Рішення № 72976934, 26.03.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/28/18

Справа № 279/679/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Прокопчук І.В., за участю прокурора Ігнатенко А.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження заочно цивільну справу №279/679/16-ц за позовом ОСОБА_1 міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, зазначивши, що ним було вчинено злочин, передбачений ст.286,ч.1 КК України, за який його було засуджено вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.03.2015 року. ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 17.07.2014 року близько 20.00 год., керуючи належним йому транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Міцубісі д.н.з. НОМЕР_1, в результаті чого водій ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. В зв’язку з отриманими ушкодженнями ОСОБА_3 з 17.07.2014 року по 22.07.2014 року, ОСОБА_4 Д,П. з 17.07.2014 року по 11.08.2014 року перебували на лікуванні в ОСОБА_1 центральній міській лікарні і на їх лікування було витрачено відповідно 1610,80 грн. та 8144,64 грн., а всього 9755,44 грн..

Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради 9755,44 грн. витрат на лікування потерпілих від вчиненого ОСОБА_2 злочину.

В судовому засіданні прокурор Ігнатенко А.П. позовні вимоги підтримала з вищезазначених підстав та просила їх задовольнити.

Позивач, в інтересах якого подано позов, позовні вимоги підтримав, подавши письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, проти позовних вимог не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань не подав. За таких обставин, справу розглянуто заочно.

Вислухавши пояснення прокурора та проаналізувавши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.03.2015 року ОСОБА_2 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.286,ч.1 КК України, потерпілими від якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Потерпілий ОСОБА_3 з приводу отриманої в результаті ДТП травми перебував на лікуванні в ОСОБА_1 центральній міській лікарні з 17.07.2014 року по 22.07.2014 року і на його лікування було витрачено 1610,80 грн., ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в ОСОБА_1 центральній міській лікарні з 17.07.2014 року по 11.08.2014 року і на її лікування було витрачено 8144,64 грн. що підтверджено довідкою вказаного лікувального закладу.

Відповідно до ст.1206,ч.1 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 17.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштівд до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою

Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає

відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому

перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості

ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його

лікування.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають

відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного

державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони

здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на

стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері

чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати

(наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або

невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не

відшкодовуються. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи (пропущення строку позовної давності тощо), та докази на їх підтвердження відсутні.

За таких обставин, понесені закладом охорони здоров'я витрати на лікування потерпілих підлягають відшкодуванню безпосередньо відповідачем ОСОБА_2, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265, 282 ЦПК України, ст.1206 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради 9755 (дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят п’ять) гривень 44 копійки витрат на лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 551 (п’ятсот п’ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку позивачем в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони :

Позивач ОСОБА_1 місцевий прокурор, місце знаходження: м.Коростень Житомирської області, в інтересах фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, місце знаходження: м.Коростень Житомирської області, ЄДРПОУ 37909251.

Відповідач ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Шевченко), 77-б, кв.8.

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно оригіналу