Постанова № 72979322, 22.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1523/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Тимків О. І.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 січня 2018 року у справі № 447/1790/17 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Павлів В. Р. о 16 год 49 хв. у м. Миколаєві) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7655,04 грн та моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року у справі № 447/2323/17 його поновлено на посаді сільського голови с. Березина Миколаївського району, однак відповідачем не вчинено жодних дій на виконання вказаної постанови, що виключає можливість виконання ним посадових обов'язків з незалежних від нього причин.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 09 січня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22681,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та Березинська сільська рада Миколаївського району Львівської області подали апеляційні скарги на нього.

ОСОБА_1 просив змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, скасувати його в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення помилково зазначив, що судове рішення про його поновлення виконано. Оскільки, роботодавцем для сільського голови є територіальна громада, прийняття рішення на сесії Березинської сільської ради щодо поновлення його на роботі вчинені за відсутності на це повноважень.

Березинська сільська рада Миколаївського району Львівської області просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що судове рішення щодо поновлення позивача на посаді сільського голови с. Березина Миколаївського району виконане в повному обсязі. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 відсторонений від посади на підставі судового рішення, у зв'язку з чим він не може виконувати повноваження сільського голови.

Березинська сільська рада Миколаївського району Львівської області подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому, з посиланням на необгрунтованість апеляційної скарги, вказує на належне виконання судового рішення про поновлення позивача.

Позивач та представник відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги поданих апеляційних скарг та просили їх задовольнити, посилаючись на викладені в них доводи.

Заслухавши головуючого суддю, позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року в справі № 447/2323/17 визнано протиправним та скасовано рішення Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області "Про дострокове припинення повноважень сільського голови с. Березина ОСОБА_1" від 10 листопада 2016 року №154. Поновлено ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Березина Миколаївського району Львівської області з 11 листопада 2016 року. Стягнуто з Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 45930,24 грн.

В межах кримінальної справи № 447/450/17 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 11 липня 2017 року відсторонено обвинуваченого ОСОБА_1 від посади сільського голови на 60 діб - до 09 вересня 2017 року.

На виконання згаданих вище судових рішень Березинською сільською радою прийнято рішення від 17 липня 2017 року № 248 «Про виконання постанови Миколаївського районного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови» та № 249 «Про виконання ухвали Миколаївського районного суду про відсторонення ОСОБА_1 від посади сільського голови».

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивач має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необгрунтованими, оскільки ним не подано доказів в підтвердження факту її заподіяння.

Суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до частини восьмої статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 09 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. За змістом норм статті 236 Кодексу законів про працю України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Таким чином, встановлений судом факт затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі є підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку.

Як видно з матеріалів справи, Березинською сільською радою Миколаївського району Львівської області виконано постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року в справі № 2а-447/17/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Березина Миколаївського району Львівської області та виплати середнього заробітку у межах стягнення за один місяць 17 липня 2017 року.

Таким чином, враховуючи, що вказана постанова підлягала негайному виконанню, період з наступного дня після її ухвалення по день фактичного поновлення позивача на посаді сільського голови с. Березина Миколаївського району Львівської області, а саме з 08 липня 2017 року по 17 липня 2017 року, є часом затримки виконання відповідачем постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року в справі № 2а-447/17/17.

Однак, враховуючи те, що ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 11 липня 2017 року в справі № 447/450/17 відсторонено обвинуваченого ОСОБА_1 від посади сільського голови на 60 діб - до 09 вересня 2017 року, позивачу підлягав виплаті середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про його поновлення з 08 липня 2017 року по 11 липня 2017 року, чого відповідачем в добровільному порядку не здійснено.

Згідно з довідкою Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області про заробітну плату від 30 листопада 2016 року № 1528 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 283,52 грн.

З огляду на викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки виконання постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року у справі № 447/2323/16-а за період з 08 липня 2017 року по 11 липня 2017 року у розмірі 567,04 грн.(283,52 x 2 робочі дні).

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то необхідно зазначити, що порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 Кодексу законів про працю України, згідно з якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди, а саме: факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

В обгрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилається на невиконання рішення про його поновлення на посаді сільського голови с. Березина Миколаївського району Львівської області.

Натомість, позивачем не надано суду жодних доказів в підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди. Більше того, постанова Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року виконана, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 21 липня 2017 року ВП № 54293178.

Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 310, 315, 317 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 січня 2018 року у справі № 447/1790/17 скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з Березинської сільської ради Миколаївського району Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року в справі № 447/2323/16-а у розмірі 567 ( п'ятсот шістдесят сім) гривень 04 копійки.

В решті рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 січня 2018 року у справі № 447/1790/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді А. І. Рибачук Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.