Рішення № 72977196, 15.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/55/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що контрагенти позивача виконали вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема видали покупцеві належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку. При цьому, ні Закон України "Про податок на додану вартість", ні будь-який інший закон з питань оподаткування, не зобов'язує покупця перевіряти статус продавця як платника ПДВ і нести за це відповідальність. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено. Крім того, зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення складене з порушенням вимог статей 58, 60 Податкового кодексу України.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. 26.01.2018 подав відзив на позов, у якому зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 19.12.17 №0043431750 за наслідками судового розгляду справи №3/322 прийняте відповідачем відповідно до функцій, передбачених ПК України та в межах наданих чинним законодавством повноважень.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, суд дійшов до наступних висновків.

10.11.2006 Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області складено акт № 525/17/НОМЕР_2 про результати позапланової документальної перевірки суб'єкта господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01.01.2004 по 31.03.2006 /а.с. 21-33/.

На підставі зазначеного акту перевірки Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області винесено податкові повідомлення-рішення від 20.11.2006 № 0002881750/0 про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб на суму 3031156,04 грн /а.с.43/ та № 0002891750/0 про донарахування податку на додану вартість на суму 7680027,14 грн /а.с. 44/.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 11.07.2017 у справі №3/322 позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та визнано недійсними вищезазначені податкові повідомлення-рішення Гадяцької ОДПІ (до реорганізації Лохвицької ОДПІ) /а.с. 45-49/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 постанова Господарського суду Полтавської області від 11.07.2017 у справі №3/322 скасована. Прийнята нова постанова, якою позов ФОП ОСОБА_4М. задоволено частково, зокрема, скасоване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 №0002881750/0 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 515 578,02 грн /а.с. 50-59/.

На підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 ГУ ДФС у Полтавській області 19.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 343718,68 грн, з них за основним платежем - 343718,68 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 171859,34 грн /а.с. 18/.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду 08.11.2017 у справі №3/322 надана оцінка податковому повідомленню-рішенню №0002891750/0 від 20.11.2006 та скасоване в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 515 578,02 грн, з наступних підстав.

За порушення п.3, п.4 ст.33 розділу IV Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93 №12 та ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.92 (далі - Декрет №13-92) податковим органом застосовано штрафні санкції у подвійному розмірі від суми заниження податку на прибуток, з посиланням на пп.17.1.9 п.17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111. Колегія суддів у справі №3/322 визнала помилковим застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за заниження податку з доходів фізичних осіб у подвійному розмірі від суми заниження, та зазначила, що в даному випадку відповідач повинен був застосувати до позивача штрафні санкції за пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-111 в розмірі 50% від суми заниження. З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення Лохвицької МДПІ Полтавської області від 20.11.2006 №0002881750/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання тю податку з доходів фізичних осіб в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 515578,02 грн. підлягає скасуванню.

Таким чином, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 №0043431750, слугували висновки суду, що викладені в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017.

Відповідно до п.5 ст.254 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставинам у справі №3 322 може здійснюватися в порядку касаційного провадження (ст.220 КАС України, в редакції чинній до 15.12.2017).

Аналогічний зміст має й норма ст.341 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) та визначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини справи, встановлені постановою Харківською апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №3/322, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи.

Згідно вимог 11.5 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204. далі - Наказ №1204, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 21.07.17 №658. якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з подачку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошовою зобов'язання, ... штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Як визначено п.7 розділу II Наказу №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення. протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Як визначено п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до ПК України внесено зміни щодо функцій та повноважень контролюючих органів різного рівня.

Згідно п. 41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, його територіальні органи.

Таким територіальним органом є Головне управління Державної фіскальної служби Полтавській області, посадова особа якого прийняла спірне податкове повідомлення- рішення.

Відповідно до п. 191.1 ст.191 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема, серед інших:

- пп.191.1.1 - здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

- пп.191.1.2 - контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

- пп.191.1.6 - здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- пп.191.1.7 - реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків;

- пп.191.1.8 - забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням:

- пп. 191.1.9 - формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

- пп.191.10 - забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів;

- пп.191.1.21 - організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що мас податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку:

- пп.191.1.22 - здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

- пп.191.1.34 - забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного за іншою законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- пп.191.1.45 - звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством;

- пп.191.1.46 - використовують під час виконання своїх посадових (службових); обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом;

- пп.191.1.48 - здійснюють інші функції, визначені законом.

Державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків: здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом (ст.193 ПК України).

Крім того, пп.66.1.5 п.66.1 ст.66 ПК України передбачено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є рішення суду, що набрало законно сили.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 №0043431750 за наслідками судового розгляду справи №3/322 прийняте відповідачем відповідно до функцій, передбачених ПК України та в межах наданих чинним законодавством повноважень.

Передбаченою нормами ПК України та наказом №1204 підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення слугувало судове рішення - постанова Харківською апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №3/322, згідно якої скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 11.07.2017, зменшено суму грошового зобов'язання.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення направлено ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням та згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення за №3600017936539 вручено особисто платнику 22.12.2017.

Щодо зазначення в спірному податковому повідомленні-рішенні виду податку «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» тоді як позивач вважає, що попереднє податкове повідомлення-рішення приймалось з іншого виду податку - «податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» суд зазначає, що відповідно до статті 8 Бюджетного кодексу України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію», яким затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно якого код « 11010500» має найменування «Податок па доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річною декларування.

Стосовно не зазначення в податковому повідомленні-рішенні від 19.12.2017 №0043431750. прийнятого відносно ОСОБА_1 статусу суб'єкта підприємницької діяльності - «фізична особа - підприємець» (ФОП ОСОБА_1М.) суд зазначає, що інформація про реєстрацію ОСОБА_1 як суб’єкта підприємницької діяльності фізичної міститься в ІС «Податковий блок» та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, наказом №1204 затверджена форма «Р» передбачена додатком 2, за якою складаються податкові повідомлення-рішення, «у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень)».

Дана форма передбачає зазначення «прізвища, ім'я, по-батькові» особи, яка повідомляється про прийняття податкового повідомлення-рішення, та її податковий номер.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення містить інформацію про фізичну особу - ОСОБА_1 та реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_2.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платині податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідно бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податково законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визнане податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як визначено пп. 14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а такс штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, ПК України відокремлює вищезазначені поняття «грошове зобов'язання», «податкове зобов'язання», «штрафні (фінансові) санкції», кожне з які вживається в різних значеннях.

Податковим повідомлення-рішенням від 19.12.2017 №0043431750, прийнятим на підставі постанови Харківської апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 по справі №3/322, зменшено суму грошового зобов'язання зокрема, в частині штрафної (фінансової) санкції, у вигляді відсотків (50%).

Пунктом 5 розділу II Порядку складання контролюючими органами податкові повідомлень-рішень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України в: 28.12.2015 №1204, далі - Порядок, зазначено наступне, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкової кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/ас зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ас від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлена рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену сум зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшені від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значені суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Таким чином, пунктом 5 розділу II Порядку не передбачено направлення розрахунку до податкового повідомлення-рішення, яким зменшена штрафна (фінансова) санкція.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПК України.

В свою чергу, статтею 54 ПК України, яка регулює питання визначення сум податкових та грошових зобов'язань, зазначено, що контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань у випадках, передбачених п.54.3 ПК України, в томучислі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 КАС України), тобто, за наслідками контрольно-перевірочної роботи.

Слід зазначити, що окремої форми для податкових повідомлень-рішень, що приймаються за результатами судового оскарження Порядком не передбачено.

Таким чином, посилання позивача на «донараховану» суму податкового зобов'язання нормативно не обґрунтована та не заслуговує на увагу.

Помилковим є твердження позивача про прийняття податкового повідомлення- рішення від 19.12.2017 №0043431750 «яким збільшено суму грошового зобов'язання по іншому виду податку», а саме: «податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» (у частково скасованому ППР) та «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (у спірному ППР). Таке міркування не аргументовано позивачем та не підтверджено жодним доказом.

При цьому, на час проведення позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.014 по 31.03.06, висновки якої відображено в акті №525/17/НОМЕР_2 від 10.11.06 нормативні акти, які регулювали відносини оподаткування податком з доходів фізичних осіб, порушення позивачем яких і встановлено перевіркою, зокрема, Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93 №12 (далі - Інструкція №12); Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13 від 26.12.92 (далі - Декрет №13-92); Інструкція №12, яка втратила чинність 01.01.12, визначала платників податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення і сплати податку з доходів фізичних осіб від за підприємницькою діяльністю.

Пунктом 1.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003№889-ІУ, надавалось визначення самозайнятої особи, зокрема, це платник податку, є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професії діяльності.

Відповідно до п.14.3 Інструкції №12, оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності податковими органами здійснювалось на підставі: - податкових декларацій за звітний податковий період, які надаються наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік); - матеріалів перевірок діяльності таких осіб, проведених податковими органами; - отриманих від податкових агентів податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь таких платників податків, а також суми утриманих » них податків за встановленою формою.

Пунктом 13 Інструкції №12 визначались об'єкти оподаткування, зокрема, оподаткуванню підлягали доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послух, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи

Згідно п.14 Інструкції №12 даний податок обчислювався з доходів, зазначених у цьому розділі Інструкції.

З прийняттям 02.12.2010 Податкового кодексу України, сфера його дії визначена ст. 1, а саме, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків їв зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 9.1.2 п.9.1 ст.9 ПК України, визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить податок на доходи фізичних осіб.

Зокрема, ПК України містить розділ IV «ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ».

Як зазначено пп.14.1.166 п.14.1 ст.14 ПК України, податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний дохід для цілей розділу IV цього Кодексу, це податок на доходи фізичних осіб, платник податку на доходи фізичних осіб, оподаткування податком на доходи фізичних осіб, дохід фізичної особи, який підлягає оподаткуванню.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення «самозайнятої особи» - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Стаття 162 ПК України визначає платників податку на доходи фізичних осіб, якими є:

- пп.162.1.1 п.162.1 фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- пп. 162.1.2 п.162.1 фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- пп.162.1.3 п.162.1 - податковий агент.

Як визначено п. 163.1 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є:

- пп. 163.1.1 п. 163.1 - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- пп. 163.1.2 п.163.2 - доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- пп. 163.1.3 п. 163.1 - іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Стаття 164 ПК України визначає базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб, зокрема, згідно п. 164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання.

Згідно п.56.18 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення- рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19.12.17 №0043431750 за наслідками судового розгляду справи №3/322 прийняте відповідачем відповідно до функцій, передбачених ПК України та в межах наданих чинним законодавством повноважень.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування, довів правомірність власних дій, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (с. Гільці, Чорнухинський район, Полтавська область, 37112, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 березня 2018 року.

Суддя А.Б. Головко