Ухвала суду № 72975726, 15.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1746/13-ц

Провадження № 2-р/185/2/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника начальника Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, законного представника неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи: Головне управління ДМС у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування, про виселення з жилого приміщення без надання іншого та зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року заступник начальника Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз’яснення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, законного представника неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи: Головне управління ДМС у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування, про виселення з жилого приміщення без надання іншого та зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, обґрунтовуючи її тим, що на виконанні у Павлоградському міськрайонному відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист №185/1746/13-ц від 19.06.2014 року про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення. 09 грудня 2015 року державним виконавцем проведено примусове виселення боржників з квартири АДРЕСА_2 та змінено замки на дверях стягувачем. Однак, боржники самовільно вселилися 09 грудня 2015 року у зазначену квартиру. Повторне виселення боржників державним виконавцем відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні заяви про повторне виселення боржників, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області. 15 листопада 2017 року при виході державним виконавцем за адресою боржників, а саме АДРЕСА_3, для проведення виселення, було встановлено, що в квартирі проживає неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в рішенні суду не зазначена як особа, яка підлягає виселенню. Тому, необхідно роз’яснити рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року в частині, чи підлягають виселенню усі особи, в тому числі і малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_4, яка проживає разом зі своєю матір’ю ОСОБА_5.

Заступник начальника Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі та просить суд роз'яснити рішення суду.

Представник стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, не повідомили суд про причини не явки, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви про роз'яснення рішення слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Так судом встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року у цивільній справі №185/1746/13-ц було задоволено позов ОСОБА_2, а саме виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_5 без надання їм іншого жилого приміщення, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - відмовлено.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року у цивільній справі №185/1746/13-ц ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2014 року залишено без змін.

На виконанні у Павлоградському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходяться виконавчі листи №185/1746/13-ц від 19.06.2014 року Павлоградського міськрайонного суду про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_6 без надання їм іншого житлового приміщення.

07.07.2014року на підставі виконавчих листів державним виконавцем винесені та направлені сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, згідно ст. 3, 4, 24, 25, 26, 66 Закону України «Про виконавче провадження». Боржникам надано 15-денний термін для самостійного виконання рішення суду. У наданий строк боржники рішення суду не виконали.

09 грудня 2015 року державним виконавцем проведено примусове виселення боржників з квартири АДРЕСА_7. Майно, що належить боржникам описане державним виконавцем та передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_2, замки на вхідних дверях стягувачем змінено, про що складено відповідний акт від 09 грудня 2015 року. Акт складений за відсутності боржників.

Виконавчі провадження про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_8 без надання їм іншого житлового приміщення не завершувались, постанови про закінчення виконавчих проваджень не були винесені, оскільки майно, що належить боржникам описане державним виконавцем та передано на відповідальне зберігання стягувачу.

Проте, боржники самовільно вселилися в квартиру АДРЕСА_1, про що стало відомо державному виконавцю.

Для виконання рішення суду державним виконавцем знов було здійснено вихід за адресою боржників, про що було складено акт від 15 листопада 2017 року, яким було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_9 проживає малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт проживання малолітньої ОСОБА_7 підтверджується актом обстеження умов проживання складеного спеціалістами служби у справах дітей Павлоградської міської ради та актом з місця проживання ПП «К-П-1», у зв'язку з чим державному виконавцю незрозуміло, чи підлягає малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, також виселенню з вищевказаної квартири.

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою — це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного.

Виходячи з положень вищевказаних норм, така заява подається у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Отже, за змістом даних норм закону роз'яснення рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту, розуміння яких викликає труднощі, суд роз’яснює рішення не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Системне тлумачення вказаних положень дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. При цьому в заяві про роз’яснення рішення зазначається, що саме в резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на виконання.

Розглянувши заяву та матеріали цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року є зрозумілим, в ньому конкретно зазначено перелік осіб, які підлягають виселенню, тобто резолютивна частина рішення не припускає кілька варіантів його тлумачення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 260, 271 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви заступника начальника Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, законного представника неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи: Головне управління ДМС у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування, про виселення з жилого приміщення без надання іншого та зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Бондаренко