Постанова № 72979771, 22.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2403/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

22 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року (прийняту у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Хмельницька міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2017 року представник позивача звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.06.2017 року № НОМЕР_1 про сплату фінансових санкцій в сумі 510 грн. за неподання звітності стосовно частини прибутку підприємств комунальної власності, від 06.06.2017 року № НОМЕР_2 про зменшення задекларованого підприємством від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 1 380 490 грн., від 06.06.2017 року № НОМЕР_3 про сплату податку на прибуток в сумі 254 464,00 грн. та відповідних штрафних санкцій в сумі 45 761,00 грн. через віднесення до витрат підприємства вартості ремонтів основних засобів та через невіднесення вартості проведеної інвестиційної програми до складу доходів підприємства; частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року № НОМЕР_4 про сплату частини прибутку підприємств комунальної власності в сумі 1 159 грн. (із загальної суми 52 445,00 грн.), а також просив зобов'язати відповідача здійснити донарахування податкових зобов'язань з частини прибутку комунальних підприємств згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_4 без нарахування пені.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем проведено перевірку позивача, за результатом якої складено ОСОБА_3 від 16.05.2017 року за № 0603/22-01-14-01/03356571 "Про результати документальної планової виїзної перевірки МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (ПН 03356571) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

На підставі ОСОБА_3 перевірки відповідач прийняв такі рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3 за порушення п.п. 137.2.3 п.137.2 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI ( із змінами та доповненнями до 01.01.2015 року), п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України ( в редакції після 01.01.2015 року), п.17 П (С) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.99 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за № 860/4153, п.11, п.15 П (С) БО № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 року № 318, п.14 П (С) БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, п.30, п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003, № 561, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності на суму - 300225 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 254464 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45761 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "П" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_2 за порушення п.п.134.1.1, п.134.1, ст.134 Податкового кодексу України (в редакції після 01.01.2015) п. 11, п. 15. П (С) БО № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 року № 318, п.14 П (С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, п.30, п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 року № 561, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 року № 291 у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1380490 гривень ( стор.14 справи т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_4 за порушення п.9 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України, п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138 (із змінами і доповненнями) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина прибутку (доходу) господарських операцій (у статутних фондах яких є частина комунальної власності) на суму 65556 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 52445 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13111 гривень ( стор.15 справи т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1 за порушення п.49.2, п.п. 49.18.2, п.49.18, п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України ( в редакції до 01.01.2015) та на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 гривень за платежем частина прибутку (доходу) господарських операцій ( у статутних фондах яких є частина комунальної власності) ( стор.16 справи т.1).

Ці податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, і за наслідками розгляду скарги позивача ДФС України рішенням про результати розгляду скарги від 15.08.2017 року за № 17935/6/99-99-11-01-01-25, частково задоволено скаргу і скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_4 в частині нарахування штрафних санкцій за платежем частина прибутку (доходу) господарських операцій ( у статутних фондах яких є частина комунальної власності) в сумі 13111 гривень, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_3, форми "П" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_2, форми "ПС" від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1 залишено без змін.

Не погодившись із такими податковими-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його часткової обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з п.п.137.2.3 п.137.2 ст.137 ПК України доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

В силу вимог п.154.9 ст.154 ПК України звільняється від оподаткування прибуток суб'єктів господарювання водо-, теплопостачання та водовідведення в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, погодженими органом місцевого самоврядування (в межах його компетенції) та схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (для суб'єктів, регулювання діяльності яких здійснює така комісія), на капітальні інвестиції в будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування зазначених цілей.

МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” на 2014 рік розроблено та затверджено директором підприємства Інвестиційну програму, яка погоджена рішенням позачергової тридцять першої сесії Хмельницької міської ради від 13.12.2013 №3, схвалена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 04.04.2014 року №262, в сумі 7053,86 тис. грн., яку виконано в 2014 році на суму 5649500 гривень та відповідно відображено в рядку 09 Декларації "Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється вік оподаткування".

Кошти, вивільнені від оподаткування МКП "Хмельницькгеплокомуненерго" у 2014 році відображено в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т 981 "Податок на прибуток від усіх видів діяльності" - К-т 481 "Кошти, вивільнені від оподаткування" в сумі 1 016 910 грн.

Відповідно до п.16-17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 р. за N860/4153, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Отже, п.154.9 ст.154 ПК України чітко передбачає умови звільнення від оподаткування суб'єктів господарювання теплопостачання, без обмеження стосовно віднесення в подальшому таких коштів до доходу. Підпункт 137.2.3 п.137.2 ст.137 ПК України визначає цільове фінансування як отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, та не передбачає, що такими є суми коштів податків, що не перераховані до бюджету. При цьому, п.17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачає, що до отриманого цільового фінансування відносяться кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, та що такі визнаються доходом, що не узгоджується з ПК України. Джерелами коштів Інвестиційної програми були лише власні кошти позивача, а тому лише факт пільги з оподаткування прибутку, не є доходом в цьому випадку, що вірно визначив суд першої інстанції.

Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" у зв'язку з відсутністю визначеного ПК України обов'язку правомірно не відобразило в якості доходу 1 016 910 грн. коштів, не перерахованих до бюджету внаслідок звільнення від оподаткування.

Контролюючий орган вважає, що виконані ТОВ "Первомайськдизельмаш" і СКП -26 ремонтні роботи можуть бути ідентифіковані з окремими частинами об'єктів основних засобів, що підлягають амортизації. Зокрема, з частинами об'єктів основних засобів, що підлягають амортизації, а саме: заміна труб, капітальний ремонт котлів. Тому, такі витрати є модернізацією (поліпшення) об'єктів основних засобів та для цілей бухгалтерського обліку визнаються капітальними інвестиціями. Крім того, виконані роботи котлів включають в себе заміну окремих частин (комплектуючих) результатом чого є продовження терміну корисного використання об'єктів та збільшення очікуваних майбутніх вигод.

Проте, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства (фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509, капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Пунктом 14 П(С)БО 7 “Основні засоби” первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Згідно п.п.15.4 п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318 (зі змінами та доповненнями) до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Пунктом 15 П(С)БО 16 “Витрати” не передбачено віднесення до складу загальновиробничих витрат вартості витрат на капітальні інвестиції в об'єкти основних засобів, що амортизуються.

Згідно з п.15 П(С)БО 7 “Основні засоби” витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до пунктів 29, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкта основних засобів і списанням заміненого об'єкта.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Аналізуючи надані позивачем докази, складені на виконання правочинів з ТОВ "Первомайськдизельмаш" і СКП -26, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти виконання робіт, кошториси на ремонт газового двигуна-генератора, довідки про кількість напрацьованих мотогодин, кошториси, специфікації, інструкція з технічного обслуговування і ремонту, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі роботи є саме ремонтом основних засобів, а не їх модернізацією. Посилання апелянта на статтю "Енергозберігаючі заходи на МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" суд апеляційної інстанції оцінює критично з огляду на вимоги щодо достовірності доказів. Суд вважає, що проведені роботи фактично не були будівництвом і вони спрямовані не на зростання очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом, а на підтримання об'єктів (основних засобів) у робочому стані. Отже, висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат коштів, витрачених на ремонт основних засобів, є безпідставним.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 є протиправним та підлягають скасуванню, що вірно встановив суд першої інстанції.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 06.06.2017 року в частині нарахування суми 1159,00 грн.,то суд першої інстанції вірно зазначив, що у зв'язку з безпідставністю порушень щодо заниження доходів в розмірі 1016910 грн. та завищення собівартості реалізованих послуг в розмірі 1777267 грн., таке повідомлення-рішення також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Наступним порушенням, встановленим відповідачем,є неподання у встановлені терміни розрахунку чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 1 квартал 2014 року, півріччя 2014 року, три квартали 2014 року та за 2014 рік. Тут суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Згідно з п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.152.9 ст.152 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього розділу (Податку на прибуток підприємств) використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу;

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Позивач не відноситься до платників, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, тому він мав подавати Розрахунок за - календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому, позивачем було надіслано до контролюючого органу Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями від 09.02.2015 (за 2014 рік), згідно якого частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, складає 51286 гривень.

Отже, позивачем було вчасно подано розрахунок за 2014 рік, що підтверджується відповідними доказами. Однак, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" не було подано Розрахунок за 1 квартал 2014 року, півріччя 2014 року, три квартали 2014 року, тому контролюючим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 року за № НОМЕР_1.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити донарахування податкових зобов'язань з частини прибутку комунальних підприємств, згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 без нарахування пені, то суд першої інстанції правомірно визнав її передчасною.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 березня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6