Рішення № 72974251, 05.03.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2201/17

Провадження №2/173/279/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення заборгованості по аліментам ,-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2017 року до суду звернулась позивач ОСОБА_1, з позовом про збільшення розміру стягуваних аліментів та стягнення заборгованості по аліментам до відповідача ОСОБА_2Ю

18.01.2018 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача – фізичної особи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2018 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 05.03.2018 року.

В установлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить збільшити розмір аліментів, стягнених за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2010 року з відповідача на її користь на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми в розмірі 400 грн. на ? частину всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Та стягнути з відповідача заборгованість по аліментам в сумі 14750 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне: вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

В період шлюбу в них народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюб між ними був розірваний 31.03.2006 року.

За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2010 року по цивільній справі № 2-665/2010 з відповідача на її користь стягнені аліменти на утримання дитини: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 400 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

На час ухвалення даного рішення відповідач не працював і аліменти були стягненні в твердій грошовій сумі. Проте незважаючи на стягнення аліментів в невеликому розмірі, відповідач їх не сплачував і в нього виникла заборгованість з аліментів

На даний час їх син потребує значно більшої матеріальної допомоги, та стягнення аліментів в розмірі 400 грн., не покриває реальних затрат на утримання сина. Крім того змінився процент мінімального розміру аліментів на утримання дитини з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 50%, а відповідач самостійно не бажає збільшувати розмір аліментів на утримання дитини, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін. Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами був розірваний 31.03.2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

22.08.2015 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4А,. та змінила своє прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

В період шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому відповідач записаний батьком дитини.

Відповідно до рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області 26.05.2010 року з відповідача ОСОБА_2, на користь позивачки стягнені аліменти на утримання дитини: сина – ОСОБА_3, 26.11.20001 року народження в твердій грошовій сумі 400 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач звернулась до суду з позовом про збільшення стягуваних аліментів та відповідно їх розміру з твердої грошової суми до розміру 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутку) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімумі для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Згідно правової позиції у справі за № 6-143 цс 13 судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 05.02.2014 року в зв'язку з відсутністю імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 С К України зміна розміру аліментів може мати під собою і зміну способу їх присудження.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України – розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з того, що з відповідача стягнені аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в незначному розмірі, розмір аліментів на даний час є нижчим від встановленого законом мінімального розміру аліментів, тобто 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на думку суду не надає можливості для задоволення всіх необхідних потреб дитини даного віку та не є достатнім для її гармонійного розвитку, а також виходячи із правової позиції, викладеної у справі за № 6-143 цс 13 судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 05.02.2014 року, суд вважає за можливе збільшити розмір аліментів, змінивши спосіб їх стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання дитини з твердої грошової суми на частку від прибутку відповідача.

Оцінюючи надані суду докази, та керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за потрібне змінити розмір аліментів, стягуваних з відповідача за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2010 року з твердої грошової сум и 400 грн., на ? частину всіх видів заробітку (прибутку) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно , починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по аліментах суд виходить з наступного.

Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначається законом - ст. 79-91, 194-197 СК України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника.

Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.

Спір щодо розміру заборгованості ( а не спір про стягнення заборгованості) із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 447 ЦПК). Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувались у зв'язку з розшуком платника аліментів, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору - судом (ч.4 ст. 195 СК України).

Виходячи зі змісту вищенаведених законодавчих норм, спір щодо розміру заборгованості за аліментами виникає між стороною виконавчого провадження (стягувачем та/чи боржником) і державним виконавцем, до компетенції якого законодавець відніс обчислення розміру заборгованості за аліментами.

Стягнення заборгованості за аліментами за рішенням суду сімейне законодавство (ч.3 ст. 194 СК України) передбачає лише у випадку відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника (ст. 187 СК України).

У даному випадку стягнення аліментів на утримання дитини відбувалося за рішенням суду.

Таким чином, для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються за рішенням суду, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.

В рамках даної справи заявлені вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не про обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Дії державного виконавця, пов'язані із обчисленням розміру заборгованості із сплати аліментів та складенням відповідного розрахунку, в рамках даної справи не оскаржені.

Виходячи з наведених положень Сімейного законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» у контексті обставин даної справи, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам за вказаний період, обчисленої згідно з довідкою-розрахунком державного виконавця, розмір якої на час ухвалення цього рішення не оспорений ні стягувачем ні боржником у порядку, встановленому законом, не може бути прийнятий судом в якості підстав для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду. Адже права стягувача аліментів, в даному випадку це права позивача ОСОБА_1, є захищеними в силу закону, оскільки виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на виконанні у Верхньодніпровському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпрпоетровській області і обчислена державним виконавцем заборгованість підлягає стягненню у рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів, по сплаті яких і виникла ця заборгованість.

За таких обставин, у суду немає підстав вважати порушеним право позивача на отримання заборгованості по аліментам у порядку, визначеному ст.194-195 СК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для задоволення цієї частини позовних вимог відсутні

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704.80 грн.

На основі ст. 180, 182, 192, 194 СК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення заборгованості по аліментам - задовольнити частково

Збільшити розмір аліментів стягуваних за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2010 року справа ( 2-665/2010) з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, з твердої грошової суми в розмірі 400 грн. на ? частину всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1 заборгованості зі сплати аліментів в сумі 14750 грн., - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір на користь держави в сумі 704.80 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05.03.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 05.03.2018

Оприлюднене 27.03.2018

Рішення набирає законної сили: 06.04.2018 року