Рішення № 72974017, 21.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/139/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Управління Держпраці у Житомирській області із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.12.2017 відносно позивача начальником управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 була винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими особами за №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 480 000,00 грн. Вказує, що спірна постанова прийнята на підставі акту перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017 відповідно до якого встановлено порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

На думку позивача, порушення, викладені в акті перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017 не відповідають фактичним обставинам справи та є предметом оскарження в адміністративному порядку.

Наголошує, що письмові пояснення третіх осіб не можуть слугувати доказами або матеріалами щодо наявності порушення позивачем норм статті 24 Кодексу законів про працю України.

Зазначає, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваною постанови накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017, а тому вона підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.01.2018 відкрито спрощене провадження у справі із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справі. Судовий розгляд справи призначено на 23.01.2018 о 11:10.

В судове засідання, призначене на 23.01.2018 о 11:10 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2018 о 12:00 для подачі додаткових доказів.

В судове засідання, призначене на 05.02.2018 о 12:00 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою суду від 05.02.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2018 о 10:00 та витребувано документи з ГУ ДФС в Житомирській області.

В судове засідання призначене на 19.02.2018 о 10:00 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою суду від 19.02.2018 клопотання позивача про допит свідків. задоволено. Допитано в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. Протокольною ухвалою суду від 19.02.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2018 об 11:00 для здійснення повторного запиту до органів Державної фіскальної служби України, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 19.02.2018.

В судове засідання призначене на 26.02.2018 об 11:00 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. В судовому засіданні в якості свідка допитано інспектора податкової та митної справи І ранку ОСОБА_7 Протокольною ухвалою суду від 26.02.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2018 о 12:00 та викликано представників УПСЗН в Житомирській області.

В судове засідання, призначене на 12.03.2018 о 12:00 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою суду від 12.03.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.03.2018 о 10:00 для додаткового вивчення матеріалів справи.

В судове засідання призначене на 21.03.2018 о 10:00 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №355 від 24.01.2018 (а.с. 36-38).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що начальником управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 була винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими особами за №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 480 000,00 грн. (а.с. 23 та зворот).

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, за результатом здійснення перевірки та складання акту перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017 встановлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме: статті 24 Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. ФОП ОСОБА_3 не нараховано, не утримано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з виплаченого оподатковуваного доходу на користь платників податку - найманим працівникам без належного оформлення трудових відносин: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 в сумі 17 023,50 грн. (а.с. 23).

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, порушення, викладені в акті перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017 не відповідають фактичним обставинам справи та наголошуючи, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваною постанови накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи постанову начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017 на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно п.1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп.6 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підпунктом дев'ятим пункту 4 Положення №96 встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Згідно пп.5-1, пп. 6 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю; проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.

У відповідності до положень пп. 54 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340 затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці (далі - Положення №340).

Згідно пп.8 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до пп.5 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення №340 встановлено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 (далі - КЗпП України).

Положеннями статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом другим Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно абз.4 п. 8 Порядку №509 постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п.9 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Згідно п. 10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу є порушення, зафіксовані в акті перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017 (а.с. 14-22).

Так, відповідно до наявної у матеріалах справи копії акту перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017, вказаний акт складений за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платника податків фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з виплаченої заробітної плати, укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, за період 01.02.2016 по 01.06.2017.

Суд наголошує, що відповідно до положень п.2 Порядку №509 підставою для накладення штрафу є саме акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, в той час як спірна постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена на підставі акту документальної невиїзної перевірки ДФС, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною четвертою статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії акту перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області №702/06-30-13-11/24878073710 від 10.10.2017, акт підписано головним державним ревізором-іспектором ОСОБА_7 (зворот а.с. 22).

В судовому засіданні, призначеному на 26.02.2018 об 11:00 в якості свідка допитано інспектора податкової та митної справи І ранку ОСОБА_7 Відповідно до наданих свідком показів, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку, підставою для якої слугувала інформація, отримана від Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації.

З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті судом було здійснено запит від 06.02.2018 вих. №2342/18 (а.с. 45) та повторний запит №3370/18 від 19.02.2018 (а.с. 73) на ім'я начальника Головного управління ДФС У Житомирській області щодо надання на адресу суду наказу № 1540 від 25.09.2017 та направлення про проведення перевірки, документи на підставі яких інспектори виявили найманих працівників без належного оформлення трудових відносин.

Як встановлено зі змісту наказу Головного управління ДФС У Житомирській області №1540 від 25.09.2017 (а.с. 52) підставою для проведення перевірки є лист Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації від 21.06.2017 №4132 (а.с. 53).

Вказаним листом начальнику Головного управління ДФС У Житомирській області повідомлено про факт вчинення ФОП ОСОБА_3 порушення в частині допущення до роботи без оформлення трудових відносин.

На підтвердження вказаних обставин надано акт Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації від 07,06.2017 №1 (а.с. 54) та письмові пояснення відповідно до яких низка фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 перебували у трудових відносинах з позивачем без укладення трудового договору. (а.с. 55-59)

На виконання ч.4 ст.9 КАС України судом було здійснено запит від 26.02.2018 вих. №3847/18 (а.с. 85) та повторний запит від 12.03.2018 №806/139/18/4902/18 (а.с. 93) на ім'я начальника Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації, відповідно до якого, для повного та всебічного розгляду справи зобов'язано забезпечити явку в судове засідання уповноважену особу для дачі пояснень щодо здійснення рейду-перевірки в с. Заможне Житомирського району та виявлення порушень вимог законодавства про працю у ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) - допущення працівників до роботи без оформлення трудових відносин, викладених в акті перевірки Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації №1 від 07.06.2017.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації вих. №1460 від 03.03.20180, управління не може забезпечити явку в судове засідання уповноважену особу для дачі пояснень щодо здійснення рейду-перевірки в с. Заможне Житомирського району та виявлення порушень вимог законодавства про працю у ФОП ОСОБА_3 у зв'язку із звільненням спеціаліста, до повноважень якого входить дане питання (а.с. 87).

Суд звертає увагу, що доводи відповідача про наявність порушень позивачем законодавства про працю не підтверджені сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів та спростовані показами свідків в судовому засіданні.

Так, в судовому засіданні, призначеному на 19.02.2018 о 10:00 допитано в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. Відповідно до наданих свідками показів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було самостійно спростовано зміст акту перевірки Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації №1 від 07.06.2017 та долучених до нього письмових пояснень. Зокрема, свідками під присягою заперечувався факт перебування із позивачем у трудових відносинах на момент проведення перевірки та пояснено що вказані особи лише бажали укласти трудові угоди з позивачем.

Трудові відносини між позивачем та ОСОБА_6 виникли після проведення вказаної перевірки, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудового договору №7-ТД від 20.06.2017 (а.с. 75 та зворот) та повідомленням про прийняття працівника на роботу (а.с. 76)

Суд також звертає увагу відповідача на наявність законодавчо закріпленої презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання, встановленої статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що відповідачем при винесенні спірної постанови не дотримано основних принципів державного нагляду (контролю), визначених статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не доведено вчинення факт позивачем порушень законодавства про працю на підтвердження наявності підстав для винесення та правомірності дій щодо винесення спірної постанови.

Враховуючи вищевикладене та відсутність сукупності належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження реальності вчинення позивачем законодавства про працю, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв всупереч ч.2 ст. 19 Конституції України, а постанова начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017 не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявної у матеріалах справи квитанції № 27 від 04.01.2018, ОСОБА_3 при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 4 800,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь позивача 4 800,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. Любарська, 12 б, кв. 2, Житомир, 10005. РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, Житомир, 10008. Код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 254/702/06-30-13-04/НОМЕР_1 від 28.12.2017.

Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 4 800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 26 березня 2018 року.