Рішення № 72974786, 26.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/95/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 813/95/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області, Шевченківського районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, (79007, м. Львів, вул. Академіка Кучера, 5), Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- Визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України у Львівській області № 1110 о/с від 26.12.2017 року «Про звільнення» в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114, майора міліції ОСОБА_2 /М-065089/, заступника начальника відділу - начальника міліції громадської безнеки Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 06.11.2015 року.

- Поновити майора міліції ОСОБА_1 /М-065089/ на посаді заступника начальника відділу - начальника міліції громадської безпеки Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 27 грудня 2017 року.

- Стягнути з Шевченківського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 17690,40 коп.

- Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області працевлаштувати ОСОБА_1 з 07.11.2015 року, у відповідності до п. 9 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» шляхом призначення на посаду рівнозначну або нижчу по відношенню до посади заступника начальника відділу - начальника міліції громадської безпеки Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом № 1109 від 26.12.2017 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області «Про виконання рішення суду» було визнано протиправним наказ від 31.07.2012 року № 240 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача з роботи і поновлено його на посаді заступника начальника відділу - начальника міліції громадської безпеки Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 01 серпня 2012 року. В цей же день, наказом від 26.12.2017 року № 1110 о/с «Про звільнення» позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» / через скорочення штатів, з 06.11.2015 року.

Позивача вважає його звільнення із займаної посади незаконним та безпідставним, оскільки відповідачем не дотримано вимог Конституції України, КЗпП України, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим 1 начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою КМУ від 29 липня 1991р. № 114.

Відповідач в установлений ухвалою від 17.01.2018 року строк відзиву на позовну заяву не подав. Від відповідача через канцелярію суду 06.02.2018 року надійшла заява, в якій відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами позивача, просив продовжити строк для подання відзиву, однак станом на 22.03.2018 року відзиву не подав.

Судом встановлені наступні обставини:

26.12.2017 року наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про виконання рішення суду» № 1109 о/с, визнано протиправним і скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 31.07.2012 року № 240 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України за п. 64 «г»/за порушення дисципліни/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 № 114 майора міліції ОСОБА_1 (М-065089) заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

Поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 01.08.2012 року.

26.11.2017 року наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про звільнення» № 1110 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ майора міліції ОСОБА_1 (М-065089), заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 06.11.2015 року.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає своє звільнення протиправним, оскільки спірне звільнення позивача зі служби 06.11.2015 року є незаконним, поновлюючи на службі і звільняючи позивача в один і той самий день відповідачі не надали можливості позивачу висловити свою згоду чи відмову щодо подальшого переходу на службу та подальшого проходження служби в органах Національній поліції, а також ніхто з ГУ МВС України у Львівській області не попереджав позивача про звільнення з роботи.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом встановлено, що наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про виконання рішення суду» № 1109 о/с, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 06.11.2015 року, та направлено позивачу повідомлення від 26.12.2017 року № 4486/05/13/24-2017 року «Про виконання рішення суду», до фактичного допуску до роботи.

26.12.2017 року наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про звільнення» № 1110 о/с, звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. 64 «г» Положення/через скорочення штатів/ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-065089), заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 06.11.2015 року, та направлено позивачу повідомлення від 26.12.2017 року № 4486/05/13/24-2017 «Про виконання рішення суду».

Суд зазначає, що факт допуску особи до виконання роботи є підставою для виникнення трудових правовідносин.

Пленум Верховного Суду України у зазначеній Постанові від 6 листопада 1992 р. № 9 роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору, якщо робота проводилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Судом частково враховуються аргументи позивача наведені у позовній заяві, а саме щодо протиправності спірного наказу та поновлення на посаді, оскільки при прийнятті відповідачем спірного наказу № 1110 о/с від 26.12.2017 року про звільнення ОСОБА_1 - з посади заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, за пунктом 64 «г», через скорочення штатів, позивач з моменту його поновлення на посаді наказом від 26.12.2017 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про виконання рішення суду» № 1109 о/с, фактично не був допущений до роботи, та не міг виконувати жодних розпорядчих дій та обов'язків.

Крім цього, спірним наказом від 26.12.2017 року позивача звільнено з 06.11.2015 року, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року № 813/8194/17, яка набрала законної сили, поновлено позивача на посаді з 01.08.2012 року та стягнуто з Шевченківського РВ ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 01.08.2012 року по 14.11.2017 року.

Відповідачем порушено процедуру звільнення позивача з органів внутрішніх справ, а саме, вимог 42, 49-2 КЗпП України, та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області працевлаштувати ОСОБА_1 з 07.11.2015 року, суд зазначає наступне.

Суд при вирішенні питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень працевлаштувати, може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.

Відповідно, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Судом враховуються позовні вимоги про стягнення з Шевченківського районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, в межах строків встановлених Постановою КМ України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» за № 100 від 08.02.1995 року.

Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року у справі №876/8194/17, середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становить 226,80 грн.

Оскільки час вимушеного прогулу становить 89 днів, тому грошове забезпечення за цей період складає 20185,20 грн. (226,80 грн. х 89 днів = 20185,20 грн.).

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

Згідно ст. 42 цього ж Кодексу, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ст. 49-2 цього ж Кодексу, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Згідно п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (в редакції чинній на день звільнення), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 245 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати наказ № 1110 о/с від 26.12.2017 року голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області «Про звільнення» ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

Стягнути з Шевченківського районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20185,20 грн.

Рішення частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу - начальника МГБ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 4422,67 грн. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 704,80 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Гавдик З.В.