Постанова № 72979526, 23.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 645/3203/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.01.2018 року (суддя Уляніч І.В., м. Харків, повний текст складено 02.02.2018 року), по справі № 645/3203/17

за позовом ОСОБА_2

до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області перерахувати йому пенсію з 11.06.2016 року в розмірі 70 % грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну тривалу службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.01.2018 року задоволено частково позов.

Зобов'язано ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 14.06.2016 року у розмірі 70% від складу грошового забезпечення, включаючи в розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми таких видів грошового забезпечення: матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервну тривалу службу, щомісячна додаткова грошова винагорода, індексація грошового забезпечення, з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 гривень.

ОСОБА_2 (далі - позивач), вважаючи неправомірним рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати в цій частині рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні має бути врахована при призначенні та перерахунку пенсії, незалежно від сплати з цієї суми страхових внесків, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005, яке судом першої інстанції не було враховано. ОСОБА_3 зазначає про неврахування судом першої інстанції приорітетності норм Конституції України над законами України, не надання оцінки обставинам справи, не врахування посилань позивача на рішення Конституційного Суду України та норми Конституції, неправильне застосовання норми матеріального права, а саме не застосовання ст.ст. 1, 3, 8, 17, 19, 22, 46, 48 Конституції України, та не вірно застосування ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині обов’язковості сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та положення постанови КМУ № 170 від 22.12.2010 року; ст.ст. 7, 90 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо врахування одноразової грошової допомоги при звільненні при перерахунку пенсії.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права, висновок суду першої інстанцій відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 12.09.2017р. № 21-1115а16, згідно якого одноразова грошова допомога при звільнені не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 05.12.2013 року ОСОБА_2 підполковника звільнено з військової служби в запас (за станом здорвья) з посади заступника командира з територіального забезпечення військової частини А1361 та виключено зі списків особового складу, згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08.11.2013 року № 767 ,витягу із наказу командира військової частини А1361 Міністерства оборони України від 05.12.2013 року № 256 (а.с.10).

З 06.12.2013 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 70% від грошового забезпечення військовослужбовця.

Розрахунок пенсії зроблено без врахування одноразової грошової допомоги при звільненні.

13.06.2017 року позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням, крім іншого, одноразової грошової допомоги при звільненні з 14.06.2017 року (а.с.14).

22.06.2017 р. ГУ ПФУ листом відмовило позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні, посилаючись на те, що зазначений вид допомоги не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, встановлених законом. (а.с. 15).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з суми одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої позивачем не були сплачені страхові внески, зазначена допомога носить разовий характер, а отже правомірно не врахована пенсійним органом при перерахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі ОСОБА_3 № 2011-ХІІ), Законом України " Про пенсійне забезпечення осіб звільнений з військової служби та деяких інших осіб" (далі ОСОБА_3 № 2011-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” № 1294.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII , військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ОСОБА_3 № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

ОСОБА_3 України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (- ОСОБА_3 № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону № 2262-XII , (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті Закону, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 12.09.2017р. по справі № 21-1115а16.

ОСОБА_3 в матеріалах справи міститься довідка військової частини А 1361 від 09.12 2013р. № 2377 в якій зазначено, з одноразової грошової допомоги при звільнені єдиний внесок не нараховувався. (а.с.13,69)

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також, що з сум одноразової грошової допомоги при звільненні, що виплачені ОСОБА_2 страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не утримувалися та не сплачувалися, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку що зазначені суми не підлягають включенню у розрахунок пенсії із грошового забезпечення позивача.

Посилання позивача в апеляційній скарзі щодо не врахування судом першої інстанції рішення Конституційного Суду Укпаїни від 11.10.2005р. у справі № 8-рп/2005 колегія суддів вважає необґрунтованими, тому як зазначеним рішенням вирішувалося питання конституційності п. 8 розділу 48 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" ( 2505-15 ), абзацу 4 п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), ч. 4, 5 ст. 43 Закону України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"(2262-12).

Посилання апелянта на те, що п.6 цього рішення КС визнано неконституційними положення, які обмежують склад грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, лише тими видами, з яких було сплачено страхові внески до фондів соціального страхування, колегія суддів вважає помилковими, тому як зазначений пункт є мотивувальною частиною рішення та в ньому судом викладено обґрунтування рішення, яким положення ч.4 , 5 ст.43 Закону України №2262 в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України " Про Державний бюджет України на 2005р." та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Отже зазначеним рішенням Конституційного Суду не визнано неконституційними положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій пенсійного органу та відсутності підстав враховувати одноразову грошову допомогу при звільненні для перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.01.2018 року по справі № 645/3203/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 26.03.2018 року