Ухвала суду № 72974413, 26.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

26 березня 2018 рокуСправа № 808/941/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

до Заступника начальника Головного Управління національної поліції в Запорізький області Панченка Олександра Володимировича

до Головного Управління національної поліції в Запорізький області

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

На адресу Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - позивач) до Заступника начальника Головного Управління національної поліції в Запорізький області Панченка Олександра Володимировича (далі - відповідач 1), Головного Управління національної поліції в Запорізький області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати доручення №888др/04/08-2017 від 19.05.2017 про проведення дій на території позивача із залученням особового складу БПСПОП «Скіф», винесене відповідачем 1.

Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позовної заяви суддя дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства виходячи із наступного.

Частиною першою статі 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" , за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

За приписами пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Тобто, виходячи з системного аналізу зазначених норм, основними підставами для віднесення спірних правовідносин до юрисдикції адміністративного суду є суб'єктний склад спірних правовідносин та публічно-правовий характер спору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо віднесення спірних правовідносин до адміністративної юрисдикції слід мати на увазі, що однією із сторін спору має бути суб'єкт владних повноважень та за умови, що спірні правовідносини виникли у зв'язку або у процесі його виконання владних управлінських функцій шляхом владного управління поведінкою іншого учасника правовідносин.

В пункті 7 частини першої статті 4 КАС України наведено визначення, вживаному у цьому Кодексі, терміну - суб'єкт владних повноважень, відповідно до якого: суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як свідчать матеріали адміністративного позову, предметом спірних правовідносин виступає можливість визнання незаконним та скасувати доручення №888др/04/08-2017 від 19.05.2017 про проведення дій на території ПАТ «ЗАлК» із залученням особового складу БПСПОП «Скіф», винесене відповідачем 1.

Отже, спір в даному випадку пов'язаний з незгодою позивача з дорученням Заступника начальника Головного Управління національної поліції в Запорізький області Панченка Олександра Володимировича та перебуванням поліцейських на території заводу.

Між тим, як вбачається зі змісту оскаржуваного доручення, воно винесене в межах кримінального провадження №12016080060001844 від 26.04.2017, яке перебуває в провадженні слідчого управління ГУ НП в Запорізькій області, а саме здійснення досудового розслідування за фактом привласнення службовими особами позивача майна товариства шляхом демонтажу обладнання електролізного цеху, з подальшою його реалізацією за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою, п'ятою статті 191 КК України.

Отже, в даному випадку перебування поліцейських на території ПАТ «ЗАлК» обумовлено наявністю досудового розслідування, що в свою чергу зумовлює необхідність оскарження пов'язаних з вказаним дій та наказів в порядку визначеному Кримінальним-процесуальним кодексом України (далі - КПК України).

За приписами статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Позивач у спірних правовідносинах є учасником кримінального провадження, а відповідач виконав функції покладені КПК України на спеціального суб'єкта - процесуального керівника.

В даному спорі відповідачі не вчиняли управлінських функцій, а вчинили дії, повноваження щодо здійснення яких належать процесуальній особі в межах кримінального провадження. Тому, в силу приписів пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, відповідачі в даному спорі не є суб'єктами владних повноважень.

Крім того, частиною першою статті 303 КПК України визначено виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Разом з тим, частиною 2 цієї статті визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, частина друга статті 303 КПК України визначено інший порядок судового провадження, ніж провадження за КАС України.

Відтак, посилання позивача на те, що вирішення даного спору віднесене до компетенції адміністративного суду, спростовується вищенаведеними висновками суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку кримінального судочинства, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Частиною другою статті 7 вищезазначеного Закону встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію №0.0.987430928.1 від 15.03.2018, згідно із якою позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1 762,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 19, ч.1 п.1 ст.170, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Заступника начальника Головного Управління національної поліції в Запорізький області Панченка Олександра Володимировича, до Головного Управління національної поліції в Запорізький області про визнання незаконним та скасування рішення.

Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122) судовий збір у сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Роз'яснити позивачу що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч.2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295, 297 КАС України.

Суддя І.В.Батрак