Ухвала суду № 72974029, 23.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАННЯ РОЗ’ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

23 березня 2018 року Справа № 808/2003/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про роз’яснення постанови суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення адміністративного позову (вх №23997 від 01.09.20170 просив:

визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі №Ц-8331-1805/0/6-17 від 15.03.2017 у задоволенні клопотання позивача від 05.10.2016 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

зобов’язати відповідача розглянути клопотання позивача від 05.10.2016 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ти прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2017 адміністративний позов задоволено повністю. Постанова суду набрала законної сили 21 листопада 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

12 березня 2018 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх. №7823) про роз’яснення судового рішення.

На обґрунтування заяви зазначено, що задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що ОСОБА_1 у заяві від 05.10.2016 просив надати йому дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки, яка перебуває в його постійному користуванні. Вказує, що на виконання вимог даної постанови відповідачем повторно розглянуто заяву позивача і листом від 06.11.2018 №31-8-0.3-1030/2-18 повідомив останнього про неможливість задоволення його заяви. Даний лист фактично мотивовано тими самими аргументами, які суд у своїй постанові визнав протиправними. На думку представника позивача, результати розгляду клопотання позивача, які було викладено у вказаному листі не можна вважати виконанням постанови суду, фактично мова йде про зловживання з метою ухилення від поновлення захищеного судом права позивача. З метою забезпечення реального виконання постанови суду від 19.10.2017 по справі позивач просить постановити ухвалу, якою роз’яснити, які саме висновки суду, викладені у постанові і яким чином повинні бути враховані ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області при розгулі клопотання ОСОБА_1 від 05.10.2016.

Розгляд заяви призначено на 23.02.2018 о 14 год. 20 хв., про що повідомлено учасників справи (їх представників).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представники відповідача у судове засідання також не з’явився, проте звернувся до суду із заявою про розгляд заяви без його участі. Проти заяви заперечує із підстав, викладених у запереченнях від 23.03.2018. Зокрема, зазначає, що в розумінні приписів постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 постанова суду від 19.10.2017 цілком відповідає нормам процесуального законодавства, саме тому відсутня необхідність його роз’яснення. Воно є гранично повним, зрозумілим та чітким.

Згідно з ч.3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз’яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

За приписами частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно із вимогами частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Так, згідно Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7 визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вважає, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, яке здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, а приписи статті 254 КАС України передбачають можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю розширеним мотивуванням судового рішення та способом усунення незрозумілості його змісту, що може виражатись, зокрема, у можливості неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому роз’яснення здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

З заяви про роз’яснення судового рішення встановлено, що заявник не ставить питання про роз’яснення судового рішення та не вказує в чому саме полягає його незрозумілість, а фактично заявник наголошує на неналежному виконанні відповідачем постанови суду та зловживанні ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з метою ухилення від поновлення захищеного судом права позивача.

При цьому, суд зауважує, що стаття 254 КАС України не передбачає зміни суті рішення та розгляд питань, які не були предметом судового розгляду, натомість роз’яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз’яснення його складно виконати або є ймовірність неправильного виконання внаслідок неякісної резолютивної частини рішення. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз’яснення судом порядку його виконання.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова від 19.10.2017 викладена зрозуміло, докладно, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про її роз’яснення.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про роз’яснення постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2017 по справі №808/2003/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 294, 295, 297 КАС України.

Суддя І.В.Батрак