Постанова № 72979223, 26.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/2049/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.02.2018 року про відмову в забезпеченні позову (головуючий суддя Островський Л.Є.) ухвалена в м. Івано-Франківськ у справі №344/16421/17 провадження №2-а/344/459/18 за позовом Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви до Івано-Франківської міської ради про скасування рішень Івано-Франківської міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви 11.12.2017 року звернулася в суд з позовом до Івано-Франківської міської ради в якому просить скасувати рішення 6 сесії Івано-Франківської міської ради №220-6 від 08.07.2016 року в частині передачі у постійне користування Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, скасувати рішення 2 сесії міської ради від 22.12.2015 року №21-2 в частині вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 із схеми розташування культових споруд, стягнути судовий збір.

06.02.2018 року до суду надійшло клопотання представника Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви в інтересах якої діє ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви до Івано-Франківської міської ради про скасування рішень Івано-Франківської міської ради в якій просить забезпечити позов шляхом заборони управлінню капітального будівництва Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківській міській раді вчиняти будь-які дії з приводу виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво дошкільного навчального закладу на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі і з приводу закупівлі робіт з виготовлення такої проектно-кошторисної документації; зупинити дію рішення 6 сесії Івано-Франківської міської ради №220-6 від 08.07.2016 року в частині передачі у постійне користування Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; заборонити Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради вчиняти будь-які дії, з приводу користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.02.2018 року в задоволенні заяви представника Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви в інтересах якої діє ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви до Івано-Франківської міської ради про скасування рішень Івано-Франківської міської ради - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, а саме разом із заявою про забезпечення позову від 06.02.2018 року до суду першої інстанції було подано копії документів по допороговій закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу на АДРЕСА_1» від 05.09.17 р.: 1) витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 11.05.16 р.; 2) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 03.08.16 р. № 102-51.1-01; 3) ситуаційна схема; 4) топоплан масштабу 1:500 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; 5) проект договору про закупівлю робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації; 6) завдання на розробку робочого проекту «Будівництво дошкільного навчального закладу на АДРЕСА_1»; 7) форма «Пропозиція» щодо участі у торгах на закупівлю робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на нове будівництво об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу на АДРЕСА_1».; 8) кваліфікаційні критерії. Також суду першої інстанції було надано копію договору № 10-17/01-пр від 03.10.2017р. про закупівлю робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу на АДРЕСА_1». Сторонами угоди є Замовник - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі начальника ОСОБА_2 та Генеральний проектувальник - ТзОВ «Златограф-Проект» в особі директора ОСОБА_3 Згідно умов договору, Замовник доручає, а Генеральний проектувальник зобов'язується на свій ризик виконати, в установлений даним Договором строк, роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації на нове будівництво об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу на АДРЕСА_1». (ДК021:2015 - код 45214100-1 Будівництво дитячих садків). Генеральний проектувальник зобов'язується виконати роботи в термін до 31 грудня 2017 року. Склад та обсяги Робіт, що доручаються для виконання Генеральному проектувальнику визначені у тому числі завданням на проектування. Згідно завдання на розробку робочого проекту «Будівництво дошкільного навчального закладу на АДРЕСА_1», при розробці проектно-кошторисної документації Генеральний проектувальник повинен передбачити у проекті: 1) будівництво двоповерхової будівлі закладу дошкільного виховання орієнтовно на 50 місць, в якому передбачити: ясельну групу на 15 дітей, дошкільну групу (діти 3-4 роки) на 20 дітей; дошкільну групу (діти 4-5 років) на 15 дітей; фізкультурний зал із приміщенням для зберігання інвентаря, туалетом і роздягальнею, актову залу, кабінети медичного блоку, службово-побутові приміщення, приміщення харчоблоку, приміщення пральні; 2) будівництво прогулянкових павільйонів з ігровими майданчиками; будівництво спортивно-ігрового майданчика. Також передбачено будівництво інженерних мереж теплопостачання, водопостачання, електропостачання, газопостачання, каналізації, слабких струмів, зовнішнього освітлення. Крім того, пунктом 19 вказаного Завдання «Вимоги до благоустрою», вказано, що Генеральний проектувальник у проектно-кошторисній документації повинен передбачити знесення існуючих будівель. Надані докази підтверджують намір управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради знести існуючі нежитлові приміщення та здійснити будівництво нової будівлі - дошкільного навчального закладу на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, незважаючи на те, що між позивачем та відповідачем існують правовідносин з користування за договором оренди № ДО-2971 від 20.12.2006 р. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову у конкретному правовому випадку може призвести до того, що у випадку задоволення позовних вимог поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим. Крім того, пункт 2 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень. Відповідно до пункту 4.3.10 договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 від 20.12.2006р. на позивача покладено обов'язок укласти договір оренди земельної ділянки, закріпленої за будинком, в якому розташовані орендовані приміщення. Однак, на неодноразові звернення позивача з офертою про укладення договору оренди земельної ділянки, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради відповідав відмовою. Згідно частини 1 статті 796 Цивільного кодексу України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Фактично, відповідачем, згідно рішення 220-6 від 08.07.2016р., було передано у постійне користування Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради земельну ділянку, яка на момент передання вже була предметом договірних зобов'язань між позивачем та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Згідно частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Дійсність договірних зобов'язань між позивачем та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема: постановою Вищого господарського суду України від 06 лютого 2017 року у справі № 909/932/15; рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 року у справі № 909/1043/16; постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2017 р. по справі № 909/1043/16. Виходячи з цього, вважає, що рішення 6 сесії Івано-Франківської міської ради № 220-6 від 08.07.2016 року є очевидно протиправним в частині передачі у постійне користування Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходять орендовані позивачем нежитлові приміщення.

У відзиві на апеляційну скаргу Івано-Франківська міська рада заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою. А саме вважає, що позивачем в апеляційній скарзі не наведено жодних вагомих доказів чи підстав за яких у випадку невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду, а також умов за яких буде неможливим ефективний захист чи поновлення прав позивача. В свою чергу, в обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що земельна ділянка, яка згідно рішення міської ради була передана у постійне користування Департаменту освіти і науки згідно рішення №220-6 від 08.07.2016 року, на момент передачі була предметом договірних відносин між позивачем та виконавчим комітетом міської ради, а саме тому, на думку позивача, вказане рішення є очевидно протиправним. Однак, з таким твердженням не можна погодитись, оскільки відповідно до п. 1.1. договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006 року, Орендодавець (виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради) передає, а Орендар (Івано-Франківська єпархія УПЦ) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: АДРЕСА_1 площею 19,1 кв.м., та АДРЕСА_1 площею 283,0 кв.м., які перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації №4. Згідно п.4.3.10. Договору, Орендар зобов'язався у 3-х місячний термін з дня реєстрації цього договору укласти у встановленому порядку договір оренди земельної ділянки, закріпленої за будинком, в якому розташовані орендовані приміщення. Слід зазначити, що відносини з приводу оренди земельної ділянки регулюються Земельним кодексом України і передбачають укладення окремого договору оренди земельної ділянки у порядку, визначеному законодавством. Протягом всього терміну дії договору Орендар не уклав відповідний договір оренди земельної ділянки, більше того, не звертався до міської ради з клопотанням про укладення договору оренди аж до 2015 року, в результаті чого отримав обґрунтовану відмову, у зв'язку з цим, земельна ділянка ніколи не була предметом договірних відносин між позивачем та відповідачем у даній справі. Окрім того, відповідно до п. 6.1. Договору оренди нежитлових приміщень, цей договір діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, передача земельної ділянки у постійне користування Департаменту освіти і науки міської ради та виготовлення проектно-кошторисної документації, свідчать про намір розпочати процес будівництва на власній земельній ділянці та припинити договір оренди нежитлових приміщень у встановленому порядку. Тільки після цього, зважаючи на характер договірних відносин між сторонами, можливе знесення існуючих будівель та споруд. Враховуючи це, очевидним є те, що на момент знесення існуючих приміщень, Івано-Франківська єпархія УПЦ не буде мати жодних прав як на ці приміщення так і на земельну ділянку, оскільки приміщення будуть повернутими власнику територіальній громаді м. Івано-Франківська за наслідком припинення договору оренди нежитлових приміщень, а тому посилання на ці обставини не може вважатись підставою для унеможливлення поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, а також для заподіяння значної шкоди таким правам та інтересам. Також, вважаємо обґрунтованим та доцільним висновок суду першої інстанції про те, що у випадку задоволення заяви про забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, будуть порушені права та інтереси невизначеного кола інших осіб та зупинено діяльність органу місцевого самоврядування щодо здійснення повноважень, передбачених Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки на даний час неправомірність рішень міської ради не є встановленою судом, а також відсутні ознаки очевидної протиправності цих рішень. У зв'язку з цим, в наслідок забезпечення позову, не може бути зупинено діяльність Івано-Франківської міської ради, Департаменту освіти і науки та інших осіб, які мають відношення до виготовлення проектно-кошторисної документації, організації початку будівництва та користування земельною ділянкою, оскільки вони, на даний час, здійснюють свою діяльність законно не порушуючи жодних прав позивача.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про скасування рішень Івано-Франківської міської ради.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивач не обґрунтував свою заяву про забезпечення позову, не надав доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або наявні очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб'єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.

Також, в апеляційній скарзі не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову згідно статті 150 КАС України та не наведено обґрунтувань необхідності забезпечення позову будь-якими фактичними обставинами справи.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що доводи клопотання про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, будуть порушені права та інтереси невизначеного кола інших осіб та зупинено діяльність органу місцевого самоврядування щодо здійснення повноважень, передбачених Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування всіх фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 150, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви - залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.02.2018 року про відмову в забезпеченні позову у справі №344/16421/17 провадження №2-а/344/459/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

В.Я. Макарик