Рішення № 72977778, 22.03.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1984/1715 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гомельчука С.В.,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

представника позивача - Малюка Є.В.,

представника відповідача - Зуба О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "НАСА" до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року, №UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року, стягнення коштів,

встановив:

18 грудня 2017 року Приватне підприємство "НАСА" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, митний орган), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС №UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення № 1);

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС №UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення № 2);

- стягнути з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року в сумі 114978,70 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року в сумі 116702,28 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 грудня 2016 року Приватне підприємство "НАСА" уклало контракт № CH-UA-15/12/16 з компанією SIM (Scoul Industrial Machines) /SCEC BUILDING (відправник) та компанією LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (продавець).

На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів відправник - компанія IM (Scoul Industrial Machines) /SCEC BUILDING, здійснив на адресу покупця - ПП "НАСА" поставку товару: - "Плівка з вторинної сировини, не самоклейна з полімерів вінілхлориду, гнучка, не пориста, не армована, використовується при облицюванні виробів з деревини, у рулонах" - товар за кодом 39204310 (митна декларація №508070/2017/000748 від 24 жовтня 2017 року); "Плівка з вторинної сировини, не самоклейна з полімерів вінілхлориду, гнучка, не пориста, не армована, використовується при облицюванні виробів з деревини, у рулонах" - товар за кодом 39204310 (митна декларація №508070/2017/000794 від 01 листопада 2017 року). Під час декларування вказаного товару позивачем, відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України, було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 43815,62 дол. США, згідно декларації №508070/2017/000748 від 24 жовтня 2017 року (далі - декларація № 1) та 44066,49 дол. США, відповідно до митної декларації №508070/2017/000794 від 01 листопада 2017 року (далі - декларація № 2). З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Проте, 24 жовтня 2017 року відповідачем прийнято Рішення № 1, яким за резервним методом на рівні 1,31 дол.США/кг, скориговано митну вартість товару на суму 60455,19 дол. США (митна декларація № 1); 01 листопада 2017 року відповідачем прийнято Рішення № 2, яким за резервним методом на рівні 1,31 дол.США/кг, скориговано митну вартість товару на суму 60776,14 дол. США (митна декларація № 2). Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54 - 55 Митного кодексу України, оскільки графа 33 вказаних рішень не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи, які містять відомості про вартість страхування та перевезення вантажу, оскільки вказана обставина жодним чином не спростовує митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.

30 січня 2018 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом підприємства ПП "НАСА" до митного органу було подано митні декларації № 1 та № 2 для здійснення митного оформлення товару ввезеного на умовах поставки CIF Odessa (Україна), відповідно договору від 15 грудня 2016 року № CH-UA-15/12/16, укладеного між ПП "НАСА" та компанією SIM (Scoul Industrial Machines) /SCEC BUILDING, компанією LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості, відповідно до Митного кодексу України, митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Херсонській митниці ДФС України остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Херсонській митниці ДФС України інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті обґрунтовано, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків. Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

15 січня 2018 року, судом прийнято рішення про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

З 16 січня 2018 року по 23 січня 2018 року головуючий суддя по справі знаходився на лікарняному, з 29 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року - у запланованій відпустці. З огляду на вказане, підготовче засідання було призначено на 14 березня 2018 року.

14 березня 2018 року судом проведено підготовче засідання, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено розгляд справи по суті на 22 березня 2018 року.

В судове засідання, призначене на вказану дату, представники сторін з'явились.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15 грудня 2016 року ПП "НАСА" (покупець) уклало контракт № CH-UA-15/12/16 з компанією LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF Odessa (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - будівельні матеріали в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.

28 серпня 2017 року між ПП "НАСА" та LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD укладено додаткову угоду до контракту № СН-UА-15/12/16, згідно якої, в пп.6.2. п.6 Контракту внесено зміни "Вантажовідправником є: SIM (Seoul Industrial Machines) SCEC BUILDING 123, Anam-Dong 2ga Sungbuk-gu Seoul, Republic of Korea".

Відповідно до умов вказаного контракту, позивач отримав "будівельні матеріали", на загальну суму 43815,62 дол. США (митна декларація № 508070/2017/000748 від 24 жовтня 2017 року) та 44066,49 дол. США (митна декларація № 508070/2017/000794 від 01 листопада 2017 року).

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом, позивачем до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний" Херсонської митниці ДФС України, 24 жовтня 2017 року було подано митну декларацію №1, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 43815,62 доларів США; 01 листопада 2017 року було подано митну декларацію №2, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 44066,49 доларів США.

Разом із митною декларацією № 1, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист від 28 серпня 2017 року, рахунок фактура (інвойс) від 28 серпня 2017 року, коносамент від 06 вересня 2017 року, автотранспортна накладна №2902/1 від 19 жовтня 2017 року, автотранспортна накладна №2902/2 від 19 жовтня 2017 року, декларація про походження товару від 28 серпня 2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15 грудня 2016 року, договір про надання послуг митного брокера від 18 квітня 2012 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 19 жовтня 2017 року, калькуляція виробничого процесу від виробника, платіжне доручення по оплаті за товар, комерційна пропозиція від виробника, висновок ТТП № Вс-658 від 08 жовтня 2017 року, експортна декларація країни відправлення, інтернет інформація про товар, прайс - лист від виробника.

До митної декларації № 2, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист від 11 вересня 2017 року, рахунок фактура (інвойс) від 11 вересня 2017 року, коносамент від 19 вересня 2017 року, автотранспортна накладна № 2914/1 від 31 жовтня 2017 року, автотранспортна накладна №2914/2 від 31 жовтня 2017 року, декларація про походження товару від 11 вересня 2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15 грудня 2016 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 28 липня 2017 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 3 від 11 вересня 2017 року, договір про надання послуг митного брокера від 18 квітня 2012 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 31 жовтня 2017 року, калькуляція виробничого процесу від виробника, платіжне доручення по оплаті за товар, комерційна пропозиція від виробника, висновок ТТП № Вс-658 від 08 жовтня 2017 року, експортна декларація країни відправлення, інтернет інформація про товар, прайс - лист від виробника.

При здійсненні перевірки вказаних митних декларацій за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-15/12/16 від 15 грудня 2016 року відповідачем встановлено, що згідно пункту 3.1., поставка товару здійснюється на умовах CIF Odessa (Україна). В положеннях Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс - 2010) зазначено, що умови поставки CIF - "вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. Відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування повинні включатися до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ПП "НАСА" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, було запропоновано ПП "НАСА" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем щодо поданих декларацій, додатково були надані наступні документи: прайс - листи від постачальника (продавця); комерційні пропозиції; копії митної декларації країни відправлення.

24 жовтня 2017 року та 01 листопада 2017 року Херсонською митницею ДФС України прийнято Рішення № 1 та № 2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої відкоригована митна вартість товару склала 60455,19 дол. США за Рішенням № 1 та 60766,14 дол. США за Рішенням № 2, які є предметом оскарження у даній справі.

Заявами від 10 листопада 2017 року № 10/11/17-40 та від 17 листопада 2017 року №17/11/17-57 ПП "НАСА", відповідно до п. 8 ст. 55 МКУ, до Херсонської митниці ДФС було надіслано додаткові документи для підтвердження заявлениої позивачем митної вартості у податковій декларації № 1:

- висновок Херсонської ТПП від 08 листопада 2017 року № Вє-658;

- платіжне доручення по оплаті за товар № 442 від 10 жовтня 2017 року;

- комерційна пропозиція від виробника (повторно);

- експортна декларація країни відправлення від 31 серпня 2017 року № 41377-17-1000х (повторно);

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н);

витяги з мережі Інтернет щодо вартості подібних товарів.

Крім того, заявами від 10 листопада 2017 року № 10/11/17-39 та від 17 листопада 2017 року №17/11/17-58 ПП "НАСА", відповідно до п. 8 ст. 55 МКУ, до Херсонської митниці ДФС було надіслано додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості у податковій декларації № 2:

- висновок Херсонської ТПП від 08 листопада 2017 року № Вє-658;

- платіжне доручення по оплаті за товар № 446 від 25 жовтня 2017 року;

- комерційна пропозиція від виробника (повторно);

- експортна декларація країни відправлення від 14 вересня 2017 року № 41377-17-100108х (повторно);

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н;

- витяги з мережі Інтернет щодо вартості подібних товарів.

У зв'язку із прийняттям відповідачем наведених рішень, позивач був змушений додатково надмірно сплатити: суму ПДВ в розмірі 92867,41 грн. та суму ввізного мита в розмірі 22111,29 грн. за Рішенням № 1; суму ПДВ в розмірі 94259,53 грн. та суму ввізного мита в розмірі 22442,75 грн. за Рішенням № 2.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує про наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Конституції України, Митного кодексу України, Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, видання МТП № 560, в редакції з 01 січня 2011 року Інкотермс 2010, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24 травня 2012 року № 598, Податкового кодексу, Бюджетного кодексу, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. № 618 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок № 618).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 та ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, частинами 1 - 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Приписами частин 1 - 3 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, як вже зазначалося судом, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 31 березня 2015 року по справі № 21 - 127а15, в якій зазначається, зокрема, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Митним органом у графі 33 оскаржуваних рішень зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку із тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтверджені, декларантом неподані усі необхідні документи. Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено складових митної вартості, які є непідтвердженими, причину неможливості встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Здійснюючи спірне коригування митної вартості, відповідач стверджує, що в наданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA-15/12/16, згідно пункту 3.1 поставка товару здійснюється на умовах CIF, проте відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Отже, на думку представника відповідача, згідно наданого контракту витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості поданих декларацій.

Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за контрактом №CH-UA-15/12/16, оплата видатків на транспортування товару до місця призначення, страхування товару є обов'язком продавця. Витрати щодо транспортування та страхування товару здійснено продавцем і додатково декларантом не сплачувалися. Крім того, контрактом не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010 також не передбачають обов'язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.

У зв'язку з встановленням розбіжностей в наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Херсонською митницею ДФС було витребувано додаткові документи, за перевіркою яких, на думку відповідача встановлено розбіжності, які полягають фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем - декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.

Митний орган посилається на факти існування відмінностей/розбіжностей у документах, які були додатково надані позивачем на підтвердження даних митної декларації № 1, зокрема:

- додатково надано платіжне доручення № 442 від 10 жовтня 2017 року містить інформацію про здійснення повного розрахунку за товар, який було подано до митного оформлення за Митною декларацією від 24 листопада 2017 року № UA508070/2017/000751, що здійснено всупереч до п. 5.5 контракту, згідно якого розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати протягом 30 ді після отримання товару на склад покупця, а п 2.5. передбачає здійснення передоплати за товар до початку його виробницва, декларантом не було надано митному органу додаткову угоду та/або комерційні документи, в яких міститься інформація про заміну вищезазначених умов договору;

- комерційна пропозиція продавця товару від 23 серпня 2017 року не містить періоду дії наведених у ній цін;

- в митній декларації країни відправлення від 31 серпня 2017 року № 41377-17-100058х вартість товару за штуки відрізняється від тієї, яка вказана в комерційному інвойсі № NS-CI-28AUG2017 від 28 серпня 2017 року;

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н дозволяє стверджувати, у що ціну товару, вказану у рахунку фактурі NSCI28AUG2017 від 28 серпня 2017 року, не включено витрати на страхування на странспортування товару з Китаю до митної території України.

Відносно посилання митного органу на факти існування відмінностей/розбіжностей у документах, які були додатково надані позивачем на підтвердження даних митної декларації № 2, відповідач зазначає:

- додатково надано платіжне доручення № 446 від 25 жовтня 2017 року містить інформацію про здійснення повного розрахунку за товар, який було подано до митного оформлення за Митною декларацією від 01 листопада 2017 року № UA508070/2017/000796, що здійснено всупереч до п. 5.5 контракту, згідно якого розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати протягом 30 ді після отримання товару на склад покупця, а п 2.5. передбачає здійснення передоплати за товар до початку його виробницва, декларантом не було надано митному органу додаткову угоду та/або комерційні документи, в яких міститься інформація про заміну вищезазначених умов договору;

- комерційна пропозиція продавця товару від 23 серпня 2017 року не містить періоду дії наведених у ній цін;

- в митній декларації країни відправлення від 31 серпня 2017 року № 41377-17-100108х вартість товару за штуки відрізняється від тієї, яка вказана в комерційному інвойсі № NS-CI-28SEP2017 від 11 вересня 2017 року;

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н дозволяє стверджувати, у що ціну товару, вказану у рахунку фактурі NS-CI-28SEP2017 від 11 вересня 2017 року, не включено витрати на страхування на странспортування товару з Китаю до митної території України.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що у відповідності до п.5.5 контракту № CH-UA-15/12/16, розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати протягом 30 діб після отримання товару на склад покупця, а п. 2.5 передбачає здійснення передоплати за товар до початку його виробництва. Декларантом не було надано митному органу додаткову угоду та/або комерційні документи, в яких міститься інформація про зміну вищезазначених умов договору. Наголошує на тому, що поставка товару здійснюється в порушення п. 3.2. та 6.1. контракту від 15 грудня 2016 року № CH-UA-15/12/16.

На думку суду вказані обставини не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не слугували підставою (чи однією з підстав) для прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Отже, наведені митним органом розбіжності не узгоджуються із вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно графи 33 пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (Наказу № 598), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваних рішень, то за результатами проведених консультацій, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу:

1. у Рішенні № 1 для коригування була використана - Митна декларація від 28 вересня 2017 року № UA500040/2017/008144, а саме: 1,31 дол. США/кг числове значення митної вартості товару становить: 46149 кг х 1,31 = 60455,19 дол. США;

2. у Рішенні № 2 для коригування була використана - Митна декларація від 28 вересня 2017 року № UA500040/2017/008144, а саме: 1,31 дол. США/кг числове значення митної вартості товару становить: 46394 кг х 1,31 = 60776,14 дол. США.

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, суд вказує, що графа 33 оскаржуваних рішень не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішень про корегування митної вартості товару № 1 в сумі 114978,70 грн та № 2 в в сумі 116702,28, суд зазначає наступне.

Питання щодо порядку та умов повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульовано ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 45 Бюджетного кодексу України, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. № 618 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364.

Так, ч. 1, ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Розділом ІІІ Порядку № 618 встановлено порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Згідно п.1 Розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Пунктами 2-6 Розділу ІІІ Порядку №618 визначено, що заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІІ Порядку № 618, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

З урахуванням наведених законодавчих норм, суд дійшов висновку про передчасність та відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішень про корегування митної вартості товару № 1 в сумі 114978,70 грн та № 2 в в сумі 116702,28.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів. Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000007/2 від 22 січня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог, судом, на підставі викладеного, вирішено відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, керуючись статтями 2, 19, 139, 205, 241 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС України №UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС України №UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року про коригування митної вартості товарів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонської митниці ДФС України (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) на користь Приватного підприємства "НАСА" (73000, м. Херсон, проспект 200 - річчя Херсона, 28, код ЄДРПОУ 31653467), сплачений судовий збір в сумі 1600,00 грн., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 березня 2018 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 5.2.2