Рішення № 72973778, 26.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/588/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Фірма "Беверс" про стягнення 999768,66 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с. 37-39), в якому просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне акціонерне товариство "Фірма "Беверс" податкову заборгованість зі сплати податку на додану вартість та зі сплати земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 999768,66 грн.

Ухвалою від 26.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.03.2018 на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву від 21.03.2018 (а.с. 48-50), в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що ГУ ДФС у Житомирській області повинна винести нову податкову вимогу на підставі податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.09.2017 та 20.02.2017 № НОМЕР_2, чого зроблено не було; постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 по справі № 806/2587/16 з позивача стягнуто податковий борг в сумі 606230,93 грн. на підставі вимоги форми "Ю1" № 1/1 від 04.01.2011.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідачу контролюючим органом було направлено податкову вимогу від 04.01.2011 року № 1/1 із зазначенням суми податкового боргу в розмірі 21212,45 грн. (а.с. 25).

При цьому суд зауважує, що доказів погашення боргу, якій виник на підставі податкової вимоги від 04.01.2011 року № 1/1 відповідачем не надано.

Як вбачається зі зведеного розрахунку (а.с.8), податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2016 - жовтень 2017 (а.с. 9-22), податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 04.09.2017 (а.с. 23) та податкового повідомлення-рішення від 20.02.2017 № НОМЕР_2 (а.с. 24) станом на 31.10.2016 року за відповідачем рахується борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 432376,26 грн., з них 290068,00 грн. основний платіж, 38188,77 грн. штрафна санкція, 104119,49 грн. пеня.

Крім того, зі зведеного розрахунку (а.с.8) та податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016-2017 роки (а.с. 26-29) вбачається, що за відповідачем рахується борг зі сплати земельного податку в сумі 567392,40 грн., з них 563380,30 грн. основний платіж за вересень 2016-жовтень 2017, 4012,10 грн. пеня.

Згідно п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 287.3. статті 283 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тобто несплачений земельний податок за вересень 2016 року стає податковим боргом з 31.10.2016 у разі його несплати до 30.10.2016.

Посилання відповідача на те, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 по справі № 806/2587/16 з позивача стягнуто податковий борг в сумі 606230,93 грн. на підставі вимоги форми "Ю1" № 1/1 від 04.01.2011, а отже він не підлягає стягненню повторно в справі № 806/588/18, суд не приймає до уваги та зазначає наступне.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 по справі № 806/2587/16, яка набрала законної сили, з ПАТ "Фірма Беверс" стягнуто податковий борг зі сплати податку на додану вартість за періоди з 08.2015 по 12.2015 та з 02.2016 по 08.2016, а податковий борг зі сплати орендної плати за землю - станом на 18.10.2016, в той час як предметом розгляду в справі № 806/588/18 є податковий борг зі сплати податку на додану вартість та зі сплати орендної плати за землю за вересень 2016-жовтень 2017.

Щодо посилань відповідача на те, що ГУ ДФС у Житомирській області повинна винести нову вимогу на підставі податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.09.2017 та 20.02.2017 № НОМЕР_2, суд вважає їх хибними, так як відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення; у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач доказів про сплату податкового боргу в розмірі 999768,66 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 39459195) до Приватного акціонерного товариства "Фірма "Беверс" (вул. Максима Залізняка, 12, м. Бердичів, Житомирська обл., 13300, код 00222166) задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фірма "Беверс" на користь держави в особі Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг зі сплати податку на додану вартість та зі сплати земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 999768,66 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк