Ухвала суду № 72975379, 27.03.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1140/18

Провадження № 1кп/202/221/2018

УХВАЛА

Іменем України

27 березня 2018 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шофаренка Ю.Ф.,

за участю секретаря Мироняк Т.С.,

прокурора Яковенко Ю.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018040030000169 від 16.01.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 24 вересня 1966 року в м. Дніпро, громадянина України, непрацюючого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року, більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи з корисливих мотивів, маючи на меті шляхом обману заволодіти грошовими коштами державного бюджету України у вигляді допомоги по безробіттю, прибув до будівлі Лівобережного районного центру зайнятості, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 4, де достовірно знаючи про те, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Нова Пошта» (Код ЄДРПОУ 31316718), що виникли на підставі цивільно-правового договору про виконання робіт №11/05 від 10.05.2012 року, укладеного ОСОБА_2 з одного боку, та ТОВ «Нова Пошта» в особі директора ОСОБА_3, з іншого, у м. Полтава, що відповідно до ст.1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (в редакції від 01.10.2011 року) унеможливлювало отримання ним статусу безробітного, що відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (в редакції від 19.05.2011 року) унеможливило б отримання ОСОБА_2 матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальних послуг, склав заяву про надання статусу безробітного.

27 червня 2012 року, більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2, достовірно знаючи про неправдивість викладених ним у заяві про надання статусу безробітного відомостей про відсутність роботи, у зв’язку з чим він нібито не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі за договорами цивільно-правового характеру, подав її з іншими, передбаченими Законом України «Про зайнятість населення» документами до Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, після чого, його працівники, завідомо не обізнані про скоєння кримінального правопорушення та будучи введеними в оману ОСОБА_2, на підставі виготовленої останнім заяви про надання статусу безробітного від 27.06.2012 року та доданих до неї документів, прийняли рішення про надання статусу безробітного та призначення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю.

В подальшому, в період часу з 27.06.2012 року по 15.03.2013 року ОСОБА_2, шляхом обману заволодів грошовими коштами Державного бюджету України, у вигляді допомоги по безробіттю, з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в результаті перерахування Лівобережним районним центром зайнятості м. Дніпропетровська на особистий банківський рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім’я ОСОБА_2, грошових коштів у розмірі 12,620 грн. 76 коп., якими останній розпорядився на власний розсуд.

В період часу з 10.05.2012 року по 30.04.2013 року, ОСОБА_2 відповідно до цивільно-правового договору про виконання робіт № 11/05 від 10.05.2012 року, укладеного між ним та директором ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_3, отримував дохід загальною сумою 13,420 гривень, тим самим забезпечував себе самостійно.

12.06.2013 року відповідно до акту № 106 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська припинено виплату соціальної допомоги ОСОБА_2 та встановлено переплату перерахованих грошових коштів.

В результаті шахрайських дій ОСОБА_2, у період часу з 27.06.2012 року по 15.03.2013 року Лівобережним районним центром зайнятості м. Дніпропетровська перераховано на особистий банківський рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» на ім’я ОСОБА_2, грошові кошти в розмірі 12,620 грн. 76 коп., якими останній розпорядився на свій розсуд.

ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою у пред’явленому обвинувачені за ч.1 ст. 190 КК України визнав повністю, суду пояснив, що обставини вчинення ним злочину відповідають тим обставинам, що зазначені в обвинувальному акті.

Обвинуваченим ОСОБА_2, з посиланням на те, що йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, яке вчинене в період 27.06.2012 - 15.03.2013 роках та відноситься до злочинів невеликої тяжкості і з дня його вчинення минуло більше двох років, просить про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Заслухавши прокурора та захисника, які погодились з заявленим клопотанням, обвинуваченого, який вину свою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України визнав і наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Із матеріалів справи, вбачається, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 вчинено у 2013 році і санкція статті ч.1 ст.190 КК України передбачає менш суворе покарання, ніж позбавлення волі на строк 2 роки та штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, минуло 3 роки.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд, за наявності підстав, а вони передбачені ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності.

Керуючись ст.ст. 286, 288, 314, 369, 372 КПК України, ст. 49 КК України, –

П о с т а н о в и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 КК України закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя Ю.Ф. Шофаренко