Рішення № 72977783, 21.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/581/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (далі – УПСЗН Деснянської районної у місті Чернігові ради), в якому просить: визнати противоправну бездіяльність ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради в частині ненадання пільги та сплатити компенсації передбачені пунктах 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з травня 2012 року по липень 2017 року; зобов’язати ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради надати пільги та сплатити компенсації передбачені пунктах 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з травня 2012 року по липень 2017 року; зобов'язати ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що вона має право на пільги та сплатити компенсації передбачені пунктах 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради неправомірно відмовлено їй у надання вказаних пільги та сплатити компенсації.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 60-63). Зазначив, що УПСЗН Деснянської районної у місті Чернігові ради діяло лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та заперечує проти протиправної бездіяльності стосовно позивача.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені повністю, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, про що Чернігівською обласною державною адміністрацією видано посвідчення серії А № 425086 від 12.09.2006 та вкладкою до нього № 328 від 29.07.2013 (а.с. 37).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі № 825/133/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі; визнано незаконною бездіяльність управління в частині не відкоригування інформації в ЄДАРП про статус пільговика ОСОБА_3В з 2013 року, згідно довідки МСЕК № 1 сер. АВ № 0111387 від 02.07.2013 та вкладки № 328 від 29.07.2013; зобов'язано управління відкоригувати інформацію в ЄДАРП з липня 2013 року про .пільговика ОСОБА_3, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, на підставі вкладки № 328 від 29.07.2013, та довідки МСЕК № 1 сер. АВ № 0111387 від 02.07.2013 вилучити інформацію з ЄДАРП про статус, який передбачений ст. 36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та замінити даний період інформацією про статус, який передбачений ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В подальшому відповідачем добровільно було виконано рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі № 825/133/17, а саме - відкоригована інформація в ЄДАРП з травня 2012 року про пільговика ОСОБА_3, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

На вимогу представника позивача ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради була видана копія персональної облікової картки –«відкоригованої» на ім’я ОСОБА_3 з якої вбачається, що рішення суду належно виконано, інформація про статус, який передбачений ст. 36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» в Україні з ЄДАРП вилучена та замінена на інформацію про статус, який передбачений ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

14.08.2017 позивач для належного користування своїми правами щодо отримання пільг та компенсацій, передбачених пунктах 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з травня 2012 року по липень 2017 року звернулась до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради з проханням в досудовому порядку компенсувати вказані пільги та компенсацій передбачені ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 17.08.2017 №12-08/21979 ОСОБА_4 праці та соціального захисту Заселення Деснянської районної у м. Чернігові ради відмовилось компенсувати позивачу передбачені пільги (а.с. 9-10).

Вважаючи, що ОСОБА_4 неправомірно відмовлено у наданні пільг та виплаті вищевказаних компенсацій, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - ОСОБА_5) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

ОСОБА_5 спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1.

Позивач як було встановлено судом має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серії А № 425086 від 12.09.2006 та вкладкою до нього № 328 від 29.07.2013 (а.с. 37).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону передбачено безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17.08.1998 р. № 1303, безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально- профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами.

Витрати, пов'язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров’я.

Визначення права на отримання окремими групами населення пільг щодо забезпечення лікарськими засобами у разі амбулаторного лікування за рецептами лікарів, які відпускаються залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підтвердження використання лікарських засобів позивачем надано до суду довідку про встановлення діагнозу, в якій також вказано про потребу вживання позивачем відповідних ліків (а.с. 19). Крім того надано розрахунок роздрібної ціни вказаних ліків (а.с. 20).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 20 Закону передбачено позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні.

Згідно п. 9 Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854 для взяття на облік для забезпечення путівкою, постраждалий віднесений до 1 категорії, подає органу соціального захисту населення заяву про взяття на облік для отримання путівки за формою затвердженою Мінсоцполітики, довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о, копію посвідчення громадянина віднесеного до категорії 1 (із вкладкою) та копію паспорта.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі поданих заяв ОСОБА_3 від 14.01.2011 та 04.01.2012 позивача було постановлено на облік для отримання у 2012 та 2013 роках путівок для санаторно- курортного лікування, але на лікуванні вона не перебувала й компенсації за путівки не отримувала.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 16.05.2000 № 800, що діяла до 23.03.2013, а саме п. 17, передбачено, що у разі самостійної організації санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується компенсація середньої вартості путівки у розмірах установлених Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.03.2013 № 261, що діяла з 23.03.2013 (втрата чинності 01.01.2017), а саме п. 23 передбачено, що у разі коли постраждала особа чи потерпіла дитина протягом року перебувала на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, але не отримувала її (крім випадку відмови від путівки), така особа або дитина має право на отримання грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування в установленому законодавством розмірі. Для виплати такої компенсації лікування постраждала особа чи один із батьків потерпілої дитини або особа, яка їх замінює, подає місцевому органові за місцем проживання заяву про виплату грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування та необхідні підтверджуючі »документи.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 2014 року по 2016 позивач у черзі для отримання путівки не перебувала й компенсації не отримувала.

Заява на забезпечення санаторно-курортною путівкою в 2017 році була подана ОСОБА_3 25.08.2016.

З 01.01.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2016 № 854, якою затверджено «Порядок надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким визначено новий механізм оплати послуг із санаторно-курортного лікування. Безоплатне забезпечення путівками проводиться шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно- курортним закладам та закладам відпочинку за надання послуг із санаторно-курортного лікування або відпочинку.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 10.05.2017 по 27.05.2017 ОСОБА_3 перебувала на санаторно- курортному лікуванні в Менському санаторії «Остреч».

Таким чином, забезпеченням санаторно-курортним лікуванням позивача виконано в не повному обсязі.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 20 Закону передбачено безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Так, відповідно до пункту 19 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, у тому числі, безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.

Підпунктом 13 пункту 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (який діяв до того, як його було виключено постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 759 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 і від 14 травня 2015 року № 285») було передбачено, що відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та за місцем реєстрації громадян на підставі проїзних квитків, пред'явлених управлінню (відділу) праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконкому міських, районних у містах рад.

Однак, виключення вищевказаного положення із пункту 3 Порядку, що передбачав механізм відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом, на думку суду, не може бути підставою для не проведення виплати компенсації вартості квитків на проїзд за період з 2012 по липень 2017 року з огляду на положення статті 22 Конституції України та є невиправданим втручанням в право ОСОБА_3., передбачене статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, гарантоване право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи на компенсацію безплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад в повному обсязі визначено пунктом 19 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу ніж вищевказаний Порядок.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством України гарантовано право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на компенсацію в повному обсязі, за рахунок державного бюджету, вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку один раз на рік.

У відповідності до пункту 22 частини 1 статті 20 Закону передбачено використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

В матеріалах справи містяться розрахункові листи щодо заробітної плати позивача, для розрахунку додаткової відпустки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З відзиву відповідача та пояснень представника відповідача вбачається, що пільги згідно пункту 1, 4, 15, 19 та 22 частини 1 статті 20 Закону були надані ОСОБА_3 надавались межах можливостей управління, але в повному обсязі.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством України гарантовано право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на пільг та сплати компенсації, передбачених у пунктах 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зв’язку із чим позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання противоправною бездіяльності відповідача в частині ненадання позивачу вказаних пільг та сплати компенсації за період з травня 2012 року по липень 2017 року та зобов’язання відповідача надати позивачу пільги та сплатити компенсації, передбачені пунктами 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з травня 2012 року по липень 2017 року підлягають задоволенню.

ОСОБА_5, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а так само Конституцією та законодавством України, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Враховуючи викладене та підтвердження позовних вимог достатніми доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України визначено встановлення судом судового контролю, як право суду, а не його обов'язок, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови позивачу у задоволенні даного клопотання.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14032, ІН НОМЕР_1) задовольнити повністю.

Визнати противоправну бездіяльність ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів,14027, код ЄДРПОУ 03196191) в частині ненадання ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14032, ІН НОМЕР_1) пільг та сплати компенсації, передбачених у пунктах 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з травня 2012 року по липень 2017 року.

Зобов’язати ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів,14027, код ЄДРПОУ 03196191) надати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14032, ІН НОМЕР_1) пільги та сплатити компенсації, передбачені пунктами 1, 4, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з травня 2012 року по липень 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення буде складено 26 березня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков