Постанова № 72979643, 21.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/16929/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

21 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

представника третьої особи: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-6", управління Держпраці у Вінницькій області про призначення пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

позивач, у серпні 2016 року звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом в якому просив: визнати неправомірним протокол комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пільгової пенсії та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_2 з 29.04.2016 пільгову пенсію згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці (Протокол від 13.05.2016 року №5028) щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії на підставі ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці призначити ОСОБА_2 призначити пенсію на підставі п."б" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 29.04.2016 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач та представник позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи, управління Держпраці у Вінницькій області, не заявляв самостійних вимог, та зазначив, що при вирішені спору покладається на повноважний суд.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Станом на день звернення позивача із вказаною заявою йому виповнилось повних 57 років.

13.05.2016 протоколом № 5028 позивачу було відмолено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв’язку з відсутністю документів та відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах. З вказаного протоколу також вбачається, що загальний стаж позивача становить 30 років 6 місяців 10 днів.

З трудової книжки позивача видно, що з 28.02.1991 по 01.04.1994 працював муляром другого розряду на ВАТ "Вінницький ламповий завод", а з 01.04.1994 по 17.03.1997 займав посаду муляра третього розряду на ВАТ "Вінницький ламповий завод". 28.08.2002 призначений муляром в бригаду мулярів на КП "БМУ-6", яке в подальшому перетворено на ТОВ "БМУ-6". 03.03.2014 звільнений з роботи за власним бажанням.

Слід зазначити, що наказом №01-к від 02.01.2009 за власною заявою, позивача було переведено на роботу з чотирьох-годинним робочим днем з 12.01.2009.

Також відповідно до висновку №09-03-251 від 19.08.2010 Державної експертизи умов праці Вінницької області щодо результатів експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці місці, правильності встановлення щорічної додаткової відпустки, доплати до тарифних ставок (окладів) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці у колективному підприємстві "Будівельно-монтажне управління №6" визначено, що рішення керівництва БМУ-№6 щодо надання пільг та компенсацій за роботу у несприятливих умовах не є правомірним, а наказ №133 від 17.11.1993 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці", видано необґрунтовано і він підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно змісту висновку Державної експертизи умов праці Вінницької області від 19.08.2010 року № 09-03-251 за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці у КП «Будівельно-монтажне управління № 6», наказ № 133 від17.11.1993 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», яким підтверджені пільги та компенсації, видано необґрунтовано та підлягає скасуванню. Однак, наказ № 133 від 17.11.1993 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» було скасовано лише наказом від 29.11.2010 № 24, а тому у період з 17.11.1993 до 29.11.2010 атестація робочого місця позивача була чинною. Крім того, згідно висновку Державної експертизи умов праці Вінницької області від 21.08.2004 року № 09-03-67 за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності надання щорічної додаткової відпустки та доплати до тарифних ставок (окладів) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці у КП «Будівельно-монтажне управління № 6», робочі місця за професією, зокрема, «Муляри, зайняті в бригадах мулярів» атестаційною комісією обґрунтовано віднесене до Списку № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Дійсність вказаного висновку підтверджується заявою представника Управління Держпраці у Вінницькій області, однак ТОВ «БМУ-6» з невідомих причин не було видано відповідний наказ.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

За змістом статті 13 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку застосування визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).

Згідно з Законом №1788-ХІІ та Порядком №637 затверджено, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії - є трудова книжка. Якщо її немає, або в ній відсутні свідчення, що визначають право на пільгову пенсію, можуть бути витребувані уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 встановлено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

З урахуванням записів трудової книжки та вимог апеляційної скарги вбачається, що відповідач заперечує пільговий стаж позивача по Списку №2, а саме період роботи на посаді муляра з 28.08.2002 по 03.03.2014 на ТОВ "БМУ - №6".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині не включення до його пільгового стажу незалежно від наявності атестації робочого місця, періоду роботи на посаді муляра з 12.01.2009 по 03.03.2014 на ТОВ "БМУ- №6" у зв'язку з наказом №01-к від 02.01.2009 щодо переведення позивача з 12.01.2009 на роботу з чотирьох годинним робочим днем.

В частині зарахування до пільгового стажу позивача згідно Списку №2 періоду роботи з 28.08.2002 по 11.01.2009 включно на ТОВ "БМУ- №6" суд зазначає, що в даному випадку, враховуючи обставини справи та зазначене представником відповідача у судовому засіданні, для того, щоб мати право на пільгову пенсію позивачу необхідно мати стажу, загального не менше ніж 30 років та половину від спеціального (12 років 6 місяців), тобто не менше 6 років і 3 місяців на посаді передбаченій у Списку № 2 та за наявності відповідної атестації.

Згідно з наданою інформацією від ТОВ "БМУ- №6", а саме наказом №43 від 09.08.2004, видно, що в період з 15.07.2004 по 09.08.2004 проводилась атестація робочих місць за умовами праці. А також враховуючи запис №28 від 09.08.2004 у трудовій книжці позивача, висновку Державної експертизи умов праці Вінницької області № 09-03-67 від 21.08.2004 (а.с.35), суд приходить до висновку, що посада муляра, яку займав ОСОБА_2 пройшла атестацію робочих місць за у мовами праці.

Відповідно до зазначеної інформації представником третьої особи, управління Держпраці у Вінницькій області, якщо попередні атестації робочих місць за умовами праці були скасовані, то атестація робочих місць за умовами праці згідно наказу ТОВ "БМУ - №6" №43 від 09.08.2004 вважається проведеною вперше, а отже згідно п.4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, - якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів приходить до висновку, що атестація робочих місць за умовами праці була проведена 09.08.2004 і вважається атестацією проведеною вперше, а отже пільговий стаж позивачу необхідно зарахувати, з урахуванням оскаржуваного періоду, а саме з 28.02.2002 по 11.01.2009 включно.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що висновок суду першої інстанції, щодо розповсюдження на посаду позивача дії наказу № 133 від 17.11.1993 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” є безпідставним, оскільки дія цього наказу розповсюджується лише на 5 років, а позивач почав працювати на ТОВ «БМУ-№6» лише з 28.08.2002, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Однак з врахуванням інших обставин справи, а саме наказу №43 від 09.08.2004, запису в трудовій книжці №28 від 09.08.2004, висновку Державної експертизи умов праці Вінницької області № 09-03-67 від 21.08.2004, не змінює рішення щодо зарахування до пільгового стажу позивача згідно Списку №2 періоду роботи з 28.08.2002 по 11.01.2009 включно на ТОВ "БМУ- №6".

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2, достатньо пільгового стажу для призначення пільгової пенсії, а тому призначити таку пенсію ОСОБА_2 необхідно з моменту звернення до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця, а саме з 29.04.2016.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 березня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7