Рішення № 72975276, 26.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/597/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.,

сторін:

позивач - ОСОБА_1

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1942 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини А1942, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність військової частини А1942 про не оголошення в наказі по військовій частині про повне звільнення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків з 02 по 06 жовтня 2017 року за висновком лікаря Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та начальника медичної служби військової частини А1942.

2. зобов'язати військову частину А1942 здійснити оголошення в наказі по військовій частині про повне звільнення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків з 02 по 06 жовтня 2017 року за висновком лікаря Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та начальника медичної служби військової частини А1942.

3. визнати протиправними дії військової частини А1942 щодо виключення ОСОБА_1 без його згоди зі списків особового складу без проведення усіх необхідних розрахунків.

4. зобов'язати військову частину А1942 на користь ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплатити:

- винагороду за 20 років тривалості безперервної військової служби, якдодаткового виду грошового забезпечення згідно додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення, відповідно до абзацу п'ятого частини 1 статті 12 Закону України "Про соціальний іправовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 "Про в розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень";

- грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до частини 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно";

- грошову компенсацію за невикористаних 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- грошову компенсацію за невикористаних 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2017 рік відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

В обґрунтування адміністративного позову Позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не було оголошено в наказі по військовій частині про повне звільнення позивача від виконання службових обов'язків з 02 по 06 жовтня 2017 року за висновком лікаря Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та начальника медичної служби військової частини А1942. Також, станом на 29 вересня 2017 року із позивачем не було проведено розрахунків, зокрема не нараховано та не виплачено винагороду за 20 років тривалості безперервної військової служби, грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 31.08.2017 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини А1942, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2016, 2017 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, чим порушено вимоги Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав зазначених в адміністративному позові (а.с. 4-11).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.34). Клопотань, пояснень або відзиву на позов від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 28 параграфу 6 наказу начальника Генерального штабу- Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року № 418 позивача звільнено з військової служби у запас через службову

невідповідність.

28 вересня 2017 року позивачу від відповідача вручено обхідний лист від 28 вересня 2017 року № 1607.

Пунктом 4 наказу ТВО командира військової частини А1942 від 29.09.2017 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення з 29.09.2017 року. Зазначеним наказом передбачено виплату наступних видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат: оклад за військовим званням з 28 по 29.09.2017 року, грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік, зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік не виплачена, грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2017 рік за 4 (чотири) дні.

Одночасно позивачем було подано заяву про ненадання згоди на виключення зі списків військової частини А1942 до проведення усіх необхідних розрахунків, що підтверджується заявою від 29 вересня 2017 року зареєстрованою за № 1929.

Оцінюючи оскаржені дії суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Як зазначено позивачем у позові, станом на 29 вересня 2017 року з ним не було проведено розрахунків, зокрема не нараховані і не виплачені:

- винагорода за 20 років тривалості безперервної військової служби, у розмірі 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням як додаткового виду грошового забезпечення згідно додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

- грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення на день виключення із списків особового складу військової частини А1942, відповідно до абзацу п'ятого частини 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 "Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень".

- грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до частини 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії. Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Заяву позивача про грошову компенсацію вартості за неотримане речове майном та надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі зареєстровано 29 вересня 2017 року за № 1926.

грошова компенсація за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2016 рік відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей";

матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з абз. 1 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Згідно з абз. 3 пункту 242 Положення № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно з абз. 3 пункту 7 Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 № 450, виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем виключення із списків особового складу військової частини.

Заяву позивача про грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі зареєстровано 29 вересня 2017 року за № 1926.

9 січня 2018 року позивачу надано копію відповіді від 30 жовтня 2017 року № 1784, надісланої відповідачем поштовим відправленням із супровідним листом від 09 січня 2018 року № 45 в якій не наведено правових підстав для відмови у виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Також з позову вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача про надання щорічної основної відпустки за 2016 рік, що підтверджується заявами, зокрема від 24 жовтня 2016 року за № 1903-Р; від 03 березня 2017 року; від 24 квітня 2017 року за № 827; від 28 вересня 2017 року за № 1916.

Позивач звертався до відповідача про надання щорічної основної відпустки за 2017 рік, що підтверджується заявою від 28 вересня 2017 року за № 1916.

Однак, відповідачем щорічної основної відпустки за 2016 та за 2017 рік не надано та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016 рік та за 2017 рік не нараховано і не виплачено.

Позивач звертався до відповідача про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, що підтверджується заявою від 28 вересня 2017 року за № 1914, однак відповідне рішення за результатами розгляду заяви не прийнято.

Згідно з п. 116 Положення № 1153/2008, матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Таким чином, законні права позивача на визначені законом пільги, гарантії та компенсації грубо порушені та потребують захисту у судовому порядку.

Відповідно до ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи те, що представник відповідача та відповідач у судове засідання жодного разу не з'являлись, жодних клопотань, заперечень або відзивів на позов від них не надходило, суд розцінює неподання відзиву як визнання позову, тому вважає за необхідне позов в частині задовольнити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини А1942 про не оголошення в наказі по військовій частині про повне звільнення позивача від виконання службових обов'язків з 02 по 06 жовтня 2017 року за висновком лікаря Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та начальника медичної служби військової частини А1942 та зобов'язання військову частину А1942 здійснити оголошення в наказі по військовій частині про повне звільнення позивача від виконання службових обов'язків з 02 по 06 жовтня 2017 року, суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки станом на 29.09.2017 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини. Станом на час розгляду справи зазначений наказ не скасований відповідачем, а судове рішення про визнання його протиправним та скасування в частині, що стосується позивача, не набрало законної сили.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, отже підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1942 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А1942 щодо виключення ОСОБА_1 без його згоди зі списків особового складу без проведення усіх необхідних розрахунків.

Зобов'язати Військову частину А1942 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 винагороду за 20 років тривалості безперервної військової служби, грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 31.08.2017 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини А1942, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2016, 2017 роки та матеріальну допаомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.03.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.