Постанова № 72979210, 21.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/5232/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.

представник позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року ( головуючий суддя Ксензюк А.Я., м.Луцьк, повний текст постанови складено 24 березня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2017 року позивач Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та просило стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 12764,39 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року в сумі 12 764 грн. 39 коп.. У добровільному порядку відповідачем не сплачено суму заборгованості, тому позивач просить стягнути з ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» суму заборгованості в примусовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 12764,39 грн..

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вважає що дана постанова є незаконною та необґрунтованою. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вся позиція позивача ґрунтується на постанові Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 лютого 2016 року по справі №154/402/16, згідно якої саме позивача зобов'язано призначити та виплачувати пільгову пенсію. Апелянт вважає, що позивачем не було жодним чином доведено, що філія «Володимир-Волинська ДЕД» є правонаступником підприємства, на якому працював пенсіонер. З трудової книжки пенсіонера вбачається, що він працював на підприємстві, назва якого включає облшляхбуд ( на печатці прочитати повністю назву не можливо), проте в 2000 році згідно наказу УКРАВТОДОРУ №252 від 14 вересня 2000 року таке підприємство не реорганізовувалось. У 2002 році згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року було утворено ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» після чого були утворені облавтодор, які здійснюють свою діяльність і до цього часу. Отже позивачем не доведено правонаступництва. Апелянт звертає увагу, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували стягнення пільгової пенсії з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Не зібрано та не підготовлено жодного документа встановленої форми, щодо призначення такої пенсії.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських. Відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем проведено та направлено на адресу філії «Володимир-Волинська ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з травня 2016 року по січень 2017 року.

Пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було призначено ОСОБА_3, який працював на філії «Володимир-Волинський автодор» на посаді газоелектрозаварювальника.

У зв'язку з несплатою філією «Володимир-Волинська ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК « Автомобільні дороги України» сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року в сумі 12 764,39 грн., доказів сплати вказаних коштів відповідачем не надано, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягали до задоволення.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок з відшкодування відповідних витрат Управлінню пенсійного Фонду встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР ( далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом 4 п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ ( далі - Закон №1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього ж Закону.

Абзацом 3 п.1 ст.4 Закону №400/97-ВР встановлено ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п.1 ст.2 цього Закону.

Обов'язок відшкодування витрат з виплати пенсій, призначених за ст.13 Закону №1788-ХІІ передбачений п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV ( далі - Закон №1058-IV), за правилами якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV діяв Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР, абзацом 4 п.1 ст.2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ.

Враховуючи, що положення абзацу 4 п.2 прикінцевих положень Закону №1058-IV є спеціальними щодо абзацу 3 п.2 прикінцевих положень цього ж Закону, апеляційний суд приходить до висновку про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам ПФУ суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року (далі - Інструкція № 21-1).

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із довідок від 1 липня 2009 року та 5 січня 2016 року, наданих Філією «Володимир-Волинська дорожньо-експлуатаційна дільниця», філії «Володимир-Волинський автодор» протягом 1981-2005 року неодноразово реорганізовувалась та перейменовувалась, в тому числі шляхом приєднання її до філії «Володимир-Волинська ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців філія «Володимир-Волинська ДЕД» не є юридичною особою, а є її відокремленим підрозділом. Відповідальність по зобов'язанням філії несе ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним органом пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року в сумі 12764,39 грн. підтверджується також розрахунком суми заборгованості, копією розрахунку стажу пенсіонера, копією протоколу про призначення пенсії та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01 травня 2016 року по 31 січня 2017 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2016 року по січень 2017 року в сумі 12764,39 грн., доказів сплати вказаних коштів відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі №803/173/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 27.03.2018.