідно до вимог ст. 291 КПК України в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення повинні бути викладені так, як прокурор вважає їх встановленими. На стороні обвинувачення лежить обов'язок формулювання обвинувачення та обстоювання у суді його правильності засобами, встановленими законом. Якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор згідно з положеннями ст. 338 КПК України має право змінити обвинувачення, або відповідно до ст. 340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Також захисник в підготовчому судовому засіданні зазначив, що в Реєсті не зазначені всі процесуальні дії, які були проведенні під час досудового розслідування. При цьому, суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 109 КПК України чітко передбачено що повинен містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Вказані вимоги дотриманні слідчим, а перевірити їх повноту на даній стадії суд не має можливості, однак це не позбавляє сторін в ході судового розгляду даного кримінального провадження подавати додаткові докази. Суд зазначає, що згідно ст. 314 КПК України такої підстави для повернення прокурору обвинувального акта, як невідповідність реєстру вимогам КПК, не передбачено.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування вручені під розписку ОСОБА_1 та його захиснику слідчим на підставі доручення прокурора, яке міститься в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КПК України слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Крім того, твердження захисника про порушення прокурором вимог ст. 293 КПК України внаслідок вручення копії обвинувального акта слідчим, а не прокурором, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиною підставою для повернення такого акта прокурору є його невідповідність вимогам КПК України.

Інших порушень вимог ст. 291 КПК України, які б давали безумовні підстави для повернення обвинувального акта прокурору і неможливості призначення судового розгляду кримінального провадження, сторона захисту не зазначає, а судом не встановлено.

На підставі вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та містить всі відомості, зазначені в ст. 291 КПК України, підстав для його повернення прокурору у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України не має, тому в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

Таким чином, під час проведення підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, а відтак суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Статтею 217 даного Кодексу передбачено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Суд встановив, що в провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області з 21 квітня 2017 року перебуває кримінальне провадження № 12017090160000071 від 07.02.2017 р. про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримніального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України.

01 березня 2018 року з Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області на розгляд суду поступив обвинувальний акт з доданими до нього документами у кримінальному провадженні № 12018090160000094 від 05.02.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який ухвалою суду від 19 березня 2018 року передано суду, що вже здійснює судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1, для вирішення питання про об'єднання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що кримінальне провадження № 12018090160000094 від 05.02.2018 р., яке поступило на розгляд суду, слід об'єднати в одне провадження з кримінальним провадженням № 12017090160000071 від 07.02.2017 р., яке вже розглядається судом, оскільки обидва провадження стосуються ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, присвоївши їм єдиний унікальний номер 343/668/17 та номер провадження 1-кп/0343/30/18.

При цьому суд враховує, що підготовче засідання на підставі обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, проведено та перебуває на стадії судового розгляду. Зважаючи на вказане, суд вважає, що в рамках даного об'єднаного провадження саме обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, слід призначити до судового розгляду. Прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акта прокурору не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави для призначення судового розгляду даного кримінального провадження та доручення представнику органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

В кримінальному провадженні № 12018090160000094 від 05.02.2018 р. підозрюваному ОСОБА_1 05.02.2018 р. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.

Cуд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинено під час перебування у провадженні суду обвинувачення про вчинення ним інших злочинів. ОСОБА_1 в даний час ніде не працює, з його пояснень, раніше працював у Російській Федерації вахтовим методом, не одружений, проживає разом з батьками, однак без відповідної реєстрації.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, в якій його переслідують та міжнародними контактами.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів правосуддя, незаконно впливати на потерпілу, свідків, перешкоджати встановленню істини у справі чи вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що в Україні у нього не має зареєстрованого місце проживання та постійного місця роботи, він не одружений, незважаючи на те, що у провадженні суду перебуває відносно нього обвинувальний акт, він знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до вимог КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі. Він усвідомлює суворість можливого покарання, яке передбачене за вчинення вмінених йому у вину кримінальних правопорушень, тому, враховуючи його соціальний та матеріальний стан, відсутність міцних соціальних зв'язків та зв'язків з державою, в якій його переслідують, є підстави вважати про наявність вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому суд вважає таким, що не може бути задоволене клопотання захисника обвинуваченого про зміну останньому запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 немає постійного зареєстрованого місця проживання, а також не є власником будь-якого житлового приміщення, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки у місці його проживання, зокрема, немає утриманців, постійного місця роботи. Крім того, вказаний запобіжний захід не зможе запобігти вищеописаним ризикам.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити та обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з 27 березня 2018 року по 24 травня 2018 року включно.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. З урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкості, майнового та сімейного стану ОСОБА_1, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 35240,00 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 р. При визначенні застави у мінімальному розмірі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд враховує майновий та сімейний стан обвинуваченого, стан його здоров'я, а також обставини кримінального прапорушення та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Такий розмір застави гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього. Застосовуючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою та повідомляти суд про зміну свого місця перебування, проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Обставини обвинувачення ОСОБА_1, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його сімейний стан та соціальне становище свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним вище ризикам, а тому доводи захисника та підозрюваного щодо обрання останньому більш м'якого запобіжного заходу, суд не бере до уваги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 334 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Об'єднати в одне провадження матеріали кримінального провадження № 12017090160000071 від 07.02.2017 р. про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримніального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, та матеріали кримінального провадження № 12018090160000094 від 05.02.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, присвоївши йому єдиний унікальний номер 343/668/17 та номер провадження 1-кп/0343/30/18.

Призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на 18 квітня 2018 року о 14.00 годин в залі судових засідань Долинського районного суду Івано-Франківської області в м. Долина вул. Обліски, 115, Івано-Франківської області за участю прокурора, потерпілих, обвинувачених та їхніх захисників.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з 27 березня 2018 року по 24 травня 2018 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснювати в УВП №12 м. Івано-Франківськ.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 35240,00 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня поточного року в розмірі 1762,00 гривні, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУм. Київ, МФО 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом дії ухвали до 24 травня 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2)повідомляти суд про зміну свого місця перебування, проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУм. Київ, МФО 820172 коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі УВП №12 м. Івано-Франківськ.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа УВП №12 м. Івано-Франківськ негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити суддю Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Доручити представнику Долинського міськрайонного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України у строк до 18 квітня 2018 року скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, і надати її суду для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Роз'яснити представнику органу пробації, що його права та обов'язки визначені ст. 72-1 КПК України, а також Законом України «Про пробацію».

Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя: