Постанова № 72979592, 26.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Якименко Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 р. Справа № 535/1092/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 13.12.2017, по справі № 535/1092/17

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та недійсним п. 451 протоколу № 36 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року щодо відмови в розгляді документів про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, та повернення їх на доопрацювання; зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, як інваліду з 24.03.2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до п. б ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Котелевський районний суд Полтавської області постановою від 13.12.2017 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, та за наявності підстав залишити адміністративний позов ОСОБА_2 без розгляду у зв’язку із пропущенням строків на звернення до адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 у період з 28.07.1984 року по 12.06.1985 року проходив військову службу в обмеженому контингенті військових сил в республіці Афганістан, що підтверджується записом у дублікаті військового квитка позивача серії ГР №070076 від 15.10.1993 року.

Рішенням Центральної військової - лікарської комісії Міністерства оборони України від 19.02.2016 року (протокол № 688) було встановлено, що наявні у позивача поранення, контузія та захворювання були пов'язані з виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

За результатами огляду МСЕК ОСОБА_2 встановлена з 24.03.2016 року безтерміново, ІІ група інвалідності, причиною якої є травма, поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0188534.

21.04.2016 року ОСОБА_2 звернувся до військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату із заявою для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих ОСОБА_2, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично не прийнято відповідне рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, з огляду на що наявні підстави для зобов’язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку без врахування наступного.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до адміністративного суду) та ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до адміністративного суду), поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судовим розглядом встановлено, що позивач просить визнати протиправним та недійсним п. 451 протоколу № 36 комісії Міністерства оборони України від 20.05.2016 року.

При цьому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що про порушення своїх прав ОСОБА_2 дізнався 07.11.2017 року, після письмового звернення до Полтавського обласного військового комісаріату, та отримання відповіді за вих. 10/22301 від 03.11.2017 року.

Однак, із такими твердженнями колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

За змістом відповіді Полтавського обласного військового комісаріату від 03.11.2017 року, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи додержання строків звернення до суду із адміністративним позовом, звернення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі встановленням другої групи інвалідності розглянуто, відповідні матеріали повернуті на доопрацювання, про що ОСОБА_2 повідомлялось листом Полтавського обласного військового комісаріату № 10/378/451 від 31.05.2016 року.

Відповідно до вказаного листа Полтавського обласного військового комісаріату № 10/378/451 від 31.05.2016 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол №36 від 20.05.2016) повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання. Для повторного розгляду матеріалів та прийняття рішення необхідно додатково надати до Полтавського обласного військового комісаріату документ військової частини, що засвідчує факт отримання та причину і обставини поранення (контузії, травми, каліцтва).

При цьому, на зворотньому боці зазначеного листа наявний підпис ОСОБА_2 про отримання ним 06.06.2016 року цього листа особисто.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що про порушення своїх прав позивач дізнався саме 06.06.2016 року та саме з цієї дати мають відраховуватись строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом лише 08.11.2017 року, при цьому, позивач не вказав поважних, об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він лише дізнався 07.11.2017 року спростовані у ході судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Пунктом 8 частини 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Вимогами ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, перевіривши судове рішення в межах апеляційних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до невірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та залишити адміністративний позов без розгляду.

Керуючись ст. 240, 243, 250, 311 , 315, 319 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 13.12.2017 по справі № 535/1092/17 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4