Постанова № 72979444, 27.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5840/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в І інстанції Танцюра К.О.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 05.02.2018р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000041/2 від 10 червня 2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00740 від 10 червня 2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000041/2 від 10 червня 2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00740 від 10 червня 2017 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2017 року між позивачем та фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) було укладено контракт на поставку №336/17, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту у порядку та на умовах встановлених контрактом.

Відповідно до п.3.1 вказаного контракту №336/17 від 26 травня 2017 року оплата за товар покупцем здійснюється на умовах 100% передплати зі сторони покупця, а вартість товару зазначається в Інвойсі на кожну партію товару.

01 березня 2016 року між ТОВ «БЕК» АТАМАН-ГРУП» та ТОВ «Дунайська імпортна компанія» укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №211/16, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надання послуг з митного декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, які переміщаються через митний кордон України, а також інші послуги пов'язані з ВЕД замовника.

Як свідчать матеріали справи, 10 липня 2017 року декларантом ТОВ «БЕК» АТАМАН-ГРУП» було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2017/008105 для здійснення митного оформлення товару №1 абрикоси свіжі, класу А, у пластикових ящиках-770шт., на 10 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A. торгівельна марка «FRUTOPOLIS». Див.«електронний інвойс». 2 місць 10 8А/ 1 10 дерев'яні піддони; DA 770 ящики решітчасті, багатошарові, пластикові; товару №2 абрикоси свіжі, класу В, у пластикових ящиках-450шт., на 6 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року. Країна виробництва Греція. Виробник - FRUTOPOLIS S.A. торгівельна марка «FRUTOPOLIS». Див.«електронний інвойс». 2 місць 6 8А/ 1 6 дерев'яні піддони; DA 450 ящики решітчасті, багатошарові, пластикові; товару №3 персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках-800шт., на 10 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року. Країна виробництва Греція. Виробник - FRUTOPOLIS S.A. торгівельна марка «FRUTOPOLIS». Див.«електронний інвойс». 2 місць 10 8А/ 1 10 дерев'яні піддони; DA 800 ящики решітчасті, багатошарові, пластикові.

10 червня 2017 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2017/000041/2.

Разом з тим, Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060/2017/00740, якою ТОВ «Дунайська імпортна компанія» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2017/000041/2 від 10 червня 2017 року, воно було прийнято відповідачем у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: - відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Пунктом 7.1, 7.2 контракту зазначена можливість поставки в тарі продавця, або вартість упаковки входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відсутня будь-яка інформація включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювальні товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; - контрактом на поставку визначена 100% передплата. Сума передплати складає 7 500 євро, сума інвойсу - 9 129, 05 Євро; - в наданій довідці про вартість перевезення не визначенні умови поставки. Декларанту було повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. 10 червня 2017 року декларантом підприємства ТОВ «БЕК»АТАМАН-ГРУП» Бєловим Д.Д. було надіслано повідомлення №1006-3, що додаткові документи відповідно до ч.2 ст.53 МК України надаватись не будуть. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару №2 було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, по товару №3 було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод. Також, зазначено, що згідно з положенням п.1 ст.55 МК України органом доходів і зборів буде здійснено коригування митної вартості на товар, оскільки відповідно до п.2 ст. 58 використанні декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України. В органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до ст. 59 МК України неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В органу доходів і зборів наявна інформація, щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами по товару №2. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товару №2 МД є більшим (митна декларація від 31 травня 2017 року №UA500060/2017/007096) та становить 0,7365 дол. США/кг. нетто, ніж заявлено декларантом 0,53 дол. США/кг. нетто. В органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними (аналогічними) товарами по товару №3, тому відповідно до статей 59,60 МК України неможливо застосувати за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічнх) товарів. Відповідно до статей 62,63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не можуть бути використані, оскільки в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст.64 МК України у разі якщо митну вартість товару не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у статтях 58-63 МК України митна вартість товару №3 буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісним з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товару №3 є більшим (МД від 02 червня 2017 року №40815/2017/005996) та становить 0,85 дол. США/кг. нетто, ніж заявлено декларантом 0,44 дол. США / кг. нетто.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази, правомірність оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України, відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках , передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500060/2017/008105 від10 червня 2017 року було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, в даних спірних правовідносинах у митниці, на думку колегії суддів, виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митницею було повідомлено декларанту, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Проте, 10 червня 2017 року декларантом підприємства ТОВ «БЕК» АТАМАН-ГРУП» Бєловим Д.Д., діючим на підставі Договору про надання послуг з декларування товарів від 01 березня 2016 року №211/16, було надіслане повідомлення №1006-3, що додаткові документи відповідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України надаватися не будуть.

Крім цього, даним листом повідомлено про таке: щодо вартості пакування згідно з зовнішньоекономічним договором №336/17 від 27 квітня 2017 року повідомлено про те, що у п.7.1 контракту визначено, що товар може надходити покупцеві у тарі постачальника, яка в свою чергу включається до ціни на цей товар.

Таким чином, позивач зазначив, що всі витребувані митними органами документи були надані своєчасно у встановленому Законом порядку.

Пунктами 7.1, 7.2 зовнішньоекономічного контракту №336/17 від 27 квітня 2017 року передбачено, що товар може постачатись Покупцю у зворотній тарі, а саме у пластикових ящиках призначених для транспортування свіжих цитрусових фруктів та овочів, або у тарі Постачальника призначеної для транспортування свіжих цитрусових фруктів та овочів. У випадку постачання товару у тарі Постачальника, остання включається у вартість товару та не підлягає поверненню. Обов'язок пакування та маркування товару покладається на Постачальника, такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.

В пункті 21 розділу Рекомендації N 6 Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (друге видання) міститься «зміст переліку витрат залежить від застосованих умов поставки».

В пункті 22 зазначеної Рекомендації наведений порядок визначення умов поставки, так «в порядку можуть зазначатись суми по рахунку, додаткові витрати та відрахування. У скобах зазначаються проміжні суми, які можуть й не вимагатись. Сума(и) мінус знижка за кількість, якщо можливо застосувати (загальна сума), Упаковка, Фрахт, інші витрати, зазначити Страхування (Разом витрати), відрахування, проміжна сума рахунку, знижка, загальна сума рахунку або загальна сума до оплати».

Аналізуючи вище вказані норми, суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі і про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням) передбачено не тільки в зовнішньоекономічному договорі (контракті), але в рахунках-фактурі (інвойсі), пакувальному листі, тощо, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 Митного кодексу України.

Документами, що підтверджують митну вартість товару є транспорті (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6 ч.2 ст. 53 Митного Кодексу України).

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, до яких зокрема віднесено витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає правильною позицію суду першої інстанції, який погодився з позицією митного органу щодо ненадання позивачем у повному обсязі документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки позивачем не надано та не зазначено будь-яких відомостей про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.

Інвойс - це основний документ, згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, за контрактом №336/17 від 27 квітня 2017 року передбачено, що оплата за товар Покупцем можуть здійснюватися на умовах 100% передплати з боку Покупця, вартість товару вказується в інвойсі на кожну партію товару. Оплата товарів здійснюється покупцем на підставі інвойсу, відповідно до п 4.5 контракту №336/17, інвойс повинен містити інформацію про вартість товару.

Між тим, сума за контрактом №336/17 від 27 квітня 2017 року на постачання товару складає 500 000 євро, а в інвойсі № 028 від 19 червня 2017 року зазначається сума 9 129, 05 євро.

Оскільки у органу доходів і зборів була відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, відповідно до норм МК України, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, з урахуванням наявної інформації, щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами встановлено, що вартість товару № 2 на рівні 0,65 долара США за кг. нетто, ніж заявлено декларантом 0, 35 євро та з метою забезпечення повноти оподаткування було застосовано резервний метод та встановлено, що вартість товару № 3 на рівні 0,85 долара США за кг. нетто, ніж заявлено декларантом 0,44 долара США.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та звертає увагу на тому, що з урахуванням розбіжностей, виявлених у поданих на оформлення документах, витребуючи додаткові документи відповідач діяв відповідно до норм митного законодавства, а відтак, у зв'язку з ненаданням апелянтом витребуваних додаткових документів, які в свою чергу надали б відповідачу змогу встановити правильність визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту), визначеної позивачем, митниця мала обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товарів за результатами проведених консультацій між органом доходів та зборів та декларантом щодо товарів №№ 2, 3 у митній декларації, шляхом обрання методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (третій метод) для товару № 2 та резервний метод для товару № 3, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000041/2 від 10 червня 2017 року.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст.322, ст. 325, ст.327, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27 березня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук