Рішення № 72977102, 26.03.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4160/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі , -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2017 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 16434,32 грн., мотивуючи тим, що він працював у відповідача з 10.08.2015 року по 02.07.2017 року. При звільненні з ним не був проведений розрахунок. Борг відповідача по заробітній платі складає 16434,32 грн..

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить закрити провадження по справі в зв’язку з відсутністю предмета спору.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач у період з 10.08.2015 року по 03.07.2017 року працював у відповідача на посаді оператора котельні 5-го розряду, що підтверджується витягом з наказу №53-К від 03.07.2017 року.

При звільненні позивача, відповідач з ним не розрахувався і заборгованість по заробітній платі становить 16434,32 грн. (а.с.13).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України « Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З врахуванням положень ст.47 КЗпП України, не можуть бути покладені в основу рішення по справі посилання відповідача на відсутність спору між сторонами та відповідно не можуть вони бути і підставою для закриття провадження по справі.

Пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» , а також правові позиції, відображені в судових рішеннях різних інстанцій, на які посилається відповідач у відзиві, взагалі стосуються спорів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, не виплачуючи заборговану позивачеві заробітну плату, відповідач порушив його право на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантоване Конституцією України (ст.43), Законом України «Про оплату праці» та обмежив право на використання його власності для задоволення життєвих потреб грошових коштів протягом 7 місяців.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

З огляду на викладене, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому у відповідності із ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 640 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 268, 430 ЦПК України на підставі ст. 116 КЗпП України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат», що знаходиться в м. Гадяч по вул. Героїв Майдану, 82, оф. 24, Полтавської області, код ЄДРПОУ 36899405, на користь ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 16434,32 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат», що знаходиться в м. Гадяч по вул. Героїв Майдану, 82, оф. 24, Полтавської області, код ЄДРПОУ 36899405, в дохід держави судовий збір в сумі 640 грн..

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_2