Рішення № 72977028, 26.03.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/153/18

провадження у справі № 2/0285/425/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді Мозгового В.Б.

за участю секретаря судового засідання Кравець І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

Позивачі звернулися до суду з цим позовом та просять визнати за ними право власності в одній другій частці кожному на житловий будинок № 16 по вул. Штепіна в місті Новоград-Волинський, Житомирської області.

В обґрунтування позову зазначають, що 23.04.2013 року помер їх батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, з житлового будинку № 16 по вул. Штепіна в місті Новограді-Волинському, Житомирської області, який спадкодавець ОСОБА_3 успадкував після смерті батька ОСОБА_4, який помер 19.07.1993 року. Вони являються спадкоємцями за законом на майно померлого та прийняли спадщину.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок вони звернулися до державного нотаріуса Новоград-Волинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, однак їм було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності померлого на вищевказаний житловий будинок. Оскільки фактично цей будинок належав померлому, однак останній не оформив на нього право власності та не отримував правовстановлюючі документи, тому виникла необхідність визнати за ними право власності на будинок для оформлення спадщини.

Позивачі у судове засідання не з’явились, однак від позивача ОСОБА_1, яка є представником за довіреність позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивачі є дітьми ОСОБА_3, який помер 23.04.2013 року. Це підтверджується копіями паспортів позивачів, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3, копіями свідоцтв про народження позивачів, копією свідоцтва про переміну прізвища позивачкою ОСОБА_1 (а.с.11,13,15,17-119). Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, спадкоємцями за законом на яку є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Після смерті спадкодавця, з метою отримання свідоцтва про спадщину на вказаний житловий будинок № 16 по вул. Штепіна в місті Новоград-Волинський, Житомирської області, позивачі звернулись до державного нотаріуса Новоград-Волинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, однак, постановою від 23 вересня 2017 року, у видачі свідоцтва їм було відмовлено на підставі відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності померлого на вищевказаний житловий будинок (а.с.4). Згідно відповіді КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації», дійсно, право власності на вищевказаний житловий будинок за гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не зареєстровано (а.с.8).

Судом також встановлено, що хоча документи про право власності на житловий будинок № 16 по вул. Штепіна в місті Новоград-Волинський, Житомирської області у померлого ОСОБА_3 і були відсутні, однак фактично він належав йому на праві власності, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 86 ЦК Української РСР право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Відповідно до технічного паспорта, виданого Новоград-Волинським міжміським бюро технічної інвентаризації, житловий будинок № 16 по вул. Штепіна в місті Новоград-Волинський Житомирської області був побудований у 1961 році (а.с.5-7).

Згідно рішення Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 «Про розширення межі міста Новоград-Волинський» 01 серпня 1969 року прийнято в межі міста село Смолка Суслівської Сільської ради (а.с.64-66).

Згідно довідки виконавчого комітету Суслівської сільської ради № 321 від 14.03.2018 року, яка видана ОСОБА_1, за її дідом ОСОБА_4, померлим 20.07.1993 року, згідно погосподарської книги облікувалась та перебувала в користуванні земельна ділянка площею 0,06 га на якій розташований житловий будинок (а.с.56).

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові по справі № 6-137цс13 у 1961 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Отже, оскільки встановлено, що житловий будинок, який є предметом спору, був побудований у 1961 році та знаходився на території села Смолка Суслівської сільської ради, землі якого у 1969 році були прийняті в межі міста Новограда-Волинського, а чинний на час будівництва порядок набуття права власності на будинок в сільській місцевості, не передбачав його реєстрації та здачі в експлуатацію, суд приходить до висновку, що будинок № 16 по вул. Штепіна в місті Новоград-Волинський Житомирської області дійсно належав померлому ОСОБА_3

Відповідно до ст.ст. 328, 1216 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. А спадкуванням є перехід прав та обов’язків від спадкодавця до спадкоємця, тобто перехід і права власності.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3, хоча і не мав правовстановлюючих документів на спадкове майно, однак, як встановлено судом, фактично набув на нього право власності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, та визнати право власності в одній другій частці кожному на житловий будинок за спадкоємцями за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 265, 273, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 328, 1216, 1222, 1223, 1268 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Київ, 04078) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації та проживання ІНФОРМАЦІЯ_4) до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 04053571, місце знаходження вул. Шевченка, 16, м. Новоград-Волинський, Житомирської області, 11701) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування в одній другій частці кожному на житловий будинок № 16 по вул. Штепіна в місті Новоград-Волинський Житомирської області, успадкований ними після смерті батька ОСОБА_3, який помер 23.04.2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд.

Головуючий: