Ухвала суду № 72974096, 26.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/3522/18

УХВАЛА

26 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування розпоряджень,-

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2018 року до Приморського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №398 від 26.04.2002 року про збереження самовільно реконструйованих квартир гр.ОСОБА_2;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 728 від 31.07.2002 року про затвердження акту державної технічної комісії про припинення закінченого реконструкцією об’єкта в експлуатацію – квартири №27 по пров.В.Інбер, 17 у м.Одесі.

Враховуючи, що даний спір не відноситься до підсудності Приморського районного суду м. Одеси, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.03.2018 року на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України справу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 19.03.2018 року, про що свідчить інформація, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (рішення №72495621) та на копії ухвали від 01.03.2018 року.

Супровідним листом від 20.03.2018 року Приморським районним судом м.Одеси направлено справу №522/3522/18 до Одеського окружного адміністративного суду.

21 березня 2018 року за вх. №1310/18 вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Соколенко О.М.

Оскільки при прийнятті ухвали від 01.03.2018 року Приморським районним судом м. Одеси не перевірялась відповідність адміністративного позову вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М. після одержання даної позовної заяви відповідно до ч.1 ст.171 КАС України з’ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті, позивачем не зазначено власну електронну адресу.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду вищевказану інформацію.

Позивач зазначає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2.

Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Отже, позивачу необхідно зазначити процесуальний статус ОСОБА_2 у відповідності до приписів ст.49 КАС України, із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаної особи, надавши відповідні пояснення.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.

Отже, за подачу адміністративного позову фізичною особою, який містить одну вимогу немайнового характеру сума судового збору складає 704,80 грн.

Адміністративний позов ОСОБА_1В, містить дві вимоги немайнового характеру.

Отже за подачу даного адміністративного позову, який містить дві вимоги немайнового характеру сума судового збору складає 1409,60 грн.(704,80 грн.*2).

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду квитанцію №17074 від 27.02.2018 року про сплату на рахунок та реквізити Приморського районного суду судового збору у розмірі 704,80 грн.

У зв’язку із чим, суддя зазначає позивачу про необхідність сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) – 828011; рахунок отримувача – 31212206784005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Так, предметом розгляду у даній адміністративній справі є правомірність розпоряджень Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №398 від 26.04.2002 року та № 728 від 31.07.2002 року, тобто рішень суб’єкта владних повноважень, які прийняті більш як 15 років тому.

Тобто станом на дату звернення до суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

Зважаючи на дату прийняття спірних розпоряджень Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №398 від 26.04.2002 року та № 728 від 31.07.2002 рок, які прийняті більш як 15 років тому, станом на дату звернення до суду з даною позовною заявою у лютому 2018 року, позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому, позивачем ні у позовній заяві не зазначено, ні окремо не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Отже, приписи КАС України в частині надання позивачем доказів в обґрунтування позовних вимог разом із поданням позовної заяви є імперативною нормою для позивача, з урахуванням дотримання якої, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.

Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про витребування цивільної справи 522/1050/16-а, оскільки в матеріалах вказаної справи містяться висновки технічних експертиз про технічний стан огороджувальної стіни квартири №15 житлового будинку №17 по Лідерсовському бульвару у м.Одесі на межі з ділянкою сусідньої будови та про технічний стан огороджувальної стіни квартири №27 житлового будинку №17 по вул. В.Інбер у м.Одесі на межі з ділянкою сусідньої будови.

Порядок витребування доказів, визначений статтею 80 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 статті 80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, клопотання позивача про витребування справи №522/1050/16-а є передчасним, оскільки ОСОБА_1 у клопотанні не зазначено заходи, які вжила позивач для отримання висновків технічних експертиз самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що адміністративний позов подано без додержання вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного суду України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду пояснень та доказів, визначених в ухвалі суду (з копією для учасників процесу).

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування розпоряджень – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко