Рішення № 72973794, 19.03.2018, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/1011/17

Номер провадження 2/162/12/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Пилипчук Р.М.,

позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 селищної ради Любешівського району Волинської області, третя особа: Державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов обґрунтували тим, що 03 грудня 2016 року помер їхній дід ОСОБА_6. Ще за життя діда померла 23 жовтня 2011 року їхня мати ОСОБА_7, отже вони мають право на спадщину, що залишилась після смерті діда. Зазначили, що звертались до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак їм було відмовлено у зв”язку з пропуском строку на прийняття спадщини.

Вказали, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустили з наступний причин. На момент смерті дід був зареєстрований за місцем проживання в квартирі ОСОБА_1, в якій на той час вона проживала, і внаслідок правової необізнаності вважала, що спадщину прийняла шляхом спільного проживання з спадкодавцем.

Також зазначили, що їм не було відомо про наявність спадкового майна, а саме про те, що після смерті діда залишилась невиплачена пенсія, нарахована згідно рішення суду.

Крім цього, на момент відкриття спадщини позивачі перебували у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Постійний догляд дітей, а також значні черги до нотаріуса стали також однією із причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, просять визначити їм додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_6, який помер 03 грудня 2016 року, терміном два місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Любешівського районного суду від 13 грудня 2017 року замінено в справі первісного відповідача ОСОБА_5 селищну раду належним відповідачем ОСОБА_3.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов із зазначених підстав підтримали повністю, просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 позов не визнав, у поданому до суду відзиві та в суді просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вказавши, що позивач ОСОБА_1 не надала жодного належного та допустимого доказу про те, що ОСОБА_1 постійно проживала з померлим ОСОБА_6, оскільки останній з 1984 року проживав разом з ОСОБА_3 однією сім»єю без реєстрації шлюбу в с. Підкормілля Любешівського району. Також зазначив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивачів щодо строку та порядку прийняття спадщини, також через перебування ними в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років і необізнаність позивачів про наявність спадкового майна. Відтак вважає, що позивачі жодним чином спадщину не прийняли, вони не проживали з спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, не користувались та не доглядали за майном померлого після та на час його смерті, натомість це робила ОСОБА_3, проживаючи з спадкодавцем на час його смерті спільно.

В судове засідання представник третьої особи - Державної нотаріальної контори не з”явився, але завідувач ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_8 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши сторін по справі, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З свідоцтва про народження серії І-АГ № 763194 від 11.08.1967 року вбачається, що батьком ОСОБА_7 є ОСОБА_6.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕГ № 310390 від 09.06.1979 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уклали шлюб 09 червня 1979 року. Після одруження подружжю присвоєно прізвище «Семенюк».

З свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії І-ЕГ № 476750 від 31.05.1980 року та свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії ІІ-ЕГ №347259 від 16.03.1985 року вбачається, що ОСОБА_10 є їхньою матір”ю.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 119562 від 02.12.2011 року ОСОБА_10 померла 23.10.2011 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 208340 від 10.11.2017 року ОСОБА_6 помер 03.12.2016 року в с. Підкормілля Любешівського району Волинської області.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у визначений законом строк в 6 місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини, із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_6 не зверталися.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про правонаспадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов”язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 26.09.2012 по справі № 6-85цс12, у спорі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов”язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, ці обставини визнані судом поважними.

Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Обов”язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»,поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що на момент смерті дід був зареєстрований за місцем проживання в квартирі ОСОБА_1, в якій на той час вона проживала, і внаслідок правової необізнаності вважала, що спадщину прийняла шляхом спільного проживання з спадкодавцем, також їм не було відомо про наявність спадкового майна, а саме про те, що після смерті діда залишилась невиплачена пенсія, нарахована згідно рішення суду. Крім цього, на момент відкриття спадщини позивачі перебували у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а тому постійний догляд дітей, а також через значні черги до нотаріуса вчасно не змогли звернутися з заявою про прийняття спадщини.

Суд критично оцінює посилання позивача ОСОБА_1 про те, що вона прийняла спадщину шляхом спільного проживання з спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, оскільки судом встановлено, що на час відкриття спадщини відповідач ОСОБА_3 проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_6, що стверджується доводами представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та рішенням Любешівського районного суду від 04.07.2017 року в справі №162/583/1.

Під час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_1 підтвердила, що на момент відкриття спадщини була зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_1, про що також свідчить штамп в її паспорті серії АЮ №206935 з відміткою про зареєстроване місце проживання за вказаною адресою з 01.10.2014 року.

Рішенням Любешівського районного суду від 04.07.2017 року в справі №162/583/17 встановлено факт постійного спільного проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_6 по вул. Свободи, 11 в с. Підкормілля Любешівського району з 1984 року по день його смерті - 03.12.2016 року.

Свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № 208340 від 10.11.2017 року стверджується, що ОСОБА_6 помер 03.12.2016 року в с. Підкормілля Любешівського району Волинської області.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори, відповідно ОСОБА_5 державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за №150/2017 від 08.11.2017 року, що стверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру.

Разом з цим, в суді позивачі ствердили, що в установлений законом шестимісячний строк не звертались до нотаріальної контори, оскільки вважали, що після смерті ОСОБА_6 відсутнє спадкове майно. Випадково дізнавшись, що після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії згідно рішення суду, звернулись до суду з вимогою про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Наведені обставини позивачі ствердили як підставу звернення до суду.

Крім того, посилання позивачів на юридичну необізнаність щодо порядку прийняття спадщини та оформлення права на спадкове майно, а також значні черги до нотаріуса не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та підставою для визначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6. Також позивачами не подано доказів перебування ними у відпустках по догляду за дитиною та народженні дітей протягом строку, з якого відкрилась спадщина.

За таких умов, оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали суду жодного належного доказу на підтвердження позовних вимог стосовно поважності пропуску строку для прийняття спадщини, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 76, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку, передбаченому ст.355 та п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Повне судове рішення складено 26.03.2018 року

Головуючий: