Ухвала суду № 72974198, 19.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2018 року м. Київ № 810/1113/18

Суддя Київського адміністративного суду Панченко Н. Д., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Відділ з питань державної реєстрації Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Відділ з питань державної реєстрації Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом п’ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов’язок суду з’ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв’язку з існуванням подвійної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014.

Так, зі змісту позовної заяви і доданих до неї документів судом з’ясовано, що 01.11.2010 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого АТ «Дельта Банк» отримало у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014.

29 грудня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку було зареєстроване у Державному реєстрі прав, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу до реєстру було внесено запис №4133042 від 29.12.2013.

Одночасно з цим, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.11.2013 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014 було також зареєстроване за ОСОБА_2, про що до реєстру було внесено запис №3566107 від 27.11.2013.

У позовній заяві позивач наполягає на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014 належить АТ «Дельта Банк». Натомість запис про право власності №3566107, на підставі якого право власності на вказану земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_2, є незаконним та порушує права АТ «Дельта Банк».

При цьому, як зазначає позивач, про порушення прав АТ «Дельта Банк» фактом реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014 за ОСОБА_2 він дізнався 10.11.2017, отримавши інформаційну довідку з реєстру за номером 103356386.

Позивач також зазначає, що дізнавшись про порушення своїх прав звернувся до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 з заявою, у якій вимагав скасувати здійснений нею запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Проте повідомлені позивачем обставини щодо моменту, коли йому стало відомо про порушення його прав, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, з листа приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 від 14.11.2017 №449/01-16 слідує, що звернення ПАТ «Дельта Банк» з приводу скасування запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014 нотаріус вказаним листом розглянув удруге. Аналогічно (першого) листа з приводу обставин внесення до реєстру запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014 ПАТ «Дельта Банк» було направлено 16.05.2017 за №164/01-16, який був вручений ПАТ «Дельта Банк» 18.05.2017.

Таким чином, додані до матеріалів позовної заяви докази свідчать про те, що про факт існування у реєстрі запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784800:00:008:0014 та про відмову приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності ОСОБА_2 позивачеві було відомо 18.05.2017. Таким чином, строк звернення з даним позовом сплинув у листопаді 2017 року.

Суд також бере до уваги, що оспорювана реєстрація права власності відбулась 27.11.2013, тоді як право власності на земельну ділянку за ПАТ «Дельта Банк» було зареєстроване 29.12.2013. Беручи до уваги, що оспорювана реєстрація права власності відбулась на місяць раніше за реєстрацію права власності за ПАТ «Дельта Банк», суд вважає, що позивач міг знати про порушення свого права ще з 2013 року, отримавши від нотаріуса інформаційну довідку за наслідками внесення до Державного реєстру прав запису від 29.12.2013 №4133042.

При цьому, жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і посилань на існування істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Натомість звернувшись до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 з повторною вимогою про скасування запису про право власності ОСОБА_2 (від 09.11.2017 №7834) позивач фактично намагається приховати дійсний момент, коли йому стало відомо про порушення його прав, а також створити штучну підставу для звернення до суду, у той час як дійсним предметом спору є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2013 індексний номер 8386358.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:

- письмових пояснень та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об’єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у шестимісячний строк з моменту, коли позивачеві стало відомо про порушення його прав.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Відділ з питань державної реєстрації Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, - залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Панченко Н.Д.