Постанова № 72979026, 19.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №810/4017/17 Головуючий у І інстанції - Лапій С.М.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, Голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області Козюба Станіслава Анатолійовича, Начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Харитонюк Тетяни Миколаївни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр», ОСОБА_6 про визнання протиправними рішення та дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, Голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області Козюба Станіслава Анатолійовича, Начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Харитонюк Тетяни Миколаївни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр», ОСОБА_6 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області №128 від 21.06.2017 про надання дозволу ТОВ «Трубіж Агро Центр» на розробку детального плану територій окремої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2944 га; визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області №129 від 21.06.2017 про надання дозволу ОСОБА_6 на розробку детального плану територій загальною площею 1,8014 га до складу якої самовільно включені 6 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2; визнання протиправними дії Голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області Козюба Станіслава Анатолійовича щодо замовлення та затвердження Завдання на проектування Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області; визнання протиправними дій Начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Харитонюк Т.М. щодо погодження Завдання на проектування Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення даного позову, в якому він просить, з урахуванням уточнення, заборонити Кулажинській сільській раді вчиняти дії щодо затвердження Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задоволено. Заборонено Кулажинській сільській раді вчиняти дії щодо затвердження Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою у задоволення заяви про забезпечення позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем не доведено, які саме його права порушено, не надано доказів реальної загрози його правам та інтересам, що є обов'язковою складовою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Представники третьої особи та відповідача у судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, зазначили про безпідставність та необґрунтованість запровадження заходів забезпечення адміністративного позову.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, подали до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та наведено спростування доводів викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 117 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Частиною 4 ст. 117 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення даного позову, в якому він просить, з урахуванням уточнення, заборонити Кулажинській сільській раді вчиняти дії щодо затвердження Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розміщеного на ній будинку, в якому проживає, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,074 га для ведення особистого селянського господарства.

Вказані земельні ділянки є сусідніми до земельних ділянок, які належать ТОВ «Трубіж Агро Центр», кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,2944 га, ОСОБА_6, кадастрові номери НОМЕР_2. Цільове призначення зазначених земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства.

Кулажинською сільською радою Броварського району Київської області 21.06.2017 прийнято два рішення про надання дозволу на розробку детального плану території села Кулажинці: Рішення №128 про надання дозволу ТОВ «Трубіж Агро Центр» на розробку детального плану територій окремої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2944 га, та Рішення № 129 про надання дозволу ОСОБА_6 на розробку детального плану територій загальною площею 1,8014 га до складу якої самовільно включені 6 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2.

У подальшому Головою Кулажинської сільської ради Козюбом С.А. замовлено та затверджено, а Начальником відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Харитонюк Т.М. погоджено Завдання на проектування Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Таким чином, є підстави вважати, що проект детального плану території розроблений у вигляді, що передбачає забудову, саме з можливістю подальшої зміни цільового призначення земельних ділянок, виведення їх з категорії земель сільськогосподарського призначення - ведення особистого селянського господарства в іншу категорію, що дозволяла б здійснювати комерційну діяльність та забудову юридичній особі - ТОВ «Трубіж Агро Центр».

Отже, у випадку затвердження детального плану території вказаних земельних ділянок існуватиме можливість зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Оскаржувані рішення, прийняті 21.06.2017, мають очевидні ознаки протиправності, оскільки відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Також відповідно до цієї норми закону детальний план території можливо розробляти лише для трьох видів територій - кварталів, мікрорайонів або іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, і жодним нормативно - правовим актом не передбачено розроблення детального плану на окремі земельні ділянки.

Крім того, позивач зазначає, що на земельних ділянках, які належать третім особам, фактично здійснюються будівельні роботи по приєднанню до електричних мереж електроустановок об'єктів, які знаходяться на земельних ділянках НОМЕР_6, що підтверджується листом ПАТ «Київобленерго».

Отже, позивач вважає, що існує небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у Реєстрі дозвільних документів немає жодної інформації про початок здійснення будівельних робіт, що підтверджується листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2017 № 10/10-18/11/02

Після прийняття оскаржуваних рішень Головою Кулажинської сільської ради було затверджено завдання на проектування Детального плану спірних земельних ділянок.

На виконання вказаного завдання архітектором ОСОБА_7 розроблено проект Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Згідно проекту Детального плану, на земельних ділянках, призначених для ведення особистого селянського господарства, планується здійснювати її забудову під комерційне підприємство, побудувавши господарську будівлю, гаражі для зберігання техніки та склад площею 4 тисячі квадратних метрів та висотою 9 метрів, будівельний обсяг якого становить понад 35 тисяч кубічних метрів.

При цьому, 19.09.2017 відбулися громадські слухання щодо затвердження Детального плану території, на яких позивач та інші мешканці села Кулажинці висловили свої заперечення з приводу його затвердження та надали свої зауваження.

Крім того, цільове призначення спірних земельних ділянок - для особистого селянського господарства, що підтверджується копією витягів ДЗК.

Натомість, завдання на розробку детального плану території передбачає забудову земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зокрема, складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Статтею 23 Земельного кодексу України гарантується пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що проект детального плану території розроблений у вигляді, що передбачає забудову саме з можливістю подальшої зміни цільового призначення земельних ділянок, а саме: виведення їх з категорії земель сільськогосподарського призначення - ведення особистого селянського господарства в іншу категорію, що дозволяла б здійснювати комерційну діяльність та забудову юридичній особі - ТОВ «Трубіж Агро Центр», тому у випадку затвердження детального плану території вказаних земельних ділянок існуватиме можливість зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Також, відповідно до цієї норми закону, детальний план території можливий лише для трьох видів територій - кварталів, мікрорайонів або іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Аналогічна норма закріплена пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», згідно якого детальний план розробляється виключно на основі затвердженого генерального плану населеного пункту, і при цьому лише на структурно-планувальні елементи території в межах населеного пункту. Також цим пунктом передбачено, що детальний план розробляється як правило на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що рішення про розроблення детального плану території може бути прийнято лише на підставі та для уточнення генерального плану території. Разом з тим, за наявності затвердженого генерального плану розробка на його підставі детального плану території не передбачена для окремої земельної ділянки, що є ознакою протиправності прийнятих рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем у даній справі позовних вимог, обставин та наданого обґрунтованого клопотання із відповідними доказами, в якому позивач просить забезпечити адміністративний позов і які дають можливість суду зробити висновок про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття таких заходів, у разі задоволення позову, призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача, клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у даній справі підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи, викладені в апеляційній скарзі, оскільки здійснення заходів щодо будівництва незаконного господарюючого об'єкту на землях, всупереч цільовому призначенню, істотно порушують права та інтереси всієї територіальної громади с. Кулажинці та позивача, як члена цієї громади.

Посилання апелянта, що процедура погодження та затвердження проекту землеустрою довша, ніж розгляд адміністративної справи, як на підставу необґрунтованості заяви про забезпечення позову судом не приймаються, оскільки з аналізу норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є підстави вважати, що рішення Кулажинської сільської ради про затвердження детальних планів території можуть бути прийняті на найближчих сесіях, а відтак прийняття таких рішень, продовжить ланцюг порушення законних інтересів позивача та інших мешканців села.

ОСОБА_6 та ТОВ «Трубіж Агро Центр» в порушення вимог державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» порушили встановлену санітарну зону (200 метрів) для зберігання мінеральних добрив (карбоміду) на безпечній відстані від житлових помешкань, що було зафіксовано під час проведення обстеження спеціалістами управління Держпродспоживслужби в Броварському районі зазначених ділянок, що підтверджується листом №10-05-18/3762 від 26.06.2017.

ТОВ «Трубіж Агро Центр» в апеляційній скарзі не наведено обставин та доводів, які спростовують рішення суду першої інстанції, доказів дотримання норм чинного законодавства та відсутності порушення прав позивача чи інших осіб.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову, які запроваджують певні обмеження не є постійними, а мають тимчасовий характер, при цьому сторони не позбавлені права звертатися до суду з клопотання про зміну заходів забезпечення позову або їх скасування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку наявні передумови для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Кулажинській сільській раді вчиняти дії щодо затвердження Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна