Постанова № 72977288, 26.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 р. № 820/824/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника відповідача - Міністерства оборони України - Москова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 19 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_4 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 згідно вимог: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Також у позові позивачем заявлено клопотання про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення та зобов'язання Міністерства оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум було прийнято рішення, а саме п. 19 протоколу №119 від 17.11.2017 р., яким відмовлено ОСОБА_4 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. На думку позивача, вказане рішення є протиправним та таким, що прийнято з порушеннями норм діючого законодавства, а отже порушує права позивача.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату до суду надав відзив, в якому просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог стосовно зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. Представником відповідача вказано, що зазначені позовні вимоги вже були розглянуті в рамках розгляду справи №642/2234/17.

Представник відповідача Міністерства оборони України у наданому до суду відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позивачем було подано до Харківського обласного військового комісаріату не повний пакет документів, а саме не надано жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Також вказано, що позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивачу є втручанням у дискреційні повноваження та виходить за межі адміністративного судочинства, а отже не підлягає задоволенню. Також представником відповідача Міністерства оборони України у поданому відзиві заявлено клопотання про клопотання про виключення Харківського обласного військового комісаріату як відповідача по справі та залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Міністерства оборони України. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що вимоги звернені до Харківського обласного військового комісаріату є передчасними, оскільки вказаним суб'єктом жодним чином не порушено прав позивача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив суд розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_4 проходив строкову військову службу в період з 14.04.1986 р. по 20.06.1988 р. у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

09 червня 2016 року Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв встановлено, що поранення (контузія) захворювання ОСОБА_4 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки МСЕК Серія 12 ААА від 19.10.2016 року позивачу була встановлена ІІІ група інваліда війни з 11.10.2016 року по 01.11.2018 року з причини поранення, (контузія) та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

ОСОБА_4 23.03.2017 р. звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Харківського обласного військового комісаріату з усіма передбаченими документами при цьому надав довідку МСЕК Серія 12 ААА від 19.10.2016 року, як підставу свого права на одноразову грошову допомогу.

Надісланим позивачу листом №785/ВЗС від 03.04.2017 Харківським обласним військовим комісаріатом вказано, що підстав для складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідачем немає, оскільки позивач не представив документ, що свідчить про те, що його травми та поранення не пов'язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.05.2017 року у справі №642/2234/17 за позовом ОСОБА_4 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..» та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги…» та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року у справі №642/2234/17 апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишено без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 26.05.2017 р. по справі № 642/2234/17 змінено в частині мотивів та підстав задоволення позову.

Так, Харківським апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.09.2017 року із посиланням на норми діючого законодавства вказано, що листом №785/ВЗС від 03.04.2017 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги. При цьому, відповідач не приймав рішення щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, а отже висновок суду першої інстанції щодо безпідставної відмови відповідача в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є помилковим.

Також у вказаному судовому рішенні зазначено, що посилання відповідача в листі на неможливість складання висновку з огляду на неподання позивачем документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, є безпідставними та необґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вище викладене суд зазначає, що з врахуванням положень вище вказаної статті обставини встановлені вище вказаним судовим рішенням не доказуються при розгляді даної справи.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання судового рішення у справі №642/2234/17 Харківським обласним військовим комісаріатом складено відповідний висновок та направлено його із поданими позивачем документами до розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України.

Міністерством оборони України за результатами розгляду поданих висновку та документів прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги…, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Також вказано, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, які подані разом із іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.

Суд зазначає, що вказане рішення зазначене у п. 19 протоколу №119 від 17.11.2017р. засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, витяг з якого наявний у матеріалах справи (а.с. 9).

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пп. 27 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Суд також зазначає, що наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. № 530, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, додатком 13 до якого затверджено форму висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону.

При цьому, відповідно до положень ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Вказане положення кореспондується із положеннями п. 19 Порядку №975.

З аналізу вище викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку №975.

Однак, як встановлено судовим розглядом незважаючи на встановлені норми чинного законодавства, які визначають гарантії соціального забезпечення військовослужбовців, відповідачем Міністерство оборони України не прийняв відповідного рішення про призначення та виплату позивачу спірної допомоги.

Судом встановлено, що позивачем при подачі заяви та документів про виплату одноразової грошової допомоги був наданий висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 545-2016 від 27.05.2016 р. про обставини поранення.

Суд зазначає, що відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402) причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК (військово-лікарська комісія) цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Пунктом 21.21. Положення № 402, відповідно до якого - за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн (63-94-п), посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Саме в такому порядку встановлювався причинний зв'язок отримання поранення позивачу, тому посилання Міністерства оборони України на відсутність серед документів поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги документу про причини та обставини поранення є безпідставними, необґрунтованими та протиправними.

Суд зазначає, що довідка, на яку посилається представник відповідача у подану відзиві, наведена у додатку № 5 до Положення 402, яка визначає, що поранення отримано не в стані алкогольного сп'яніння тощо, видається лише з 14 серпня 2008 року, коли Міністерством оборони України було видано Наказ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а позивач звільнявся з військової служби у 1988 році і на той період не було такої форми довідки.

Крім того, згідно приписів п. 4.7 «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого чинним наказом Міністра оборони України № 530 від 14.08.2014 року, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 20.10.2014 року за № 1294/26070 - у разі настання інвалідності подаються такі документи ……… документ про обставини поранення - копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - надається лише у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем був наданий повний перелік документів згідно Порядку №975, а Міністерством оборони України безпідставно відмовило позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги.

При цьому, заслуговує уваги той факт, що обставинам подання позивачем повного пакету документів вже була надана правова оцінка судовими рішеннями, у справі №642/2234/17.

Отже, оскільки Міністерством оборони України під час судового розгляду справи не надано доказів правомірності свого рішення, яке полягає у відмові в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування та виплату одноразової грошової допомогу як військовослужбовцю, який отримав ІІІ групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п. 19 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_4 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року суд зазначає наступне.

Представником Харківського обласного військового комісаріату у відзиві заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог стосовно зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з приводу якого суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у справі №642/2234/17 позивачем було оскаржено бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягала в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги …" та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 р., у зв'язку з чим і було заявлено аналогічні позовні вимоги до вказаного відповідача.

Однак у даній справі вказані позовні вимоги ОСОБА_4 заявлено до Харківського обласного військового комісаріату з інших підстав, а отже на разі відсутні підстави для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Також представником Міністерства оборони України заявлено клопотання про виключення Харківського обласного військового комісаріату як відповідача по справі та залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Міністерства оборони України суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Однак, положеннями Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу № 530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень Харківського обласного військового комісаріату, а отже, стосується його прав та обов'язків.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання представника Міністерства оборони України.

З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що оскільки рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13. Порядку №975, то наявні підстави для зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно надіслати висновок з документами про призначення позивачу одноразової грошової допомоги на адресу Міністерства оборони України.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Міністерства оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 згідно вимог: ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року суд зазначає наступне.

Оскільки судовим розглядом встановлено протиправність п. 19 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_4 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, що пов'язано із ненаданням належної оцінки поданим позивачем документам до відповідної заяви, то суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути документи про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно вимог: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

При цьому, суд зазначає, що в адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про зобов'язання відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 19 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_4 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно вимог: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.