Рішення № 72974070, 06.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року 810/211/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 42291,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено у встановлений законодавством строк грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, яке виникло на підставі податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 №89316-10 та №89317-10, у зв'язку з чим утворився податковий борг у сумі 42291,40 грн., який позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у нього відсутній податковий борг зі сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, оскільки податкові повідомлення-рішення від 29.06.2016 №89316-10та №89317-10 скасовані в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №810/362/17.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2018 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача було подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справ до прийняття рішення судом касаційної інстанції щодо податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 06.03.2018, учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев'ятою статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_2 від 06.12.2016, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлова будівля загальною площею 1784,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1), а також нежитлова будівля загальною площею 1687,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_3).

У червні 2016 року Кагарлицьким відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.06.2016 №89316-10 форми "Ф", яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за 2015 рік за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у сумі 21735,21 грн., та від 29.06.2016 №89317-10 форми "Ф", яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за 2015 рік за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у сумі 20556,19 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 26.07.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У вересні 2016 року Кагарлицьким відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була виставлена відповідачу податкова вимога від 20.09.2016 №106577-10 на суму боргу 42291,40 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 27.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, як зазначає позивач, дана податкова вимога залишилась без задоволення.

Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.06.2016 №89316-10 та №89317-10, якими відповідачу нараховане грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 42291,40 грн.

Також, податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу від 20.09.2016 №106577-10 на суму боргу 42291,40 грн.

Абзацом 1 пункту 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 №89316-10, №89317-10 та податкової вимоги від 20.09.2016 №106577-10.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі №810/362/17 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 29.06.2016 №89316-10 та №89317-10. Визнано протиправною та скасовано видану Кагарлицьким відділенням Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкову вимогу від 20.09.2016 №106577-10.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі №810/362/17 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України (в редакції до 15.12.2017) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною п'ятою вказаної статті (в редакції до 15.12.2017) визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 ухвалена у відкритому судовому засіданні, та враховуючи положення ст. 254 КАС України (в редакції до 15.12.2017), датою набрання законної сили постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі №810/362/17 є 29.06.2017.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 податкового боргу щодо грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено на підставі податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 №89316-10, №89317-10 та податкової вимоги від 20.09.2016 №106577-10, оскільки вказані рішення податкового органу визнані протиправними та скасовані в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність у відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 42291,40 грн.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.